5 Фонд тестових завдань для самоконтролю Обвести номер вірної відповіді

1. СИГНАЛИ НА ВИХОДАХ КОМБІНАЦІЙНОГО ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ (КЦП) ЗАЛЕЖАТЬ:

1. Від сукупності вхідних сигналів на час зняття вихідних сигналів

2. Від передісторії подання вхідних сигналів

3. Від внутрішнього стану КЦП.

4. Від наявності у ньому запам’ятовувальних елементів.

2. ДЕШИФРАТОР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Перетворення двійкового коду до унарного.

2. Визначення адреси одного активного з N входів у двійковій системі числення.

3. Перетворення унарного коду до війкового.

4. Підключення одного з входів до виходу.

3. МУЛЬТИПЛЕКСОР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Підключення одного з входів до виходу.

2. Підключення входу до одного з виходів.

3. Реалізації множення двійкових чисел.

4. Підсумовування двійкових чисел.

4. МУЛЬТИПЛЕКСОР НА 8 ІНФОРМАЦІЙНИХ ВХОДІВ МАЄ СТІЛЬКИ АДРЕСНИХ ВХОДІВ:

1. 4

2. 3

3. 2

5. ДЕМУЛЬТИПЛЕКСОР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Визначення адреси одного з N входів.

2. Підключення входу до одного з виходів.

3. Реалізації ділення двійкових чисел.

4. Перетворення кодів.

6. ШИФРАТОР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Підключення одного з входів до одного з виходів.

2. Визначення адреси одного активного з N входів у двійковій системі числення.

3. Підключення входу до одного з виходів.

4. Підключення одного з входів до виходу.

7. СИГНАЛИ НА ВИХОДАХ ПОСЛІДОВНІСНИХ ЦИФРОВИХ ПРИСТРОЇВ (ПЦП) ЗАЛЕЖАТЬ

1. Від сукупності вхідних сигналів на час зняття вихідних.

2. Від передісторії подання вхідних сигналів.

3. Від обох цих факторів.

4. Ні, від жодного з цих факторів.

8. ТРИГЕР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Зберігання біта інформації.

2. Зберігання байта інформації.

3. Генерації тактових імпульсів.

4. Комутації входу на один з виходів.

9. ЛІЧИЛЬНИКИ ІМПУЛЬСІВ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ:

1. Зсуву інформації праворуч.

2. Зсуву інформації ліворуч.

3. Підрахунку кількості вхідних імпульсів.

10. ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛІДОВНОГО ЛІЧИЛЬНИКА З КОЕФІЦІЄНТОМ ПЕРЕРАХУВАННЯ, ЩО ДОРІВНЮЄ 17, НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ:

1. 5 тригерів.

2. 6 тригерів.

3. 5 мультиплексорів.

4. 3 суматори.

11. ДО УНІВЕРСАЛЬНОГО РЕГІСТРУ ПАРАЛЕЛЬНО ЗАПИСАНЕ ЧИСЛО 00011100. ПРИ ЗСУВІ ПРАВОРУЧ ПІСЛЯ 4-ГО ТАКТУ У РЕГІСТРІ БУДЕ ЗАПИСАНЕ ЧИСЛО:

1. 00000111

2. 00000000

3. 00000001

4. 00000011

12. ЩО ТАКЕ ПЛІС:

1. ЕОМ.

2. Мікропроцесор.

3. Запам’ятовувальний пристрій.

4. Регулярна логічна структура, яку можна програмувати.

13. ВКАЖІТЬ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО З ПЕРЕЛІЧЕНИХ НИЖЧЕ ЕЛЕМЕНТІВ АБО СХЕМ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У СТАТИЧНИХ ОЗП:

1. Конденсатора.

2. Тригера.

3. Декодера.

4. Лічильника імпульсів.

14. КЕШ-ПАМ'ЯТЬ – ЦЕ:

1. Асоціативна пам’ять.

2. Стекова пам’ять.

3. Пам’ять, яку можна адресувати.

15. СТЕКОВА ПАМ’ЯТЬ ЦЕ:

1. Постійний запам’ятовувальний пристрій.

2. Зовнішній запам’ятовувальний пристрій.

3. Особливо організований оперативний запам’ятовуючий пристрій.

4. КЕШ-пам’ять.

16. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ НИЖЧЕ ПЗП МАЮТЬ НАЙБІЛЬШ ВИСОКУ ВАРТІСТЬ:

1. ПЗП з масочним програмуванням.

2. ПЗП, що допускають програмування у лабораторних умовах.

