Тема 6. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мета: з’ясувати необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності: його цілі та принципи, органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, особливості організації сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Питання для самоперевірки:

1. Які принципи покладено в основу державного регулювання ЗЕД України?

2. Назвіть основні цілі державного регулювання ЗЕД України?

3. На чому базується реалізація зовнішньоекономічної політики країн?

4. Що є метою зовнішньоекономічної політики країн?

5. Які рівні державного регулювання ЗЕД ви можете виділити?

6. Які функції Верховної Ради України щодо державного регулювання ЗЕД ви можете назвати?

7. Які функції Кабінету Міністрів України щодо державного регулювання ЗЕД ви можете назвати?

8. Які функції Міністерства економіки України щодо державного регулювання ЗЕД ви можете назвати?

9. Які функції НБУ щодо державного регулювання ЗЕД ви можете назвати?

10. Окресліть основні законодавчо-нормативні документи щодо регулювання ЗЕД.

Рекомендована література:

Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. – М.: КНЕУ, 2000. – 544 с.

Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. – СПб.: Питер, 2001. – 208с.

Зовнішньоекономічна діяльність: Методичний посібник. – К.: “Баланс-Клуб”, 2002.

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. – К.: „Знання-Прес”, 2002.

Солошенко Л.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність: організація та документальне оформлення. – Х.: Фактор, 2001. – 173с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. ред. А.І. Кредісова. – К., 1998. – 448 с.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Кривов’язюк І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібник. – Луцьк: Надстир’я, 2005. – 140 с.

Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности: Учебник. - М.: Юристь, 2002. – 456 с.

Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенка, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. - К.:Либідь, 2000. - 582 с.

Методичні поради:

Складність механізму зовнішньоекономічної політики визначає різноманіття її цілей та завдань. Вони можуть бути класифіковані на стратегічні (довгострокові), що передбачають структурну перебудову секторів економіки, безпосередньо пов‘язаних з зовнішніми ринками, і тактичні, короткострокові, зумовлені поточними потребами. Для України, наприклад, цілями державного регулювання ЗЕД є забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, у т.ч. зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів ЗЕД України; створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих країн.

Варто пам’ятати, що зовнішньоекономічна політика – політичне оформлення міжнародних економічних зв‘язків країни. При цьому міжнародні економічні відносини охоплюють всі економічні операції, що здійснюються між господарськими суб‘єктами певної країни та їхніми іноземними партнерами (імпорт та експорт товарів, капіталу, послуг, транскордонних рух робочої сили і грошей). До зовнішньоекономічної діяльності належать:

• торгово-політичні заходи, такі як введення, зміна та скасування мита та нетарифних торгових перешкод або укладання договорів про торгівлю, кооперацію й запобігання подвійному оподаткуванню;

• валютно-політичні заходи (ревальвація та девальвація власної валюти, введення, зміна й скасування обмежень на шляху руху капіталу);

• участь у міжнародних економічних організаціях, включаючи заснування нових організацій.

Отож, організаційні засади зовнішньоекономічної політики визначаються національними законодавчими актами, міжнародними правилами і звичаями, а також спеціальними міжнародними угодами та різноманітними актами міжнародного права. Оформлення цього правового порядку на національному рівні та його формування на міжнародному рівні через укладання відповідних міжнародних угод і вступ до міжнародних відповідних організацій та договорів є також завданням зовнішньоекономічної політики.

Врахування цих обставин дозволяє зробити висновок про доцільність державного регулювання ЗЕД.

Основні поняття: принципи регулювання ЗЕД, цілі державного регулювання ЗЕД, інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, органи регулювання ЗЕД.

Тестові завдання:

1.Встановленням спеціальних режимів ЗЕД на території України в компетенції:

а) Верховної Ради;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Національного банку України;

г) Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків;

д) усі відповіді правильні.

2.Зберігання і використання золотовалютного резерву України в компетенції:

а) Верховної Ради;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Міністерства фінансів України;

г) Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків;

д) правильних відповідей немає.

3.Видає експортно-імпортні ліцензії, реєструє контракти:

а) Верховна Рада;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Національний банк України;

г) Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків;

д) усі відповіді правильні.

4.Сучасний протекціонізм в більшості випадків носить:

а) національний характер;

б) регіональний характер;

в) міжнародний характер;

г) глобальний характер.

5.Товар, який ввозиться понад тарифний контингент:

а) вилучається;

б) обкладається митом;

в) реекспортується;

г) правильних відповідей немає.

6.Внутрішні податки слід віднести до форм:

а) прямого протекціонізму;

б) непрямого протекціонізму;

в) тарифного регулювання;

г) нетарифного регулювання;

д) правильні відповіді а) і г);

е) вірні відповіді б і в.

7.Фінансування вивезення товарів за програмами допомоги іноземним державам відносять до:

а) торгово-політичних засобів розширення експорту товарів;

б) торгово-політичних засобів розширення імпорту товарів;

в) усі відповіді правильні.

8.Перерахуйте не менше 10 міжнародних інституцій, які реально здатні вплинути на розвиток сфери зовнішньоекономічних відносин на усіх рівнях регулювання міжнародної економіки.

9. Введення добровільних експортних обмежень країною:

а) збільшує добробут країни-імпортера;

б) більш вигідне країні-імпортеру, ніж використання імпортної квоти;

в) приносить користь країні-експортеру;

г) приносить успіх експортеру та імпортеру.

10. Країна А імпортує продукцію з країн В та С. Через політичний конфлікт країна В вводить ембарго на торгівлю з країною А (країна С до ембарго не приєднується). З економічної точки зору:

а) країна А програє, В і С – виграють;

б) країни А і В – програють, С – виграє;

в) А і С програє, В – виграє;

г) всі програють;

д) стан торгівлі не зміниться.

11. Хто дістане найбільший виграш від вільної зовнішньої торгівлі:

а) споживачі;

б) галузі, що конкурують з імпортом;

в) країни, що розвиваються;

г) молоді галузі економіки.

12. Чому галузі економіки країни, що конкурують з імпортом, виступають проти вільної зовнішньої торгівлі:

а) їм необхідно підвищити ефективність виробництва за збереження конкурентоспроможності;

б) вони втрачають тих споживачів, які надають перевагу імпортній продукції;

в) їм необхідно буде реалізовувати свою продукцію за низькими цінами, оскільки загостриться конкуренція;

г) правильні відповіді а) і в);

д) усі відповіді правильні.