Методичні вказівки

1. Підготовка до першого питання передбачає з’ясування таких моментів, як: індустріалізація; українська культура в часи Другої світової війни; національні та радянські компоненти офіційної пропаганди та ідеології; проблема виживання на фронті та в тилу, українські „остарбайтери”; національні стереотипи у взаєминах українців, поляків, євреїв, росіян, німців. Особливості національної політики радянського керівництва в повоєнний період, курс на “злиття націй “ та формування “ нової історичної спільноти” – радянського народу, антисемітизм варто аналізувати в контексті їх виявів у культурі.

2. Тут варто охарактеризувати за персоналіями „шістдесятників”: В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драч, М.Вінграновський, В.Стус. Українська публіцистика розглядається на прикладах постатей І.Дзюби та його праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, В.Чорновола (“Лихо з розуму”), Є.Сверстюка.

Гуманістична течія в українській літературі: О.Гончар, П.Загребельний, М.Стельмах, Р.Іваничук, апологетична течія в літературі: В.Канівець, А.Головко, В.Козаченко, В.Собко аналізуються побіжно.

3. У питанні варто розглянути процес становлення українського звукового кіно у 30-ті роки ХХ ст., що пов'язано з іменами Д. Вертова, М. Донського та О. Довженка, а також формування українського «поетичного» кіно з його тяжінням до метафоричності, алегоричності й осмисленні дійсності у особах С.Параджанова, Л.Осики, Ю.Ілленка, І.Миколайчука, Р.Балаяна, К.Муратової. Окремо зупинитися на думці: “Поетичне кіно” та його доля.

4. Питанням для розгляду стає панування «соціалістичного реалізму» в українській культурі та мистецтві, системи ідеологічного контролю за культурою, відповідно радянський монументалізм в скульптурі та живопису слід розлянути на зразках соцреалістичних творінь (Ф. Кричевський, К. Трохименко, О. Шовкуненко, Т. Яблонська).

Окремим питанням слід розглянути відомих представників наївного мистецтва М. Приймаченко та К. Білокур та закарпатських митців А. Ерделі, Й. Бокшая та Ф. Манайла.

5. У питанні розглядаємо створення Академії архітектури СРСР та впізнаваність нового архітектурного суто радянського стилю, що має різні, досить суперечливі назви (сталінський ампір, сталінський класицизм, сталінське бароко та ін.). Обговорюємо відмінні риси стилю та найкращі зразки цього стилю на теренах сучасної України. Встановлюємо причини швидкого згасання стилю.

6. Встановлюємо процес формування нової композиторської школи Наддніпрянщини (В. Косенко, Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський, М. Коляда, Б. Лятошинський) і Галичини (С. Людкевич, В. Барвінський, М. Колесса та ін.). Аналізуємо постаті найвідоміших українських вокалістів Б. Гмирі, І. Козловського, К. Шульженко, А. Солов'яненко, Д. Гнатюк.

Література:

1.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.-С.621-675.

2.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010.- С.547-565.

3. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / під кер. Горбача Н. Я. – Львів, 1992.- С.387-455.

Семінарське заняття №9

Тема : Культура України доби Незалежності

( кінець ХХ – поч. ХХІ ст.)

3. Мета : ознайомити студентів зі здобутками новітньої української культури, продемонструвати різницю між традиційною та постмодерною тенденціями в культурі.

3. План

1.  Особливості культурного життя доби відновлення української державності. Субкультури.

2. Сучасний етап розвитку освіти та науки.

3. Український літературний процес (кінця ХХ – початку ХХІ ст.).

4. Театральне та кіномистецтво незалежної України.

5. Монументальний та станковий живопис.

6. Містобудування. Архітектура та скульптура сучасної України.

Теми рефератів, доповідей

1.ХХ ст.: установи, концепції, здобутки.

2. Проблема реституції культурних цінностей в українсько-російських взаєминах 1990-х років.

3. Образ українця в сучасній українській публіцистиці.

4. Телебачення в незалежній Україні.

5. Модернізм і сучасне українське кіно (Ю.Іллєнко, К.Муратова).

6. Масова культура в Україні (кінець ХХ- поч. ХХІ ст.).

Методичні вказівки

1. Аналізуємо західний молодіжний контркультурний рух та його вплив на українську молодь. Перші молодіжні неформальні об´єднання. Український рок та поп-культура. Фестивалі «Червоної Рути». Структури повсякденності” доби занепаду розвиненого соціалізму. “Homo Soveticus” – продукт радянської культурно-національної політики: світогляд, громадянська культура, побут.

2. Відповідь на це питання має розгортатися в такому порядку: історичні умови розвитку освіти і науки в Україні на рубежі ХХ-ХХІ століть, інформаційна революція, глобалізація; громадяни незалежної України в пошуках культурної ідентичності, культурна експансія Заходу і Росії.

3. У межах питання зупиняємося на аналізі постмодерністської течії в сучасній українській літературі, філософії та суспільно-політичній думці: (українська література доби постмодерну: Ю.Андрухович, О.Ірванець, В.Неборак, Іздрик потребує детальної характеристики). Глобалізація та її вплив на українську культуру розглядається на співставному аналізі традицій та постмодернізму.

4. Аналізуємо театральне мистецтво сьогодення, зупиняючись на новаторських постатях Р. Віктюка, А. Жолдока та ін. Традиції, модерн та постмодернізм розглядаємо окремими блоками Телебачення, кінематограф, відео. Проблеми вітчизняного шоу-бізнеса. Рок та поп-музика. Мода та фешн-індустрія України.

5. При розв'язанні цього питання варто звернутися до найцікавіших художників постмодернізму – О. Гнилицький, Г. Сенченко, О. Харченко, О. Голосій; художників групи "Паризька комуна", "Вольова грань національного постмодернізму", "Одеської школи" – О. Ройтбуд, В. Рябченко, С. Ликов та ін.

6. Розглядаємо проблеми та завдання сучасної української архітектури та скульптури.

Література:

1. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.- С.683-714.

2.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010.- С.566-578.

3.Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.491-519.