3. Програмовані ПЗП, що передбачають можливість стирання інформації.

4. Вартість має однаковий порядок.

17. АДРЕСА – ЦЕ СИМВОЛ АБО ГРУПА СИМВОЛІВ, ЩО ІДЕНТИФІКУЮТЬ:

1. Запам’ятовувальний елемент.

2. Запам’ятовувальний пристрій.

3. Місце призначення інформації.

4. Усі перелічені об’єкти.

18. ЧИ МОЖЕ ПАМ'ЯТЬ НА 4К МАТИ КОНФІГУРАЦІЮ:

1. 4К × 1.

2. 1К × 4.

3. 512 × 8.

4. Можлива будь-яка з них.

19. ОБ’ЄДНАННЯ МІКРОСХЕМ ЗАПАМ’ЯТОВУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ (ЗП) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДЛЯ:

1. Збільшення розрядності даних, що зберігаються.

2. Збільшення об’єму пам’яті.

3. Обох цілей.

4. Регенерації даних у ЗП.

20. МІКРОПРОЦЕСОР МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ:

1. Під програмним керуванням.

2. Під керуванням арифметично-логічного пристрою.

3. Під керуванням декодера.

4. Під керуванням регістра загального призначення.

21. ЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОБЧИСЛЮВАЧА:

1. Залежить від розв’язуваної задачі.

2. Не залежить від розв’язуваної задачі.

3. Залежить від мови програмування.

4. Залежить від системи числення, у якій подаються дані.

22. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ АЛП ПОЛЯГАЮТЬ У ТОМУ, ЩОБ:

1. Виконувати операції додавання.

2. Служити джерелом сигналів для акумулятора.

3. Змінювати дані за допомогою арифметичних і логічних операцій.

4. Виконувати усі перелічені функції.

23. АРИФМЕТИЧНО-ЛОГІЧНИЙ ПРИСТРІЙ ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ:

1. Операційного пристрою.

2. Керувального пристрою.

3. Інтерфейсу.

4. Підсистеми пам’яті.

24. ЛІЧИЛЬНИК КОМАНД ПІСЛЯ ВИБРАННЯ З ПАМ’ЯТІ ЧЕРГОВОЇ КОМАНДИ ВКАЗУЄ:

1. Адресу останньої виконаної операції.

2. Адресу наступної операції.

3. Поточну виконувану операцію.

25. ПРОГРАМНУ МОДЕЛЬ МІКРОПРОЦЕСОРА СКЛАДАЮТЬ:

1. Сукупність програмно доступних вузлів.

2. Сукупність усіх вузлів мікропроцесора.

3. Сукупність регістрів регістрового файла.

4. Арифметично-логічний пристрій разом з керувальним пристроєм.

26. ПІДСИСТЕМИ ЕОМ ОБМІНЮЮТЬСЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗА ПРИНЦИПОМ:

1. Магістральним.

2. Кожний з кожним.

3. Усі через процесор.

27. З ПАМ’ЯТІ ЯКОГО ТИПУ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ПОЧАТКОВЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ПРОЦЕСОРА:

1. Пам’яті даних.

2. Пам’яті програм.

3. ППЗУ.

4. Усе перелічене.

28. МП ФІРМИ INTEL ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ:

1. У складі персональних комп’ютерів.

2. У складі керувальних МПС.

3. У складі багатопроцесорних систем.

4. У всіх цих випадках.

29. В ОДНОКРИСТАЛЬНОМУ ПРОЦЕСОРІ МОЖНА:

1. Обробляти дані тільки фіксованої розрядності.

2. Програмно збільшувати втричі розрядність оброблюваних слів.

3. Нарощувати розрядність даних у будь-яку кількість разів.

4. Усе перелічене разом.

30. СЕГМЕНТНІ РЕГІСТРИ – ЦЕ:

1. Регістри даних.

2. Регістри ознак.

3. Регістри, які вміщують початкову адресу певної області пам’яті.

4. Індексні регістри.

31. РЕГІСТР СХ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У МП ФІРМИ INTEL ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ ЯК:

1. Лічильник.

2. Акумулятор.

3. Базовий регістр.

4. Індексний регістр.

32. ДЖЕРЕЛОМ ІНФОРМАЦІЇ ПРО АДРЕСУ ПАМ’ЯТІ, ЗНАЧЕННЯ ЯКОЇ ВМІЩУЄТЬСЯ У РЕГІСТР КОМАНД, Є:

1. Акумулятор.

2. Блок мікропроцесора.

