Теми рефератів, доповідей

1. Галицько-Волинський літопис як пам’ятка давньої літератури.

2. ”Слово о полку Ігоревім”: сучасні дискусії щодо походження пам’ятки.

3. Політична культура шляхти.

4. Замкова архітектура українських земель доби пізнього середньовіччя.

5. Розуміння людини в культурі середньовічної України.

6.Історія давніх святинь: ікона Богородиці ,писана євангелістом Лукою –Матка Боска Ченстоховська.

Методичні вказівки

1.У межах поставленого питання розглядаємо феномени „Русь” і „Литва” з позицій культурних та релігійних пріоритетів. Ураховується татарська та литовська експансія на українські землі, подається порівняльна характеристика.

2.Упитанні зосереджуємо увагу на культурних та політичних зв´язки Галицько-Волинського князівства з Європою: Польщею, Угорщиною, Тевтонським Орденом, папським Римом. З'ясовуємо непересічність постаті Данила Галицького, враховуючи міфи та дійсність.

3.У третьому питанні треба зосередитися на специфіці стрімкого зростання міст у ГВК, характері міської забудови, на впливі готики на культуру загалом та на храмобудування зокрема.

4. Розглядаємо особливості іконопису та храмової архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Аналізуємо власні надбання українців та шляхи і методи запозичення будівельних прийомів при будівництві храмів та створенні ікон.

5. У питанні аналізуємо текст Галицько-Волинського літопису. Даємо аналіз літературної пам’ятки з позицій її культурної значущості.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994. – С.282-285

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.- С.120 – 154.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.400-432.

4. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992. – С.256-281.

Семінарське заняття №4

Тема : Українська культура в епоху Відродження та Реформації

(ХІV – ХVІІ ст.)

Мета: з’ясувати осбливості збереження автентичності української культури в умовах унії, експансії Російської держави тощо, розглянути козацьку добу як культурний феномен, познайомитися зі здобутками українського бароко.

План

1. Суспільно-політичні та історичні умови в Україні ХІV-ХVІ ст.

2.  Основні характеристики епохи Відродження. Гуманізм.

3. Релігійне життя ХІV-ХVІ ст. Реформація.

4. Українські гуманісти і книгодрукування в ХІV-ХVІ ст.

5. Діяльність братств та культурно-освітніх осередків.

6. Готичний та ренесансний стилі у храмовій архітектурі та живописі.

Теми рефератів, доповідей

1. Братські школи XVI-XVII ст.

2. Герасим Смотрицький.

3. Петро Могила та його культурна спадщина.

4. Українські думи.

5. Шкільна драма ХVІІ-ХVІІІ ст.

6. Вертепний театр.

7. Кобзарство - культурно-історичний феномен.

8. Образ козака в українській поезії ХVІ-ХVІІ ст.

9. Києво-Могилянська академія як передвісник університетів.

Методичні вказівки

1. Відповідь на питання будуємо з урахуванням таких моментів : Річ Посполита – багатонаціональна держава, її політична, релігійна та правова культура, етнічні та релігійні меншини, проблема релігійного та культурного діалогу.

Аналізуємо нові явища в українській культурі: міста, монастирі, магнатські резиденції та шляхетські помістя як осередки культурного життя, шляхетську ментальність, спосіб життя, етос, жінку в шляхетському середовищі, культурно-релігійну топографію українського середньовічного міста (на прикладі Львова). Освіту, багатомовність вивчаємо на прикладі тримовних колегіумів і їх значенні в культурі православного світу, Острозького науково-освітнього та культурного центру: школа, друкарня, науково-літературний гурток.

Проблема міжконфесійного діалогу на українських землях повинна висвітлюватися на прикладі Брестської церковної унії.

2. У питанні студенти мають зосередити увагу на таких явищах, як кінець Середньовіччя та початок Нового часу в Європі, загальній характеристиці світоглядних пріоритетів доби відродження.

Гуманістичні та реформаційні ідеї в українській культурі (кінець XV-початок XVII ст.) варто також дослідити бодай у загальних рисах.

3. Релігійно-національне відродження в Україні у першій половині ХVІІ ст. та його вплив на культуру інших народів православного світу треба розглянути крізь призму середньовічних доктрин, зокрема процесів європейської Реформації-Контрреформації та їх суттєвих впливів на українське суспільство того часу.

