Експертна гігієнічна оцінка госпітальної бази

Оцінку госпітальної бази починають з пояснювальної записки, в якій приводяться паспортні дані госпіталю особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях (складгоспітальної бази , системи водо-, газо-, тепло-, електропостачання, вентиляції, збору, видалення та знешкоджування рідких і твердих відходів та ін., заходи по охороні навколишнього середовища).

Після цього розглядають ситуаційний план - збільшену у масштабі копію топографічної карти ділянки, виділеної для забудови з зображенням існуючих та об’єктів, що проектуються навколо цієї ділянки. Виясняють, з урахуванням рози вітрів, можливий негативний вплив цих об’єктів на територію госпіталю (забруднення повітря, ґрунту, шум, та ін.), віддаленість цого від населеного пункту, чи військових частин , які цей госпіталь обслуговуватиме,тощо.

Потім розглядають генеральний план забудови: розміри, конфігурацію ділянки, з урахуванням резерву для можливого розширення, реконструкції, систему забудови. Визначають зонування території, відсоток забудови, озеленення, комунікації благоустрою (водопостачання, водовідведення, електро-, тепло-, газофікація), проїзди, під’їзди до корпусів та ін.

Далі розглядають креслення: фасади, плани, розрізи головного корпусу, взаєморозміщення в ньому і оцінку окремих відділень. Детально розглядають приймальне відділення та відділення корпусу (терапевтичного чи хірургічного профілю).

Оцінюють набір приміщень палатної секції, площу, кубатуру, орієнтацію вікон, показники природного освітлення, вентиляцію, розміщення ліжок однієї-двох палат.

Потім розглядають планування операційного блоку хірургічного чи нейрохірургічного відділення, а також особливості планування палат інфекційного корпусу (боксів, напівбоксів, боксованих палат).

На підставі розглянутих проектних матеріалів складають загальну оцінкугоспіталю, що проектується. Визначають відповідність окремих показників (земельної ділянки, системи забудови, функціонального зонування, внутрішнього планування та обладнання головних підрозділів лікарні: площі, кубатури, освітлення, вентиляції, санітарного благоустрою та ін.) гігієнічним нормативам. Окремо виділяють виявлені недоліки та помилки, роблять загальний висновок: "проект затвердити", "повернути для виправлення", "відхилити", обґрунтувавши причину такого висновку.

ок 2.

Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою лікувально-профілактичних закладів у військових та цивільних формуваннях.

Ділянку для забудови вибирають з урахуванням кількох умов:

- відстань від найвіддаленіших зонрозміщення формувань: земельна ділянка повинна мати зручний зв’язок з районом обслуговування..);

- віддаленість від джерел можливого забруднення повітря, ґрунту; джерел шуму, вібрації, ЕМП, викидів промислових підприємств, аеропортів, залізничних вузлів, швидкісних автомагістралей та ін.), з урахуванням їх санітарно-захисних зон та рози вітрів;

- використання існуючого озеленення (ліс, парк);

- рівнина чи схил місцевості на південні румби та ін.

Площа земельної ділянки приймається залежно від потужності, госпіталю.

Найбільш доцільна форма земельної ділянки госпітального комплексу прямокутна, з співвідношенням сторін 1:2, або 2:3. Довга вісь повинна бути орієнтована зі сходу на захід, чи з північного сходу на південний захід, що забезпечує орієнтацію палат на південні румби, а операційних, лабораторій, рентгенологічних відділень - на північні румби (запобігання засліплення і перегріву сонцем). При виборі ділянки варто враховувати можливість приєднання будівель госпіталю до наявних систем водопроводу, каналізації, електро-, тепло-, газофікації, зручність під’їздів, підходів.

Таблиця 1

Нормативи для розрахунку площі земельної ділянки гомпітальної бази з допоміжними будинками і спорудами^*

Кількість ліжок	Норма площі на 1 ліжко, м2	Кількість ліжок	Норма площі на 1 ліжко, м2
до 50 >50 до100 >100 до 200 >200 до 400	300 300-200 200-140 140-100	>400 до 800 >800 до 1000 >1000	100-80 80-60 60

Системи забудовигоспіталю:

• децентралізована (павільйонна), коли кожне відділення розміщене в окремому корпусі;

• централізовано-блочна, коли всі відділення розміщені в одному (зблокованому) корпусі;

• змішана, коли більшість відділень розміщені в головному корпусі, а окремі (інфекційне, психіатричне і т.п. відділення) розміщені в ізольованих корпусах.

Перевагою децентралізованої системи є краща можливість перебування поранених на свіжому повітрі, недоліком - ускладнення використання діагностичних, фізіотерапевтичних засобів, або їх дублювання, що збільшує капітальні витрати.

Недоліком централізованої системи є ускладнення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями, зменшення та ускладнення перебування поранених на свіжому повітрі.

Змішана система, коли інфекційне, психіатричне, відділення винесені в окремі корпуси, не має названих недоліків, тому найбільш прийнятна.

При проектуванні земельної ділянки госпіталю виділяють такі зони:

• лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

• лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

• поліклініки;

• садово-паркова;

• господарська;

• патолого-анатомічного відділення.

При цьому, для інфекційних, акушерських, дитячих, туберкульозних, психіатричних відділень повинні виділятися окремі садово-паркові зони.

Щільність забудови лікарняної ділянки залежно від кількості ліжок, не повинна перевищувати 12-15%. Не менше 60% площі повинні займати всі види зелених насаджень; 20-25%- господарський двір, проїзди, проходи. З розрахунку на одне ліжко розміри садово-паркової зони повинні складати не менше 25м².

Відстані між будівлями госпіталю повинні бути:

- між стінами з вікнами палат, кабінетів - 2,5 висоти протилежної будівлі, але не менше 25 м; - між радіологічним корпусом та іншими будівлями – 25 м; між корпусами з палатними відділеннями, житловими чи громадськими будинками також червоними лініями – не менше 30 м; між торцями будівель - не менше 30 м, від поліклініки– 15 м.

Приймальне відділення для соматичних хворих (у головному корпусі) та помешкання виписки одужаних повинно бути єдиним і включати: оглядове приміщення, санітарний пропускник, палати тимчасового утримання поступаючих, реанімаційний бокс, у ряді випадків - рентгенкабінет.

Санітарний пропускник планується за поточним принципом і включає: оглядову, роздягальню, ванно-душову, одягальню.

В інфекційному, туберкульозному, шкіряно-венерологічному відділенні одежу поступаючого хворого направляють в дезінфекційне відділення, яке розміщують у окремому корпусі в господарській зоні.

В господарській зоні розміщують також пральню, центральний харчоблок, котельню, гаражі та інші підрозділи лікарні.