- •1 Опис навчальної дисципліни
- •1.1 Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2 Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Теми лабораторних занять модуля 1
- •Теми практичних занять модуля 2
- •Теми лабораторних занять модуля 2
- •Тематика комплексного завдання
- •1.3 Форма підсумкового контролю успішності навчання:
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •1.4 Засоби діагностики успішності навчання:
- •2 Робочі навчальні програми дисципліни
- •2.1 Заочна форма навчання за п’ятирічним терміном
- •2.1.1 Структура навчальної дисципліни
- •2.1.2 Теми практичних занять
- •2.1.3 Теми лабораторних занять
- •2.1.4 Самостійна робота
- •2.1.5 Індивідуальні завдання
- •2.1.6 Методи навчання
- •2.1.7 Методи контролю
- •2.2 Заочна форма навчання за трирічним терміном
- •2.2.1 Структура навчальної дисципліни
- •2.2.2 Теми лабораторних занять
- •2.2.3 Самостійна робота
- •2.2.4 Індивідуальні завдання
- •2.2.5 Методи навчання
- •2.2.6 Методи контролю
- •2.3 Розподіл балів, які отримують студенти
- •3 Комплексне завдання та методичні вказівки до його виконання на тему:
- •3.1 Завдання на побудову мікропроцесорної системи
- •3.2 Методичні вказівки на побудову мікропроцесорної системи
- •3.3 Вимоги до оформлення комплексного завдання
- •3.4 Обов’язкові питання для захисту комплексного завдання
- •3.5 Приклади виконання комплексного завдання
- •4 Питання модульного контролю
- •4.1 Питання до екзамену
- •Тема 1.
- •Тема 11.
- •Тема 12.
- •Тема 13.
- •Тема 14.
- •4.2 Питання підвищеної складності
- •5 Фонд тестових завдань для самоконтролю Обвести номер вірної відповіді
- •Відповіді на тестові завдання
- •6 Програмний емулятор easy68k
- •6.1 Опис інтерфейсу Редактора
- •6.2 Опис інтерфейсу симулятора і роботи в ньому
- •6.3 Інструкція користувача
- •6.3.1 Робота з пам’яттю
- •6.3.2 Підготовка і виконання програм
- •Рекомендована література
6.2 Опис інтерфейсу симулятора і роботи в ньому
Запустити симулятор можна двома способами:
безпосередньо з меню персонального комп’ютера “Стандартні програми” – запустивши програму Sim68K;
з вікна повідомлення про помилки, як було показано у попередньому пункті.
Різниця між цими способами полягає в тому, що в першому випадку запускається програма симулятора і в ній необхідно відкрити програму, яку потрібно виконувати, а в другому – в програмі симулятора вже завантажено ту програму, яку асемблювали.
Симулятор дозволяє виконати та налагодити програми, які написано мовою Асемблер. Виконання програм може бути здійснено декількома способами, які докладно будуть описані нижче. При виконанні програми можна отримати повну інформацію про виконання кожної команди, поточний стан усіх регістрів процесора:
регістрів даних D0…D7;
регістрів адреси A0…A7;
регістру стану – SR;
регістрів вказівників стека – SS і US;
лічильника команд – РС,
вміст комірок пам’яті тощо.
Вигляд інтерфейсу симулятора із завантаженою програмою показано на рис. 6.8.
Рисунок 6.8 – Вигляд інтерфейсу симулятора Sim68K
Керування симулятором здійснюється за допомогою рядка меню, доступ до якого відбувається у результаті натиснення комбінації клавіш Ctrl+F10. Далі вибір відповідного меню здійснюється за допомогою клавіш переміщення курсора і клавіші Enter.
Можна здійснити доступ до наступних меню:
Меню File
До його складу входять директиви, які показано у вигляді меню директив, яке відкривається при активізації меню File. Вигляд цього меню показано на рис. 6.9.
Рисунок 6.9 – Вигляд меню File
До цього меню входять наступні директиви:
Open... – відкрити файл… Завантажує один із існуючих файлів та ініціює середовище симулятора. Відкрити файл також можна з рядка директив – клавіша або сполученням клавіш Ctrl+O.
