Теми рефератів, доповідей

1.Міфологія давніх слов’ян.

2. Монументальна кам’яна скульптура кочовиків на території України.

3. Візантійські культурні впливи в Київській Русі.

4. Образ Марії-Оранти в давньоукраїнському живописі.

5. Собор Святої Софії в Києві та Спасо-Преображенський собор в Чернігові: порівняльна характеристика архітектурних пам’яток.

6. Графітті Софії Київської.

7. Фрески Софії Київської.

8. ”Велесова книга”: міфи і дійсність.

9. Ізборник князя Святослава 1073 р.

10. Монастирі в культурі середньовічної України.

11. Світ давньоруського міста.

12. Походження термінів „Україна” та „Мала Русь”.

Методичні вказівки

1.Відповідь на перше питання передбачає розкриття таких явищ, як етапи слов’янського етноґенезу, матеріальна та духовна культура давніх слов’ян, слов΄янський пантеон богів, культи та міфологія, іранські, германські, балтські паралелі.

2.У цьому питанні студенти з’ясовують винятковість історичної реалії Візантійська імперія та її вплив на культуру народів Північного Причорномор’я, пояснюють поширення християнства, релігійну місію Кирила та Мефодія Солунських та її історичне значення.Окреслюють релігійний вибір та його наслідки для історичної долі східно-слов’янських етносів, враховуючи альтернативи релігійного вибору київських князів й наслідки християнізації.Слід охарактеризувати народну релігію- двовір’я- й особливості давньоруського православ’я.

3.У цьому питанні варто зосередитися на розгляді етнонімії давньоруського літописання як відображення процесу формування самосвідомості українського народу, розкрити найбільш відомі гіпотези походження назви “Русь”.

4. У даному питанні варто розглянути особливості сакральної архітектури на прикладах Десятинної церкви, Собору святої Софії у Києві, Спасо-Преображенського собору у Чернігові, Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

5. Розглядаємо особливості монументального живопису та іконопису Київської Русі. Особливу увагу приділяємо мозаїкам та фрескам Софії Київської, іконам як «вікну в духовний світ».

6. Відповідь на дане питання починаємо з опису особливостей соціальної культури загалом, князівського світу зокрема, дружинної культури домонгольської Русі у зіставленні з рицарською культурою Західної Європи. Також вказуємо на значення давньоруського та західноєвропейського поняття театрального мистецтва. Важливим є розуміння феодальної революції на Заході та її відлуння на східнослов´янських землях, відмінностей історичного та культурного розвитку Західної та Східної Європи.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994.- С.273 -282.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.- 57 -113.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010.- 363 – 399.

Семінарське заняття №3

Тема: Культура Галицько-Волинського князівства (ХІІІ-ХІV ст.)

Мета: з’ясувати специфіку української культури доби Галицько-Волинського князівства як послідовника києворуських традицій, розглянути особливості творення міської культури під упливом Західної Європи.

План

1. Роздроблення Київської держави. Монголо-татарська навала.

2. Галицько-Волинське князівство за часів правління Данила Галицького.

3. Містобудування та фортифікація Галицько-Волинського князівства.

4. Храмова архітектура та іконопис Галицько-Волинського князівства.

5. Освіта та література Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис.