6.3 Інструкція користувача

6.3.1 Робота з пам’яттю

Для роботи з пам’яттю (Memory) треба увійти в симулятор Sim6800, вибрати меню View і натиснути на “Memory”. На екрані монітору висвітиться вміст комірок пам’яті у формі дампу (dump), як показано на рис. 6.12: по вертикалі адреси рядків по 16 комірок у кожному. Вміст комірок пам’яті та їх адреси подані у шістнадцятьковій системі числення.

Для запису нових даних в окремі комірки пам’яті треба підвести курсор до потрібної комірки і виписати нове значення.

Для запису нових значень байтів у масив комірок пам’яті у віконцях From: та То: вказуються початкова і кінцева адреси масиву. У віконці Bytes: чотирибайтне шістнадцятькове число, кожний байт якого треба записати у комірку масиву. Після цього треба натиснути Fill. При перегляді масиву пам’яті можна спостерігати його новий зміст.

6.3.2 Підготовка і виконання програм

1. Для набору тексту програми треба викликати Редактор EASy68K Editor/Assembler з будь-якого вікна, наприклад, з Проводника.

2. Редактор відкриває вікно untitled1.x68. У цьому вікні висвічується шаблон набраного фрагменту програми без помилок. Директива

ORG $1000

вказує на початкову адресу, за якою розміщена програма у пам’яті. Команда

TRAP #15

забезпечує коректну зупинку симулятора.

У верхній лівій частині вікна розміщені допоміжні повідомлення, які відмічені * і які можна видалити.

3. Поставити курсор в поле після

START

і набрати свою програму. Після набору кожного рядка його треба вводити у пам’ять, натискуючи на клавішу ENTER. Символ ; (подальший коментар) набирати не треба.

4. Після набору програми для її асемблювання треба натиснути на клавішу F9 або іконку .

5. З’являється вікно AssemblerStatus-untitled1.x68 з повідомленням про наявність або відсутність помилок:

– розшифрування виду помилки за її наявності виводиться у нижній частині вікна;

– якщо помилка допущена, то треба натиснути на клавішу Close, вийти в Редактор і виправити всі вказані помилки.

6. Після виправлення помилок програму треба асемблювати заново.

7. Якщо після асемблювання помилок не виявлено, то треба натиснути кнопку Execute.

8. З’являється вікно симулятора unititled1.S68.

9. При послідовному натисканні на кнопку StepOver програма виконується покроково.

10. Якщо результати виконання команд програми розміщуються у регістрах, то їх можна спостерігати у цьому ж вікні на програмній моделі МП МС68000.

11. Лічильник команд РС вказує адресу наступної виконуваної команди.

12. Регістр SR – регістр статусу.

13. Регістр US – вказівник стека користувача.

14. Регістр SS – вказівник стека супервізора.

Для набуття навичок роботи з емулятором EASy68K з метою подальшого самостійного виконання лабораторних робіт змістового модуля 2 рекомендується набрати, налагодити та виконати фрагмент підпрограми затримки TIME:

ORG $1000

START: MOVE.B #$3,D6

SUB #1,D6

BNE $1004

NOP

TRAP #15

END START

Рекомендована література

1. Хіхловська І.В., Антонов О.С. Обчислювальна техніка та мікропроцесори: підручник. – Одеса: Вид. центр ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2011. – 440 с.: іл.

2. http://www.virt.ru/news/news.htm. «Характеристики микропроцессоров».

3. http://www.infocity.kiev.ua . Курмаз М. «Pentium 4: результаты тестов».

4. http://www.rim2000.com . Толопунский С. «Обзор AMD Duron с ядром Morgan».

5. http://www.rim2000.com . «Процессор Pentium® II Xeon™».

6. ttp://www.infocity.kiev.ua . Холмогорок В. «Процессоры – краткий обзор».

7. http://www.infocity.kiev.ua . Самотин С. «Новые процессоры для мобильных компьютеров».

8. http://www.infocity.kiev.ua . Джок А. «Многопроцессорная обработка на кристалле».

9. http://www.infocity.kiev.ua . Дереза Д. «Pentium 3 - Pentium 4. Новый ход Intel».

10. Вивчення архітектури та програмних моделей мікропроцесорів фірми Intel. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.

11. Сегментування пам’яті та способи адресування операндів у МП фірми INTEL. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.

12. Програмування мікропроцесорів фірми INTEL на мові Асемблер. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.

13. Порт послідовного передавання даних RS-232-C. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.

14. Системне та прикладне програмне забезпечення в телекомунікаціях. Конспект лекцій з дисципліни “Системне та прикладне програмне забезпечення в телекомунікаціях” для спеціальності 7.092402. Укладач: І. В. Хіхловська. Одеса 2004.

15. Системне програмне забезпечення. Конспеки лекцій з дисципліни “Системне програмне забезпечення” для спеціальностей 7.092401, 7.092402, 7.092407. Укладач О. С. Антонов. Одеса 2004.

16. шагурин И. И. Микропроцессоры и микроконтроллеры фирмы Motorola: Справ. пособие. – М.: Радио и связь, 1998. – 560 с.: ил.

17. шагурин И. И. Современные микроконтроллеры и микропроцессоры Motorola: Справ. пособие. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 952 с.: ил.

18. Куприянов М. С. Цифровая обработка сигналов: процессоры, алгоритмы, средства проектирования / Куприянов М. С., Матюшин Б. Д. – [2-е изд., перераб. и доп.] – С.Пб.: Политехника, 1999. – 592 с.: ил.