4. Аналізуємо значний вклад у розвиток науки та освіти, що його зробили гуманісти (Ю. Дрогобич, Павло Русин, С. Оріховський), сприяючи поширенню просвітництва на теренах України. Особлива увага приділяється процесу початку книгодрукування від Гутенберга до І. Федорова. Описуємо особливості «Пересопницького Євангілія» та «Острозької Біблії».

5. Розглядаємо братства як культурно-освітні осередки та вплив Київської та Львівської братських шкіл на становлення освіти в Україні.

6. Вивчаємо поняття готичного та ренесансного стилю в архітектурі. Вивчаємо їх особливості та специфічні прийоми, що вони використовувались під час будівництва на території України.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994. – С.288-293.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998. –

С.159-200.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.434-466.

Семінарське заняття №5

Тема : Українське «козацьке» бароко (ХVІІ-ХVІІІ ст.).

Мета: з’ясувати особливості автентичності української культури у козацьку добу тощо, познайомитися з найбільш значущими пам’ятками архітектури, створеними в естетиці бароко.

План

1. Козацтво та Гетьманщина як явище історії.

2. Реформування церкви у ХVІІ-ХVІІІ ст. Петро Могила.

3. Європейське бароко. Література козацької доби.

4. Розвиток освіти та книгодрукування ХVІІ-ХVІІІ ст.

5. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.

6. Специфіка національного варіанта бароко в театрі та музиці.

Теми рефератів, доповідей

1. Шкільна драма ХVІІ-ХVІІІ ст.

2. Образ козака в українській поезії ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

3. Києво-Могилянська академія як перший вищий освітній заклад в Україні.

4. Українська дерев’яна та мурована храмова архітектура ХVІІ-ХVІІІ ст.

5. Творчість С.Васильківського.

Методичні вказівки

1. Козаччина аналізується у контексті історичної пам’яті та історичної літератури. Усну народну творчість, кобзарство студенти висвітлюють на прикладах дум, балад, історичних пісень. Мають бути проаналізованими етнографія Запоріжжя: етнічний склад, віра, заняття, звичаї, норми поведінки (“лицарська реґула”), військове мистецтво запорозького козацтва, козацька демократія, міжнародні зв´язки Запоріжжя та спроби створення єдиного європейського антитурецького фронту. 1.Відповідь на перше питання має враховувати розуміння таких понять, як імперії та нації (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.), кінець доби Ancien Régime в Європі, політичні революції та промисловий переворот на Заході, розуміння феномену ліберального націоналізму, поняття романтичної культури, української тем в романтичній культурі Європи.

2. Описуємо православну церкву як центр і рушій культурного життя в Україні. Особливу увагу приділяємо її реформуванню та особистості і діяльності Петра Могили.

3. Вивчаємо специфіку українського бароко з його тяжінням до античності та міфологічних образів, середньовічної символіки, що переломлюються в ньому через відновлення традицій Київської Русі, а певні ідеї Реформації засвоюються в контексті ідеалів національно-визвольної боротьби з її героїкою та демократизмом.

4. Розглядаємо високий рівень освіти Гетьманщини, зокрема заснування та становлення Києво-Могилянської Академії та Львівського університету, осередків тогочасного книгодрукування. Аналізуємо протиріччя в особистості І. Мазепи.

5. Аналізуємо барочний стиль в Україні як козацьке бароко, оскільки чимало творів архітектури та живопису було створено на замовлення козацької старшини, яка не лише споживала художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, вона утворила власне творче середовище й виступала на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.

Наголошуємо, що стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов'язаній з нею Слобідській Україні вироблявсь оригінальний варіант барокової архітектури, який називають українським, або «козацьким» бароко.

6. Згадуємо, що український театр XVII-XVIII ст. називають ще театром козацького бароко. Під впливом західноєвропейського театру він набув чітких форм, спираючись на традиції народного й релігійного театру. Найулюбленішим жанром була драма, що називалася шкільною, бо створювалась у навчальних закладах. Їх авторами були викладачі Києво-Могилянської академії та духовенство, а виконавцями - студенти. Окремо розглядаємо постать Ф. Прокоповича як реформатора українського театру.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994.- С.305-315.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998. – С.284-369.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.474-504.