- •2. Передумови виникненя соціальної педагогіки в Україні
- •3 . Кваліфікаційнійні вимоги до соціальних педагогів.
- •10. Соціальне середовище.
- •14. Соціальне обслуговування.
- •15. Принципи соціально-педагогічної діяльності.
- •23. Професійно-етична культура соціальногь педагога.
- •25. Державна молодіжна політика у соціально-економічній сфері.
- •26 Державна молодіжна політика у соціально-політичній сфері.
- •27.Державна молодіжна політика у галузі освіти і культури.
- •28.Державна молодіжна політика у сімейно-побутовій сфері.
- •29. Державна молодіжна політика стосовно молодіжних організацій.
- •30. Система центрів соціальних служб для молоді (ссм). Український державний центр соціальних служб для молоді та його структура.
- •32. Волонтерська діяльність в Україні.
- •33. Дитинство, як соціальний етап розвитку людини.
- •35. Молодість як стадія життєвого циклу.
- •36. Поширення асоціальних проявів у поведінці молоді.
- •37. Система ціннісних орієнтації молоді.
- •38. Найважливіші соціальні проблеми молоді
- •41. Соціаьна робота у навчально-виховних закладах.
- •42.Сучасні тенденції розвитку позашкільних закладів
- •43. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
- •44. Функції та основні параметри сім’ї.
- •45. Типологія сімей
- •46. Напрями та зміст соціально-педагогічної роботи з проблемними сім'ями
- •48. Соціально-педагогічна робота з людьми з обмеженими можливостями.
- •49. Соціальна підтримка дітей сиріт. Види і форми роботи з дітьми сиротами.
- •51.Опіка та піклування. Підстави для позбавлення батьківських прав.
- •1. Поняття опіки і піклування
- •56. Самогубство (суїцид) — це навмисне позбавлення себе життя.
- •57. Особливості педагогічної профілактики адиктивної поведінки підлітків.
- •58. Види профілактики
- •59. Профілактика негативних явиш у молодіжному середовищі
- •3. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •1. Будинки- інтернати для людей похилого віку
43. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
За останні роки визначились такі типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку:
1. Міські дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що створюються на базі шкіл та позашкільних виховних установ і обслуговують дітей 7-10 років прилеглих мікрорайонів.
2. Соціально-виховні заклади (поступово відновлюють свою діяльність), де старшокласники поєднують працю та відпочинок, що визначаються певним терміном. Ці заклади продовжували існувати в регіонах України, чистих від радіаційного забруднення, і в них старшокласники обов'язково виконують той чи інший вид трудової діяльності.
3. Профільні оздоровчі заклади: туристичні, спортивні, юних техніків, натуралістів. При цьому аналіз їх роботи дозволив засвідчити варіативність організації в них діяльності дітей та підлітків: а) відпочинок дітей, що проживають у різних регіонах України обов'язково поєднується з конкретним видом діяльності, який цікавить кожну конкретну дитину чи підлітка (наприклад Український державний еколог о-натуралістичний центр учнівської молоді, Український державний центр науково-технічної творчості учнівської молоді, Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Національний центр естетичного виховання учнівської молоді м. Києва); б) профільний виховний заклад, тобто організація оздоровчого закладу для дітей, що займаються у секціях або гуртках (клуби , «Юних моряків», річкові та морські флотилії тощо).
Позаміські дитячі оздоровчі заклади з цілодобовим перебуванням дітей — найбільш розповсюджені серед всіх типів літніх оздоровчих закладів. Деякі з них працюють і під час зимовихканікул (наприклад, «Лісовий» м. Ірпінь, «Каштан» с. Конча-Заспа, «Променистий» с. Ворзель).
Міжнародні дитячі та юнацькі оздоровчі заклади, на території України — це МДЦ Артек та «Молода гвардія» (м. Одеса), що останнім часом обслуговує лише дітей з України.
На базі вказаних типів дитячих позаміських оздоровчих закладів практикується організація життєдіяльності школярів шляхом створення:
а) профільних змін (наприклад, у МДЦ Артек кожного року проводяться зміни переможців наукових олімпіад; зміни, організовані за профілями наук, шахистів тощо);
б) спеціалізованих загонів (наприклад, спортивних за видами спорту, творчих колективів — хорові, танцювальні тощо);
в) оздоровчих загонів для дітей з Чорнобильської зони, з послабленим станом здоров'я;
г) проведення зльотів дитячих організацій на базі оздоровчих таборів (наприклад, «Пласту», скаутів, СПОКутощо);
д) санаторних змін, де діти отримують посилене вітамінізоване харчування, обстеження, профілактику та лікування захворювань;
е) навчання на базі дитячих оздоровчих закладів (навчання груп дітей за інтенсивною методикою, творчий розвиток, іноземні мови).
Найменш привабливий, на перший погляд, позаміський дитячий оздоровчий закладу з цілодобовим перебуванням дітей, що є багатопрофільною позашкільною установою — це літній табір оздоровлення та відпочинку, у своїй роботі він базується на основних положеннях про позашкільне виховання: добровільна участь дітей у різноманітних справах закладу, у діяльності гуртків та колективів; вільний вибір занять; варіативність програм та діяльності на основі обов'язковості дотримання режиму дня; участь у виховному процесі як професійних педагогів, так і представників інтелегенції, студентів, громадських та дитячих організацій, що в цілому становлять колектив позаміського дитячого оздоровчого закладу.
Робота позашкільних установ, типу літніх таборів, має оптимально поєднувати оздоровлення і відпочинок, працю і спорт, пізнавальну та творчу діяльність дітей на основі залучення до навчально-виховної роботи висококваліфікованих працівників і талановитих народних умільців. В дитячих позаміських оздоровчих закладах вироблено систему специфічних і різноманітних форм діяльності дітей і підлітків театралізованих дійств, конкурсів, змагань, ігор, індивідуальної творчості та гурткової роботи, серед якої найбільш популярними є гуртки м'якої іграшки, макраме, випалювання, шахів, фотографування, малювання тощо.
