ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ
3. Технології проектування педагогічного процесу
-
Зміст освіти
Зміст навчання
Діагностика якості підготовки фахівців
Підготовку фахівців з вищою освітою регламентують освітньо-кваліфікаційні характеристики, засоби діагностики якості вищої освіти, освітньо-професійні програми, програми навчальних дисциплін.
Розробка цих документів грунтується на результатах вивчення й прогнозування структури соціальної та виробничої діяльності фахівців з вищою освітою.
З урахуванням положень Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.0-93. Основні положення) в Україні встановлюються такі компоненти державних стандартів вищої освіти (рис. 3.1):
державна компонента;
галузева компонента;
компонента вищого навчального закладу.
Основою стандартизації вищої освіти є суб’єктно-діяльнісний підхід, згідно з яким побудова системи стандартів здійснюється за принципами:
цілеспрямованості - послідовної реалізації вимог законодавчих актів України за усіма компонентами нормативного й навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців потрібного освітньо-кваліфікаційного рівня;
прогностичності - формування змісту освіти, що забезпечує здатність індивіда виконувати задачі діяльності, які можуть виникнути в майбутньому, та передбачення можливості засвоєння змісту навчання індивідом з точки зору його соціально-генетичних здібностей;
технологічності - забезпечення безперервності й послідовності реалізації етапів розробки нормативної та навчально-методичної документації, за якою результати робіт на попередньому етапі є похідними даними для роботи на наступному.
діагностичності - забезпечення можливості вимірів рівня досягнення та ефективності, сформульованих в освітньо-кваліфікаційній характеристиці й реалізованих на основі освітньо-професійної програми цілей освітньої та професійної підготовки.
С
труктура
галузевої компоненти Державного
стандарту вищої освіти подана на рис.
3.2.
Розділ містить технологію розробки документів, які визначають зміст освіти, зміст навчання та засоби діагностики досягнення професійних та навчальних (дисциплінарних) цілей.
3.1. Зміст освіти
Посадові функції фахівця вимагають вирішення ним певних професійних задач. Професійні задачі здійснюються через виконання конкретних умінь. Система умінь фахівця є метою професійної підготовки - змістом вищої освіти.
Уміння фахівця - дії, що здійснюються в певних умовах для отримання продукту праці за допомогою відповідних знарядь із використанням певних предметів праці. Така формула умінь (процедура, умови, продукт, предмет та знаряддя праці) вперше сформульована В.Л. Петренком. Викладена у будь-якій послідовності, формула умінь дозволяє системно формувати зміст навчання.
Об’єктивне визначення умінь фахівця певної кваліфікації можливе тільки на основі досліджень структури праці фахівця при здійсненні виробничого процесу.
Будь-який виробничий процес - сукупність операцій технології та організації, а також операції управління ними. Назва виробничого процесу визначається назвою технології. Узагальнена структура виробничого процесу подана на рис. 3.3.
Технологічні операції пов’язані зі складовими циклу існування об’єкту діяльності - проектуванням, виготовленням, експлуатацією, відновленням, утилізацією.
Не всі об’єкти діяльності мають зазначені етапи існування. Так, об’єктам діяльності матеріальної сфери виробництва (верстати, устаткування, машини, механізми тощо) притаманні всі зазначені вище етапи існування. В інших галузях (освіта, наука, культура, економіка) етапи існування мають інші назви. Наприклад, технологія «експлуатації» - викладання за програмою дисципліни, виставка творів живопису тощо; «відновлення» - реставрація творів живопису, удосконалення виконання музичних творів, відновлення кінофільмів тощо.
У деяких випадках цикл існування об’єкта діяльності може і не містити окремих етапів. Наприклад, «утилізація» творів музичного мистецтва не має сенсу.
Ф
ормування
виробничих функцій та задач діяльності
фахівця можливе через визначення
алгоритму й опису технологічних операцій,
на підставі яких конкретизуються
складові операцій організації та
управління.
У залежності від посадових обов’язків об’єктом діяльності фахівця з вищою освітою можуть бути всі елементи узагальненої структури будь-якого виробничого процесу або їх частка.
Таким чином, зміст діяльності фахівця складають організація технологічних процесів, безпосередня їх реалізація та управління цими операціями. Операції, виконання яких входить до посадових обов’язків, є професійними функціями фахівця.
Чітке формулювання цілей на основі досліджень структури праці фахівців - єдиний шлях розвитку перспективної освіти, підготовки фахівців до творчої діяльності.
Пошук нових технічних, наукових чи організаційних рішень теж здійснюється згідно з відповідною технологією за певним алгоритмом. Творча діяльність, окрім генетичних здібностей, вимагає системи умінь, предметом яких є наукова база даних. Саме опанування цією базою є основою фундаменталізації вищої освіти.
Суб’єктно-діяльнісний підхід до формування цілей підготовки та змісту навчання дозволяє серед величезного масиву інформації визначити ту її частину, що необхідна й достатня для підготовки сучасного фахівця певної спеціальності.
Зміст освіти визначає освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика - нормативний документ, який узагальнює зміст освіти, відображає цілі освітньої та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, соціально важливі властивості та якості особи.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика використовується при:
визначенні первинних посад випускників та умов їх використання;
визначенні об’єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;
розробці та коригуванні освітньо-професійної програми підготовки;
розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;
визначенні змісту навчання як бази для оволодіння новими спеціальностями, кваліфікаціями;
визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
атестації випускників та сертифікації фахівців;
укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;
професійній орієнтації здобувачів фаху;
визначенні критеріїв професійного відбору;
прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня, плануванні їх підготовки;
обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;
визначенні кваліфікації фахівців;
розподілі та під час аналізу використання випускників.
Алгоритм проектування змісту освіти подано нижче.
-
Професійні уміння викладача щодо формування змісту освіти:
Викладач ВНЗ у складі групи фахівців сфери праці, науковців, методистів та викладачів повинен визначати:
об’єкти, професійні функції, узагальнені задачі діяльності основних первинних посад, на яких мають працювати випускники ВНЗ певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня;
узагальнені задачі діяльності, що відповідають ознакам спеціалізації спеціальності.
Викладач ВНЗ у складі групи фахівців сфери праці, науковців, методистів та викладачів на підставі моделі професійної діяльності випускника ВНЗ за відповідними методиками повинен:
класифікувати виробничі функції та узагальнені задачі діяльності;
розробляти систему умінь вирішувати узагальнені задачі діяльності;
класифікувати уміння;
оформляти ОКХ випускника у вигляді проекту нормативного документа.
Блок-схема формування змісту освіти подана на рис. 3.4. Далі наведена спрощена форма побудови і оформлення ОКХ.