2. Розгадати кросворд.

У виділених клітинках прочитаєте прізвище автора віршів, які сьогодні ми вивчили

1. Прізвище українського художника, з яким Т. Шевченко познайомився у Петербурзі у «Літньому саду» (Сошенко )

2. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. ( Енгельгардт )

3. У яке місто було перевезено прах Шевченка? ( Канів )

4. Як називається гора, де знаходиться могила поета? (Чернеча )

5. Як, за прадавньою традицією, місцеві жителі називали село Кирилівку? (Керелівка )

6. Ім’я матері та сестри Тараса. (Катерина )

7. Як називається перша збірка поезій? (Кобзар )

8. Як називає Т. Г. Шевченка український народ? ( Кобзар )

3. Повторення відомостей з теорії літератури.

Тропи

Епітет – від гр. «epitheton» - додаток. Художнє означення найбільш суттєвої риси явища або предмета, які зображуються. Епітет може виражатися різними частинами мови. Наприклад: «Береза плакуча», «світе вольний», «грім залізний», «синь прозора».

Метафора – від гр. «metaphora» - перенесення. Вид тропа, що побудований за принципом подібності, ґрунтується на зображенні предметів різних за ознаками. Наприклад: Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Леся Українка). Спив я горя повний келих (П. Грабовський).

Порівняння – пояснює малознайомий предмет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем. Наприклад: Зашипіли мов гадюки (Т. Шевченко). Привітаю вас, як діток (Т. Шевченко).

2. Опрацювання поезії т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

   1. Виразне читання твору.

   2. Історія написання.

З квітня 1848 року до листопада 1848 р. Т. Шевченко працював у науковій експедиції О. І. Бутакова, якій було доручено вивчення Аральського моря. Керівник експедиції домігся, щоб Тарасу Григоровичу, солдату Оренбурга, було дозволено взяти участь у науковому вивченні Аральського моря. Т. Шевченко змалював береги моря й різноманітні пейзажі.

Але думка про рідний край, красу його природи не залишали митця. Він повсякчас згадував Україну і сумував за нею. Так і виникла поезія митця «За сонцем хмаронька пливе» (перша половина 1849 р., Кос –Арал)

3. Тема: образне відтворення вечірньої пори, смутку ліричного героя через темінь і очікування світанку.

4. Ідея: висловлення співчуття поету, який сумує за рідним краєм під час перебування на засланні.

5. Основна думка: де б людина не перебувала, вона завжди згадує рідний край, вболіває за його долю.

6. Жанр: пейзажна лірика.

7. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями.

• З яким настроєм ви закінчили читання твору? Чим це пояснити? Свої міркування обґрунтуйте.

• За допомогою якого художнього засобу природні образи поезії відтворенні живими? Випишіть їх у зошит.

• Що свідчить про вечірню пору в поезії? Підтвердіть вашу думку словами з тексту.

• Які зорові елементи присутні у творі?

• Чому, на вашу думку, ліричний герой поезії очікує світанку?

• Чим пояснити протиставлення хмароньки з сонцем і туманом?

• Чому хмаронька у поета викликає позитивні емоції? Що вона нагадала поету?

• Які кольори переважають у творі? Про що це свідчить?

8. Складання схеми до змісту твору. ( Робота в малих групах). Їх стислий коментар.

9. Творча робота

Відтворити власну картину, застосовуючи ключові слова із твору.

10. Художні особливості твору.

Метафори: «хмаронька пливе», «поли розстилає», «туман закриває море», «розстилає туман», «сонце спатоньки зове», «серце одпочине», «серце заговорить».

Епітети: «червоні поли», «рожева пелена», «малая година», «хмаронька рожева», «туман сивий», «тьма німа».

Порівняння: «мов мати дитину», «неначе ворог», «мов матері діти».

Опрацювання поезії Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

11. Виразне читання твору.

12. Історія написання.

Ув’язнений за гратами каземату, Т. Шевченко не схилив покірно голови перед жандармами і катом-царем. Поет не каявся на допитах, не виявляв ці каплі каяття і у віршах, написаних в ув’язненні. Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що пережив, передумав поет у тій похмурій самотності. Ми так ніколи й не довідалися б, якби не поезія. Справжнім шедевром серед цих поезій («Мені однаково», «Ой три шляхи широкії», «Ой одна я, одна» та ін.) справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати».

Це восьмий вірш з циклу «В казематі», написаний у 1847 році, під час ув’язнення поета в казематі Третього відділу.

13. Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

14. Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.

15. Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, а не гнобленням.

16. Жанр: пейзажна лірика; цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим.

17. Сюжет.

Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини.

Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.

18. Міні-конкурс «Інтелектуал». Установіть відповідність між образами вірша та їх особливостями.

1. «Садок вишневий коло хати» а) Зоровий і дотиковий образи

2. «А матері вечерять ждуть» б) Слуховий і зоровий образи

3. «Плугатарі з плугами йдуть» в) Слуховий образ

4. «Співають ідучи дівчата» г) Зоровий образ

д) Слуховий і дотиковий образи

Ключ: 1- г; 2 – а; 3 – д; 4 – 6.