Семінарське заняття №6

3. Тема : Українське національно-культурне відродження

4. (кінець ХVІІІ – кінець ХІХ ст.)

Мета: ознайомити студентів з основними здобутками української культури доби просвітництва

План

1. Історико-геополітичне становище України. Національно-культурне відродження.

2. Українське просвітництво: громадські інституції. Філософські погляди Ф. Прокоповича та Г. Сковороди.

3. Українська суспільна думка: освіта та наука.

4. Становлення фольклористики. Розвиток літератури: сентименталізм та романтизм.

5. Містобудування та архітектура: класицизм, ампір, еклектика.

6. Образотворче мистецтво: класицизм та романтизм.

7. Становлення театрального та музичного мистецтва.

Теми рефератів, доповідей

1. Архітектурний стиль ампір у Франції та Росії. Поширення стилю ампір в

Україні.

2. Сентименталізм в українській літературі: неоднозначність явища.

3. Розвиток класицизму в українській архітектурі.

4. Становлення українського живопису. Класицизм.

5. Романтизм в українському живописі: Іван Айвазовський.

6. Еклектика в українській архітектурі.

7. Палацово-паркові ансамблі доби класицизму.

8. Микола Лисенко – основоположник української класичної музики.

9. Михайло Щепкін – російський актор українського походження.

Методичні вказівки

1. Описуємо основні тенденції та напрями культурного процесу в Східній Європі (кінець ХVІІІ – кінець ХІХ ст.). Позитивізм, становлення масової культури. Організаційна та політична стадії та завдання українського національного руху. Регіональний та соціальний виміри українського культурного процесу.

2. Аналізуємо діяльність українських освітніх, культурних, наукових та просвітницьких установ та організацій, періодики на східних і західних землях: порівняльна характеристика. Психологічний портрет, побутове життя українського селянина, інтелектуала-народника, земського діяча, революціонера-підпільника. Окреме місце у цьому контексті займають постаті філософів Ф. Прокоповича та Г. Сковороди.

3. У цьому питанні розглядаємо стан освіти та науки зазначеного періоду, зокрема діяльність новоствореного міністерства освіти та типи шкіл, що були ним утворені. Особливу увагу приділяємо заснуванню та становленню Харківського, Київського та Одеського університетів і постатям науковців, що працювали у стінах цих університетів.

4. У питанні обговорюємо процес становлення фольклористики та його зв'язок із подібними європейськими процесами. Окремо згадуємо постаті М. Цертелєва, М. Максимовича, І. Срезнєвського, П. Куліша та інших збирачів та дослідників української старовини.

Окремо розглядаємо вплив фольклору на літературу, зокрема на становлення нових літературних напрямів: сентименталізму та романтизму. Поціновуємо творчість представників цих напрямів: І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненко, Т. Шевченка та П. Куліша.

5. Питання присвячено стилям та напрямам в архітектурі ХІХ ст., зокрема класицизму, ампіру та еклектиці. Класицизм варто розглянути у контексті з провідними українськими архітекторами, що працювали у цьому стилю (А. Меленський та П. Ярославський), а також описати специфіку та характерні особливості споруд у стилі класицизму.

Окремо розглядаємо поодинокі пам'ятки архітектурного стилю ампір, що не знайшов суттєвого відображення в українській архітектурі.

Так само окремо розглянемо найнеможливіші комбінації різноманітних стильових елементів минулого, тобто стиль еклектику.

Порівняємо особливості цих стилів і спробуємо проаналізувати їх швидкоплинність.

6. У питанні аналізуємо процес взаємодії української та російської культур, монополізацію петербурзькою академією мистецтв всіх художніх процесів Російської імперії. Особливу увагу приділяємо постатям та творчості відомих художників цієї епохи: В. Боровиковському, Д. Левицькому, В. Тропініну, Т. Шевченку, І. Айвазовському.

7. При підготовці до питання з'ясовуємо значення І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Щепкіна та К. Соленика для становлення українського театрального мистецтва. Слід розглянути основні тенденції та напрями театрального мистецтва цієї доби, а також українську музику того часу: С. Гулак-Артемовський, П. Сокальський, П.Ніщинський, М.Лисенко.

Література:

1.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998. - С.448-471, 537-572.

2.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.506-524.

3. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.302-321.

Семінарське заняття №7