Навчальний час та розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами підготовки

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС ПІДГОТОВКИ	Освітньо-кваліфікаційний рівень
	термін навчання, роки
	бакалавр		спеціаліст, магістр
	3,0	4,0	1,0	1,5
Загальний, акад.год./кредити	6912/128	9288/172	2160/40	3348/62
Максимальний за циклами, акад.год./кредити:
гуманітарної і соціально-економічної підготовки;	1836/34 378/7	1836/34 378/7
природничо-наукової підготовки;	2322/43 378/7	2322/43 378/7
професійно-практичної підготовки	2754/51 378/7	5130/95 378/7	2160/40	3348/62

В ідносний розподіл часу на засвоєння освітньо-професійної програми поданий на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Структура освітньо-професійних програм підготовки

Розділ 8. Державна атестація студента

На державну атестацію виноситься увесь нормативний зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця, тобто всі змістові модулі, що складають нормативну частину змісту ОПП.

У розділі вказуються нормативні форми державної атестації, необхідні для встановлення рівня опанування студентом відповідних змістових модулів.

Дозволяється вказувати нормативні форми державної атестації для блоків змістових модулів.

Нормативні форми державної атестації студента встановлюються у залежності від напряму підготовки та спеціальності у вигляді:

• для молодших спеціалістів ‑ поєднання захисту кваліфікаційної роботи (дипломного проекту чи дипломної роботи) та складання тестового державного екзамену (екзаменів) або комплексний кваліфікаційний екзамен;

• для бакалаврів ‑ поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів);

• для спеціалістів ‑ поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів);

• для магістрів ‑ поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів).

3.2.2. Програма дисципліни

Програма нормативної дисципліни - складова навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Програма визначає нормативний зміст навчання з дисципліни, встановлює обсяг та рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи згідно з вимогами освітньо-професійної програми підготовки.

Стандарт використовується при:

• розробці та коригуванні навчальних планів;

• визначенні форми та змісту системи діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівців;

• розрахунках навчального навантаження викладачів;

• визначенні доцільної технології навчання;

• формуванні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців;

• усуненні дублювання навчального матеріалу в програмах різних дисциплін;

• складанні структурно-логічної схеми навчального процесу.

Порядок узгодження та затвердження стандарту:

• проект стандарту вносить кафедра, якій доручено викладати дисципліну;

• проект узгоджує науково-методична рада вузу. Для розгляду проекту залучаються представники методичних комісій спеціальностей напряму;

• проект затверджує ректор вузу за поданням голови науково-методичної ради.

Професійні уміння викладача щодо проектування змісту дисципліни:

Використовуючи визначену систему цілей освітньої та професійної підготовки з урахуванням вимог ОКХ та програм інших навчальних дисциплін у складі групи методистів і викладачів ВНЗ за відповідними методиками визначати:

• цілі навчання за певною навчальною дисципліною у вигляді системи предметних умінь;

• потрібний рівень сформованості кожного уміння;

• види та форми контролю ступеню досягнення цілей.

Використовуючи масив змісту циклів підготовки згідно з ОПП у складі групи методистів і викладачів ВНЗ за відповідними методиками:

• формувати попередній масив знань у вигляді системи навчальних елементів, що адекватні предметним умінням;

• проводити класифікацію знань (навчальних елементів);

• визначати структуру змісту навчання за навчальною дисципліною (частини, розділу, теми) та зміст кожного структурного елемента;

• встановлювати види та форми навчальних занять, що забезпечують досягнення цілей підготовки;

• встановлювати обґрунтовані терміни засвоєння змісту кожного структурного елемента навчальної дисципліни та формування відповідних предметних умінь на потрібному рівні;

• визначати нормативний термін навчання за навчальною дисципліною.

Оформляти робочу програму навчальної дисципліни, використовуючи структуру і зміст навчальної дисципліни, форми навчання та контролю ступеню засвоєння, термін навчання.

3.2.2.1. Технологія складання програми дисципліни

Методичні поради до складання програм дисциплін подані як коментар прикладу (п. 3.2.2.2).

1. Галузь використання

Відносно тексту зразка програми можливі доповнення.

2. Нормативні посилання

Можливі доповнення.

3. Позначення

Можливі доповнення.

4. Базові дисципліни

Перелік дисциплін ОПП, що передують і складають інформаційну базу для викладання та засвоєння змісту даної.

5. Дисципліни, що забезпечуються

Перелік дисциплін ОПП, для яких дана - базова.

6. Зміст дисципліни та розподіл часу за видами занять

Приводити в формі таблиці, графи якої заповнюються таким чином:

Графа «Змістові блоки і модулі, навчальні елементи» регламентує перелік дисциплін та змістових модулів, що їх складають. Назви змістових модулів визначаються темами дисципліни. Можливе об’єднання змістових модулів у блоки (розділи дисципліни). При формуванні програми треба виділити з кожного змістового модуля навчальні елементи, що націлені на можливість реалізації конкретних умінь і мають бути проконтрольовані на якість засвоєння.

