Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Матеріали підготовки до практичного заняття.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
69.77 Кб
Скачать

Шийна вагосимпатична новокаїнова блокада.

Ознакою ефективності блокади є синдром Клода-Бернара-Горнера (птоз – опущення повіки, міоз – звуження зіниці і енофтальм – западання очного яблука).

Паранефральна новокаїнова блокада. Основними показаннями для її виконання є захворювання, травми живота і позаочеревинного простору.  Хворого вкладають в горизонтальне положення боком на поперечний валик, розташований між 12 ребром і крилом здухвинної кістки. Нижня кінцівка на боці блокади повинна бути витягнута, а протилежна зігнута в колінному і кульшовому  суглобах. Вказівним пальцем лівої руки визначають місце пересічення 12 ребра зі зовнішнім краєм широкого м’яза спини. Перпендикулярно до поверхні шкіри вводять довгу голку, натискають на поршень шприца й інфільтрують новокаїном тканини. Відчуття проникнення в навколониркову клітковину  визначається за зменшенням опору введенню новокаїну, а при від’єднаній голці з неї не витікає розчин. У паранефральну жирову клітковину вводять 60 –80 мл 0,25 % р-ну новокаїну .

                    

Методика паранефральної новокаїнової блокади.

Слід відмітити, що при багатьх захворюванняї, травмах і операціях проводять і інші види новокаїнових блокад. Так, при маститах виконують  ретромамарну новокаїнову блокаду, при захворюваннях прямої кишки проводять пресакральну, перианальну новокаїнову блокаду. При операціях на органах черевної порожнини проводять анестезію нервових сплетень: наприклад у ділянку черевного (сонячного) сплетення вводять 0,5-0,25 % розчин новокаїну 120-150 мл.

Новокаїнові блокади слід проводити в чистих перев’язувальних із дотриманням  усіх вимог асептики і антисептики.                                                       

1.4.9. Догляд за хворими після знеболювання.

Контроль за станом хворого після операції і знеболювання здійснює анестезіолог, сестра-анестезистка, оперуючий і лікуючий лікар.

У перші години після операції і виході хворого із наркозу, його поміщають у відділення анестезіології і інтенсивної терапії або післяопераційну палату. При цьому, спочатку готують функціональне ліжко, йому надають  відповідного положення. Готують грілки, апарат для подачі зволоженого кисню, підставку для крапельниці, аспіратор, тонометр з фонендоскопом, стерильні шприци, набір лікарських засобів, необхідних для інтенсивної терапії. Для проведення реанімаційних заходів повинні бути підготовленні для використання: роторозширювач, язикотримач, повітропровід, серветки, ларингоскоп, інтубаційні трубки, апарат для штучного дихання, набір інструментів для накладання трахеостоми, дефібрилятор і ін. Після звичайних операцій хворого вкладають на спину без подушки. До ніг прикладають теплу грілку (t – 41-42 оС), налагоджують подачу зволоженого кисню, встановлюють крапельницю для інфузійної терапії. Спостерігають за пульсом, диханням, кольором шкірних покривів, вимірюють артеріальний тиск. Усі ці дані записують у карту індивідуального спостереження. Залежно від стану хворого, ці дані фіксують через 15, 30 або 60  хв. У разі виникнення блювання, щоб запобігти аспірації, голову хворого повертають на бік, періодично очищають порожнину рота серветками і відсмоктувачем. Якщо блювання продовжується, застосовують аміназин. З метою профілактики западання язика хворому в ротову порожнину вводять повітропровід. Для зняття болю періодично вводять анальгетики.

Догляд за хворими після різних методів місцевої анестезії не має специфічних особливостей і диктується лише характером захворювання і перенесеної операції.

Після спинномозкової анестезії хворого вкладають на спину, подушку під голову не підкладають, таке положення хворий повинен зберігати протягом 2  діб. Так само, як і після наркозу, проводять постійне спостереження за станом гемодинаміки, дихання та ін.

Слід пам’ятати, що згідно існуючих правил,безпосередній контроль за станом хворого і виходом його з наркозу протягом перших 2-х год після операції здійснює сестра-анестезистка, яка приймала участь у проведенні наркозу і яка повинна знаходитись біля хворого. Про всі зміни стану хворого сестра-анестезистка повинна доповідати лікарю-анестезіологу.