4. Права, свободи громадянина (Розділ 2 Конституції України).

5. Гарантії та захист основних прав та свобод:

1.2. Співвідношення прав людини і прав громадянина.

Права людини і права громадянина - тісно взаємозалежні, проте не є тотожними поняттями.

Громадянин - людина, що законом визнається юридично приналежною даній державі.

Відмінності між правами людини і правами громадянина:

Права людини:

1. Позатериторіальні – існують незалежно від державного визнання, закріплені в законі і поза зв’язком їх носія з конкретною державою;

2. Загально соціальні – належать людині по факту народження як природні, невідчужувані права, тобто не завжди виступають як юридичні категорії (наприклад, апатриди, біженці не мають статусу громадянства, але мають права людини);

3. Не залежать від виконання будь – яких обов’язків. Зобов’язаною стороною виступає сама держава, її органи, посадові особи;

4. Первинно закріплені в міжнародних актах, і їх реалізація здійснюється в сфері будь – якого громадянського суспільства, де б не знаходилась людина.

Права громадянина:

1. Територіальні – передбачають наявність громадянства, тобто правовий зв'язок людини і держави;

2. Юридичні (спеціально соціальні) – закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа, тобто виступають як юридичні категорії;

3. Залежать від виконання обов’язків, якими наділені громадяни держави;

4. Первинно закріплені в конституції певної держави, і їх реалізація охоплює сферу відносин індивіда з даною державою.

Права людини і права громадянина - близькі поняття, в ідеалі по­винні збігатися, оскільки:

1) здійснення прав людини визначається головним чином забез­печеністю з боку держави. Наприклад, згадані апатриди, біженці, а також інші категорії осіб, що не мають громадянства, перебувають під захистом законів держави проживання і міжнародного права;

2) громадянство - основний канал, через який відбувається здійснення прав людини.

Взаємозв'язок прав людини і прав громадянина підкреслюється тим, що вони в ряді випадків закріплювалися в одному нормативно-правовому акті.

Наприклад, у Декларації прав людини і громадянина 1789 р. (нині входить до складу конституційного законодавства Франції). Або інший приклад: Розділ II Конституції України 1996 р. так і називається: «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина».

Розгляд прав людини одночасно з правами громадянина - підстава для:

- визначення її законних, юридичних можливостей (свобод) у державі;

- встановлення відповідності законодавства країни правам людини.

У дійсності збіг прав людини і громадянина має місце далеко не завжди і скрізь. Доцільно, щоб у Конституції і законах України були чітко прописані положення про права людини і положення про права і обов'язки громадянина.

Існує 2 основні способи конституційного закріплення прав і свобод — позитивний і негативний.

При позитивному способі конституція встановлює або констатує,

що суб’єкт володіє певним правом.

Негативним способом є конституційна заборона будь-якому суб’єкту порушувати або обмежувати право або свободу. Оскільки права і свободи реалізуються в суспільстві, то неминучими є певні обмеження прав і свобод, які диктуються необхідністю поважати такі ж права і свободи інших людей. Формули обмежень конституційних прав і свобод різноманітні.

Генеральні клаузули — це застереження в текстах конституцій, що передбачають можливість обмежень прав і свобод. Існують і конкретні застереження, що стосуються окремих прав і свобод.

Разом з тим, демократичні держави не допускають дискримінацію, тобто законодавче обмеження прав, що не відповідає загальнолюдським цінностям. Найбільш істотними формами дискримінації є апартеїд — обмеження прав за расовою ознакою і сегрегація — розділення білих і кольорових в місцях загального користування. Достатньо поширеним явищем, яке особливо характерне для мусульманських держав, є нерівноправ’я жінок і чоловіків. У слабкорозвинутих державах поширено таке явише, як трайбализм, тобто надання пільг за ознакою належності до певного племені або племінного клану.

У демократичних державах забезпечуються різні види гарантій конституційних прав і свобод.