Назви навчальних елементів наводити з використанням термінології, що загальноприйнята для відповідної галузі знань. За змістом навчальні елементи являють собою поняття, явища, відношення, алгоритми. Під «поняттями» розуміють саме поняття, а також категорії, терміни, позначення. При наведенні цих навчальних елементів доцільно дотримуватись нормативних документів (державні та галузеві стандарти, рекомендації міжнародних організацій тощо). Під «явищами» розуміють саме явища, а також властивості, факти, спостереження, твердження, опис об’єктів. Під «відношеннями» розуміють співвідношення, теореми, закони, концепції, правила, гіпотези, моделі (фізичні, математичні), залежності (аналітичні, графічні, логічні), структури. Під «алгоритмами» розуміють алгоритми діяльності (розв’язування задач, доведення теорем, рівнянь), послідовності дій, процедури, правила прийняття рішень, правила поведінки.

Зміст дисципліни (перелік навчальних елементів) не повинен дублювати зміст програм загальної середньої освіти або попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Сукупність змісту навчальних елементів повинна бути достатньою для реалізації конкретних умінь. При формуванні цієї інформаційної бази треба звернути увагу на таке:

• навчальні елементи програм дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки мають віддзеркалювати світоглядні, гуманітарні, культурні, особистісні вимоги до виховання майбутнього фахівця та формування у нього загальних і спеціальних здатностей. Результат освітянської діяльності очікується не тільки у вигляді певної компетенції випускника ВНЗ, а також і як заплановане удосконалення у поглядах особи, її розумінні, цінностях, поведінці тощо. Таке удосконалення проявляється через діяльність особи (наприклад, під час обгрунтування та захисту своєї позиції, при вирішенні певної соціальної задачі). Отже, вимоги до соціально-значимих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу являють собою систему здатностей вирішувати певні проблеми й задачі соціальної діяльності та умінь, що є відображенням наявності цих здатностей;

• для дисциплін природничо-математичної підготовки цілями навчання є уміння навчальної діяльності, що необхідні для опанування (на відповідному науковому рівні) навчальних елементів дисциплін професійної та практичної підготовки;

• для дисциплін професійної та практичної підготовки зміст дисциплін визначають уміння (цілі професійної підготовки), які сформульовані в ОКХ.

Розподіл навчальних елементів за видами занять здійснюють з урахуванням видів умінь (предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові), які забезпечуються. Саме такий розподіл має стати основою формування навчального плану, а не навпаки.

Графа «Рівень сформованості знань». Від потрібного рівня сформованості знань залежить глибина проникнення до суті навчальної інформації.

Рівень засвоєння обумовлюється необхідним рівнем діяльності, у процесі якої має використовуватись навчальна інформація.

Ознайомчо-орієнтовний (ОО) рівень сформованості знань вимагає засвоєння змісту навчальних елементів на глибину, що забезпечує стереотипну діяльність. Понятійно-аналітичний (ПА) рівень має забезпечувати діагностичну діяльність. Продуктивно-синтетичний (ПС) - евристичну.

Графа «Час на засвоєння». Час на засвоєння - сума годин аудиторної та самостійної роботи студента. Час на засвоєння регламентується ОПП.

Розподіл часу на засвоєння навчального матеріалу доцільно здійснювати за психофізіологічними нормами або на основі експертних оцінок з урахуванням необхідних рівнів сформованості умінь та знань. Наприклад, вимога виконувати дії на рівні навичок потребує більше часу на засвоєння навчальної інформації за рахунок самостійної роботи студента. Продуктивно-синтетичний рівень сформованості знань потребує найбільшого часу на викладання та самостійну роботу. Цей час можливо скоротити відповідним методичним забезпеченням дисципліни, що є актуальним, насамперед, для дистанційної форми навчання.

Об’єктивне визначення та розподіл часу на засвоєння запобігає перевантаженню студентів, позитивно впливає на якість підготовки. Усунення протиріччя між обсягом дисципліни та часом на її засвоєння - кардинальне питання планування навчання.

Графа «Час на викладання». Час на викладання повинен складати від 1/3 до 2/3 часу на засвоєння.

При визначенні часу на викладання навчальної інформації доцільно орієнтуватись на оптимальні технології навчання.

7. Позначення фізичних одиниць

Приводяться позначення основних фізичних одиниць, які використовуються при викладанні дисципліни. Позначення узгоджуються укладачами програм усіх дисциплін напряму підготовки.

8. Форма підсумкового контролю

Встановлюється згідно з ОПП.

9. Відповідальність за якість викладання

Приводиться посада відповідальної особи.

10. Рекомендована література

Надається перелік літератури для самостійної роботи.

3.2.2.2. Приклад оформлення програми дисципліни

Стандарт ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Національний гірничий університет

(назва вищого навчального закладу)

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців напряму 0903 Гірництво.

Програма нормативної дисципліни 30 П «Основи теорії та розрахунки засобів механізації переміщення вантажів».

Чинний від 2000-09-01

(рік, місяць, число)