- •Лекція 1, 2. Ліс як природна система
- •1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •2. Ліс та його природа
- •3. Компоненти лісостану
- •Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Лекція 3, 4. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Лісовий фонд України
- •3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •Лекція 5. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •1. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Лекція 6. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3. Класифікація технологічних процесів
- •Лекція 7. Машини лісосічних робіт
- •1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Лекція 8, 9. Звалювання дерев
- •1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •Лекція 10, 11. Звалювання дерев машинами
- •1. Механізми для зрізання, зіштовхування і захоплювання дерев
- •2. Звалювально-пакетувальні машини
- •3. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •4. Звалювально-трелювальні машини
- •5. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •Лекція 12, 13. Звалювання дерев механізованим інструментом
- •1. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •2. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •3. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках.
- •4. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Лекція 14. Трелювання деревинної сировини
- •1. Способи трелювання та їх класифікація
- •2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •Лекція 15. Трелювання деревинної сировини канатними установками
- •1. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •2. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •3. Продуктивність канатних установок
- •4. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Лекція 16. Очищення дерев від гілок
- •1. Способи очищення дерев від гілок
- •2. Характеристика гілок
- •3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Лекція 17. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •4. Облік і приймання лісопродукції
- •Лекція 18. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •1. Способи очищення лісосік
- •2. Машини для очищення лісосік
- •3. Технологія очищення лісосік
- •4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Література
- •Частина 1 технологія лісозаготівель та лісового господарства
- •6. 090200 „Обладнання лісового комплексу”
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська 75
2. Експлуатаційна характеристика дерев
Створення лісосічних машин та інструментів пов’язане з обгрунтуванням низки вихідних експлуатаційних характеристик дерев. Це розрахунковий діаметр d1,3 – діаметр стовбура на висоті 1,3 м від шийки кореня; середній діаметр dс; верхівковий діаметр dв; висота дерева Н; відземковий діаметр dк; довжина стовбура L ; об’єм дерева q; маса дерева m; маса крони mк; проекція крони на вертикальну площину Sк; положення центра ваги дерева h; момент інерції дерева І.
Вказані характеристики визначають з використанням залежностей основних таксаційних показників деревостану. Відземковий діаметр dк визначають за формулою (1)
dк = d1,3 · Qk, (1)
де Qk – коефіцієнт форми відземкової частини стовбура. Даний коефіцієнт змінюється від 1,07 до 1,5 залежно від породи дерев і умови їх зростання. Однак основний параметр – висота зрізу. При зрізуванні дерев на встановленій висоті Qk = 1,25; при зрізуванні на рівні землі Qk = 1,5.
Середній діаметр dс, тобто діаметр на половині висоти стовбура, знаходять за формулою (2)
dс = d1,3 · Qс, (2)
де Qс – коефіцієнт форми середньої частини стовбура для сосни 0,65; для смереки і осики 0,7; для берези 0,66.
Верхівковий діаметр dв, тобто діаметр у місці зрізування верхівки дерева для хвойних порід приймають за 6 см, для листяних – 8 см.
Висота дерева Н для діаметрів d1,3 і розрядів висот знаходиться в діапазонах; для розряду Іб – від 14,6 до 41 м; для розряду Іа – від 13,1 до 35,6 м; для розряду І – від 11,6 до 32,5 м; для розряду ІІ – від 10,1 до 29,5 м; для розряду ІІІ – від 8,6 до 26,5 м; для розряду ІV – від 7,6 до 24 м і для розряду V – від 6 до 20,5 м.
З урахуванням деякого запасу при розрахунках на міцність затискувально-зрізувальних елементів звалювальних машин доцільно приймати висоту дерев за ІІ розрядом висоти, а для розрахунків на продуктивність – за ІІІ розрядом.
Розрахункова довжина стовбура (3)
L = H – h, (3)
де H – розрахункова висота дерева; h – довжина відрізуваної верхівкової частини і висота пня (2-3 м).
Об’єм стовбура для розрахункового діаметра визначають за діаграмою (рис.1).
При необхідності для визначення об’ємів за породами використовують таблиці.
Загальну масу дерева m з урахуванням маси стовбура, гілля, хвої або листя, визначають за формулою (4)
m = k · q, (4)
де q – об’єм стовбура в м3, k – коефіцієнт, значення якого т/м3.
Масу крони mк розраховують у відсотках від загальної маси дерева. Для сосни вона дорівнює 10-20 %; для смереки – 24-39 %; для берези – 2-16 %; для осики – 6-20 %.
Проекцію крони на вертикальну площину знаходять за формулою (5)
Sк = EФ · Eг ·hкр ·bкр, (5)
де EФ – коефіцієнт форми крони; Eг – коефіцієнт густоти заповнення крони (гілками, листям або хвоєю); hкр – протяжність крони, м; bкр – найбільша ширина крони, м.
Відстань Н' від площини різа до центра ваги дерева отримують за формулою (6)
Н' = k' · Н, (6)
де k' – коефіцієнт, який дорівнює для сосни 0,37; для ялиці 0,4; для берези і осики 0,36.
Момент інерції дерева І відносно осі, що проходить через площину різу, визначають за формулою (7)
І = jδ ·m ·Н 2, (7)
де m – маса дерева, т; jδ – коефіцієнт (0,21 – 0,22).