3. Попередня команда.

4. Лічильник команд.

33. У ЯКИХ РЕЖИМАХ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ 32-РОЗРЯДНИЙ МІКРОПРОЦЕСОР МС68000:

1. Програмування та основному.

2. Розпаралелення та прийому.

3. Супервізора та користувацькому.

34. У ЯКИХ РЕЖИМАХ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ 32-РОЗРЯДНИЙ МІКРОПРОЦЕСОР МС68020

1. Програмування та основному.

2. Розпаралелювання та прийому.

3. Користувацькому та супервізора.

35. СКІЛЬКИ АДРЕСНИХ РЕГІСТРІВ МАЄ 32-РОЗРЯДНИЙ МІКРОПРОЦЕСОР МС68020:

1. 4

2. 8

3. 10

4. 2

36. ЯКИЙ СИГНАЛ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО СКИДАННЯ (ПОЧАТКОВОГО ВСТАНОВЛЕННЯ) МІКРОПРОЦЕСОРА МС68020:

1. R/W

2. HALT

3. RESET

37. ДЛЯ ЯКОГО З ПЕРЕЛІЧЕНИХ СПОСОБІВ АДРЕСАЦІЇ ПАМ’ЯТІ ПОТРІБНИЙ НАЙМЕНШИЙ ЧАС ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ:

1. Регістровий.

2. Індексний.

3. Безпосередній.

4. Непрямий.

38. ОПЕРАНД У КОМАНДІ MOV AX, [BX + DI] МОВИ АСЕМБЛЕР 86 АДРЕСОВАНИЙ:

1. Прямо.

2. Безпосередньо.

3. За базою.

4. За допомогою базово-індексної адресації.

39. ДЛЯ ЗАДАВАННЯ АДРЕС ОПЕРАНДІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ:

1. Цілі числа.

2. Дробові числа.

3. Числа з плаваючою крапкою.

4. Усі вказані числа.

40. ЯКИЙ ОБ’ЄМ ПАМ’ЯТІ МОЖЕ АДРЕСУВАТИ 32-РОЗРЯДНИЙ МІКРОПРОЦЕСОР МС68020

1. 1 Мбайт.

2. 64 кбайт.

3. 4 Гбайт.

4. 32 Мбайт.

41. АСЕМБЛЕР – ЦЕ:

1. Машинний код.

2. Мова символічного кодування.

3. Цифровий пристрій.

4. Вузол процесору.

42. РОЗГАЛУЖЕННЯ ЦЕ:

1. Алгоритмічна структура.

2. Вузол мікропроцесора.

3. Вузол мікропроцесорної системи.

4. Мова програмування.

43. ПРОГРАМИ, НАПИСАНІ МОВОЮ АСЕМБЛЕРА, МОЖУТЬ ВМІЩУВАТИ:

1. Слідування.

2. Розгалуження.

3. Цикли.

4. Усі перелічені структури.

44. ОПЕРАНД У КОМАНДІ MOV [BX + 2], AX МОВИ АСЕМБЛЕР 86 ПЕРЕСИЛАЄТЬСЯ У:

1. Сегмент даних.

2. Стек.

3. Регістр ВХ.

4. Сегмент кодів.

45. ЯКА КОМАНДА Є КОМАНДОЮ БЕЗУМОВНОГО ПЕРЕХОДУ МІКРОПРОЦЕСОРА МС68020:

1. JMP D0

2. CMP D0, D3

3. OR #$23, CCR

4. ADD A4, D0

46. ЯКИЙ СПОСІБ АДРЕСУВАННЯ У НАВЕДЕНИХ КОМАНДАХ МІКРОПРОЦЕСОРА МС68020 Є НЕПРЯМИМ РЕГІСТРОВИМ:

1. MOVE D0, D3

2. MOVE (A_n), D2

3. MOVEA D0, A0

4. MOVEA #$256, A1

47. ЯКА КОМАНДА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИКЛИКУ ПІДПРОГРАМ У СКЛАДІ КОМАНД МІКРОПРОЦЕСОРА 68MC05J:

1. BSR

2. BSET

3. BRN

4. JMP ADRESS

48. ЯКОЮ КОМАНДОЮ ЗАВАНТАЖУЮТЬСЯ ДАНІ У РЕГІСТР А:

1. LDX

2. LDA

3. STX

4. STA

49. ЯКА З КОМАНД Є БАГАТОФУНКЦІЙНОЮ:

1. AF=Ax0+Ay0, AR=MX0

2. AR=Ax0+Ay0, Ax0=DM (I0, M0)

3. MR=MX0*MY0 (SS), M0=DM (I1, M1), MY0=PM (I5, M5)

4. Усі перелічені

50. ЯКІ КОМАНДИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИКОНУВАТИ ОБЧИСЛЕННЯ З ОДНОЧАСНИМ ЗЧИТУВАННЯМ З ПАМ’ЯТІ У МП ADSP – 2181:

1. Команда керування послідовністю виконання програм.