Open Date… – відкрити дані… Завантажує один із існуючих файлів, не змінюючи параметри, які було встановлено в редакторі.
Close File – закрити файл. Закриває відкритий файл.
Printer Setup... – встановити принтер… Здійснює вибір принтера, на якому буде виконуватися друк файлів.
Exit – вихід. Закриває всі відкриті файли і здійснює вихід із програми.
Меню Run
Вигляд цього меню показано на рис. 6.10.
Рисунок 6.10 – Вигляд меню Run
До цього меню входять наступні директиви:
Run – виконання програми. Виконується програма, яка розміщена у стимуляторі (розміщена у відкритому вікні стимулятора). Виконання програми буде виконуватися до кінця (директива програми STOP) або якщо не відбудеться одна з наступних подій:
досягнення контрольної точки (Break-Point), яка встановлена користувачем;
користувач зупиняє виконання програми;
виконується програма будь-якого виключення.
Запустити директиву Run можна також натисненням на клавішу F9 або клавішею панелі директив.
Run
to
cursor
– виконання до курсора. Програма
виконується до того рядка, в якому стоїть
курсор у вікні програми. Запустити цю
директиву також можна сполученням
клавіш Ctrl-F9
або клавішею
рядка директив.
Auto Trace – автоматичне трасування. Програма виконується у визначеному інтервалі часу. Інтервал часу можна визначати в меню Options, в підменю Auto Trace Options… Запустити директиву можна також клавішею F10.
Step Over – покрокове виконання програми. Кожне натиснення виконує поточну команду і змінює значення програмного лічильника на адресу наступної команди. Запустити директиву можна також клавішею F8.
Trace Into – Кожне натиснення виконує поточну команду і змінює значення програмного лічильника на адресу команди, яка буде виконана, як наступна. Запустити директиву можна також клавішею F7.
Pause – Пауза. Тимчасове призупинення роботи.
Rewind program – перезапуск програми. Виконує скидання усіх регістрів симулятора і встановлює значення програмного лічильника на початкову адресу. Запустити директиву можна також комбінацією клавіш Ctrl+F2.
Reload Program – перезавантаження програми. Ця директива виконує перезавантаження програми, яка розміщується у відкритому вікні і скидає значення усіх регістрів емулятора. Запустити директиву можна також комбінацією клавіш Ctrl+F3.
Log Start – початок реєстрації.
Log Stop – закінчення реєстрації.
Меню View
Вигляд цього меню показано на рис. 6.11.
Рисунок 6.11 – Вигляд меню View
До цього меню входять такі директиви:
Output Window – використовується для відображення результатів виконання програми в окремому вікні. Це вікно також може використовуватися для введення даних у програму.
Memory – відкриває вікно, в якому відображено стан комірок пам’яті процесора, робота якого емулюється. Вигляд цього вікна показано на рис. 6.12.
Адреси комірок показано у верхньому рядку вікна, під написом $Address:
Вміст комірок показано у вигляді байтів даних, які знаходяться у відповідних комірках. Якщо цим даним відповідають певні символічні позначки, то вони відображуються у правій частині вікна під цифрами 0,1,2 D,E,F. Пошук відповідної комірки здійснюється за допомогою клавіш переміщення курсора ↑ ↓.
Stack – відкриває вікно в якому відображено стан комірок пам’яті стека процесора МС6800, робота якого емулюється. Вміст комірок стека показано у вигляді подвійних слів, які розміщені за відповідними адресами.
Hardware – апаратні засоби. Відкривається вікно відображення роботи з вбудованою програмою керування світлодіодними індикаторами.
Break points – точка зупину. Дозволяє встановлювати точки зупину в програмі, яка налагоджується, і отримувати інформацію про виконання цих дій.
Рисунок 6.12 – Вигляд вікна Memory, в якому відображено
вміст комірок пам’яті
Меню Options
У цьому меню знаходяться директиви керування вибором шрифтів, векторів переривання тощо.
Меню Help
У цьому меню знаходиться довідкова інформація про роботу із симулятором Sim68K.
