Методичні вказівки

1. Відповідь на перше питання слід будувати з урахуванням таких моментів: періодизація історії української культури, дослідження історії культури України: М.Грушевський, Д.Антонович, Д. Чижевський, І.Огієнко, І.Лисяк-Рудницький, О.Пріцак, Г.Грабович, О. Забужко, М.Попович. Необхідно дати тлумачення понять “культура”( історизм, людський вимір, співвідношення із поняттям “цивілізація”), культурно-історичні епохи, культурні домінанти в історії української культури, дискретність української культури, культурно-історичні регіони України та Європи. Студент повинен розумітися на географічній визначеності культурно-історичних реалій.

2.У межах другого питання студенти з’ясовують для себе таке: походження людського життя на території України, визначають поняття „археологічні культури”, знайомляться зі специфікою матеріальної та духовної культури землеробів і скотарів. Як протиставлення осілій культурі студенти розглядають феномен „Великий Степ” і культуру кочових племен.

3.Підготовка до третього питання передбачає розуміння місця трипільської культури в світовій культурній скарбниці; специфіки глиняної кераміки трипільців, протоцивілізаційногот характеру культури кукутеня.Студент має орієнтуватися в перебігу дискусії, що стосується питання „Куди щезли трипільці”.

4. Під час підготовки відповіді на це питання студент повинен висвітлити такі моменти, як феномен скіфська «тріада,мистецтво «звіриного стилю», релігійні культи та «культура смерті» кочовиків, модель світу скіфської культури. Необхідно також розумітися на системі життєзабезпечення та побуті кочових народів, знати основні версії занепаду кочових культур

5. Відповідь на дане питання передбачає розуміня винятковості й певної замкненості культури Античного Причорномор’я на теренах України та володіння емпірикою, дотичною до античних міфів й історичних джерел. Розкриваємо сутність політичної та культурної історії Тираса, Ольвії, Херсонесу та Боспорського царства, характеризуємо матеріальну культуру та релігійні культи Ольвії та Боспора, визначаємо місце античної спадщини в українській національній культурі.

6.Відповідь на перше питання передбачає розкриття таких явищ, як етапи слов’янського етноґенезу, матеріальна та духовна культура давніх слов’ян, слов΄янський пантеон богів, культи та міфологія, іранські, германські, балтські паралелі.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 1994. – С.245-272.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998. – С.23 – 31.

3.Культурологія: Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2009.- С. 322 – 338.

4. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.217 – 229.

5. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / під кер. Горбача Н. Я. – Львів, 1992. – С315- 340.

Семінарське заняття №2

Тема: Культура Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.)

Мета: з’ясувати специфіку української культури доби Київської Русі, актуалізувати важливість збереження сакральної архітектури в ХХІ ст., міфології предків тощо.

План

1. «Русь»: версії та гіпотези щодо походження.

2. Язичницькі вірування слов'ян. Цивілізаційно-релігійний вибір: Візантія і

Русь.

3. Писемність та зародження шкільної освіти і науки у Київській Русі.

4. Архітектура та скульптура Київської Русі.

5. Монументальний живопис та іконопис.

6. Театральне мистецтво. Музика. Танок.