2. Команди пересилання даних.

3. Багатофункційні програми.

4. Команди множника-накопичувача.

51. ІНІЦІАТОРОМ ОБМІНУ ДАНИМИ МІЖ МПС ТА ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ МОЖЕ БУТИ:

1. Мікропроцесор.

2. Зовнішній пристрій.

3. Обидва перелічені пристрої.

4. Запам’ятовуючий пристрій.

52. ПІДСИСТЕМИ МПС ОБМІНЮЮТЬСЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗА ПРИНЦИПОМ:

1. Магістральним.

2. Кожний з кожним.

3. Усі через процесор.

53. НАЙВИЩУ ШВИДКОДІЮ МАЄ ТАКИЙ СПОСІБ ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ МПС ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ:

1. Програмно-керований.

2. За перериваннями.

3. Прямим доступом пам’яті.

54. ДО ПІДСИСТЕМИ МПС ВІДНОСЯТЬСЯ

1. Регістр.

2. Лічильник імпульсів.

3. Мультиплексом.

4. Центральний процесорний елемент.

55. З ЯКОЮ З ВКАЗАНИХ НИЖЧЕ МЕТОЮ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПРЯМИЙ ДОСТУП ДО ПАМ’ЯТІ:

1. Пересилання даних до пам’яті через акумулятор.

2. Пересилання даних з пам’яті до акумулятора.

3. Припинення роботи мікропроцесора під час пересилання даних.

4. Досягнення високої швидкості пересилання даних.

56. АДРЕСНИЙ ПРОСТІР МІКРОПРОЦЕСОРА:

1. Не розподіляється між підсистемами МПС.

2. Розподіляється між підсистемами МПС.

57. ДО ПРИСТРОЇВ ВВЕДЕННЯ/ВИВЕДЕННЯ МОЖНА ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:

1. Команд введення/виведення.

2. Як до комірок пам’яті.

3. Обома способами.

4. Команди CALL.

58. ІНТЕРФЕЙС ЦЕ:

1. Сукупність апаратних засобів І правил, що забезпечують взаємодію підсистем ЕОМ або МПС.

2. Магістраль даних.

3. Магістраль адрес.

4. Магістраль керування.

59. ПОРТОМ НАЗИВАЄТЬСЯ:

1. Складова частина інтерфейсу.

2. Пристрій для узгодження виходу ВІС пам’яті з шиною даних.

3. Пристрій для узгодження входів ВІС пам’яті з шиною даних.

4. Складова частина підсистеми центрального процесорного елемента.

60. РЕЖИМ ПЕРЕРИВАНЬ ЦЕ:

1. Обрив шини даних.

2. Обрив шини адрес.

3. Переривання роботи основної програми за вимогою зовнішнього пристрою.

4. Режим, що виникає через неготовність зовнішнього пристрою до роботи.

61. ЯКА СИТУАЦІЯ Є ВИКЛЮЧЕННЯМ ДЛЯ МІКРОПРОЦЕСОРА МС68020:

1. Відключення живлення.

2. Запис у пам’ять.

3. Непряма з індексуванням.

62. ЩО ЗАПИСУЄТЬСЯ У ПРОГРАМНИЙ ЛІЧИЛЬНИК ПРОЦЕСОРА ПРИ НАДХОДЖЕННІ СИГНАЛУ ПЕРЕРИВАННЯ:

1. Наступна команда.

2. Адреса пам’яті програм, яка відповідає вектору цього переривання.

3. Адреса, яка записана у стек.

4. Число 0х0.

63. У ЯКОМУ ТИПІ ПАМ’ЯТІ МІКРОКОНТРОЛЕРІВ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ІНСТРУКЦІЇ ІНІЦІАЛІЗАЦІЇ КОМУТАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ:

1. ОЗП.

2. ПЗП.

3. ППЗП.

64. ЧЕРЕЗ ЯКІ ПОРТИ МІКРОКОНТРОЛЕРІВ ВИКОНУЄТЬСЯ КЕРУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАМИ КОМУТАЦІЇ?

1. Послідовні.

2. Паралельні.

3. Комунікаційні.

65. ЯКА ПАМ'ЯТЬ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО ЗБЕРІГАННЯ ВИКОНУВАНИХ ПРОГРАМ У МІКРОПРОЦЕСОРНІЙ СИСТЕМІ КЕРУВАННЯ:

1. КЕШ-пам’ять.

2. Пам’ять на регістрах загального призначення.

3. ППЗП.

66. ЧИ ДОЗВОЛЯЄ ПРОЦЕСОР ADSP – 2181 РЕЖИМ ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

1. Так.

2. Ні.

3. Тільки при вимкненні живлення.

67. СКІЛЬКИ РЕГІСТРІВ ВМІЩУЄ ТАЙМЕР ADSP – 2181:

1. 1

2. 2

3. 8

4. 16

68. ЯКІ ПРИСТРОЇ МОЖУТЬ БУТИ РЕАЛІЗОВАНІ НА ПРОЦЕСОРІ ADSP – 2181:

1. КІХ-фільтр.

2. БІХ-фільтр.

3. Декодер завадостійкого коду.

4. Усі перелічені.

69. ЯКІ РЕСУРСИ ПРОЦЕСОРА ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПОСЛІДОВНОГО ПЕРЕДАВАННЯ ДАНИХ МІЖ ПРОЦЕСОРОМ ТА ІНШИМИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМИ МІКРОСХЕМАМИ:

1. Шина даних.

2. Послідовні порти.

3. Виводи сигналів переривань.

4. Вивід RESET.

70. ШВИДКОДІЯ МІКРОПРОЦЕСОРА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

1. Технології виготовлення мікросхеми.

2. Способу організації обчислювального процесу у мікропроцесорі.

3. Від обох вищевказаних факторів.

4. Від частоти зовнішнього генератора.

71. МІКРОПРОЦЕСОРИ CISC-АРХІТЕКТУРИ:

1. Мають повний набір команд.

2. Мають обмежений набір команд.

3. Мають обидва набори команд.

4. Працюють на рівні мікрокоманд.

72. МІКРОПРОЦЕСОРИ RISC-АРХІТЕКТУРИ:

1. Мають повний набір команд.

2. Мають обмежений набір команд.

3. Мають обидва набори команд.

4. Працюють на рівні мікрокоманд.

73. МІКРОПРОЦЕСОР PENTIUM PRO ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПРОЦЕСОРІВ:

1. RISC-архітектури.

2. CISC-архітектури.

3. Має ознаки обох архітектур.

74. КОНВЕЄРНА ОБРОБЛЕННЯ У МІКРОПРОЦЕСОРІ:

1. Робить програмну модель простішою.

2. Визначає мову програмування.

3. Зменшує кількість зовнішніх пристроїв.

4. Підвищує продуктивність мікропроцесора.

75. КОНВЕЄР У СКЛАДІ МІКРОПРОЦЕСОРА ЦЕ:

1. Лічильник команд.

2. Регістр черги команд.

3. Керувальний пристрій.

4. Рядок.

76. БАГАТОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ

1. Підвищення відмовостійкості обчислень.

2. Підвищення продуктивності.

3. Можливості керування у реальному масштабі часу.

4. Усіх цілей.

77. ОСНОВНІ ОЗНАКИ БАГАТОПРОЦЕСОРНОЇ СИСТЕМИ:

1. Паралельність.

2. Змінність логічної структури.

3. Модульність.

4. Усе разом.

78. КЕРУВАЛЬНА БАГАТОПРОЦЕСОРНА СИСТЕМА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ:

1. Наявністю двох автоматів – для зв’язку між окремими мікропроцесорами та з об’єктами керування.

2. Наявністю системного інтерфейсу.

3. Модульністю.

4. Паралельністю.

79. МПС ЗБОРУ ДАНИХ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:

1. Наявністю системного інтерфейсу.

2. Модульністю.

3. Підвищеною кількістю пристроїв індикації та введення-виведення даних.

4. Мовою програмування.

80. ДЛЯ ВИБОРУ КОМП’ЮТЕРА ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПЕВНОГО КОЛА ЗАДАЧ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТЕСТИ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ:

1. UNIX утиліти.

2. Задачі з теорії мереж.

3. Моделювання зору людини.

4. Все перелічене разом.

81. МУЛЬТИПЛЕКСОРНІ ПРОЦЕСОРИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ СЕРВЕРІВ:

1. Оброблення даних.

2. Робочих станцій у мережах.

3. Все перелічене разом.