ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

2 Управління навчально-методичною діяльністю вищого навчального закладу

Загальні принципи управління ВНЗ Адаптація організаційної структури ВНЗ до сучасних умов

Функції навчально-методичних підрозділів Оцінка якості роботи викладачів Оцінка якості роботи кафедр

2.1. Загальні принципи управління вищим навчальним закладом

Система управління ВНЗ спрямована на створення оптимальних умов для реалізації конституційного права громадян України на одержання вищої освіти згідно із здібностями та потребами особи і базується на принципах:

• розмежування прав, повноважень та відповідальності власника, органів управління вищою освітою, керівництва ВНЗ та його структурних підрозділів;

• поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

• незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій;

• забезпечення демократичності управління освітньою діяльністю;

• реалізації демократичних свобод усіх учасників освітньої діяльності та забезпечення академічної відповідальності студентів;

• створення умов для вільного пошуку і викладення та розповсюдження істини;

• забезпечення соціально-правових гарантій для творчої діяльності викладачів;

• відкритості та компетентності керівництва, гласності прийняття рішень та розподілу ресурсів;

• адекватності впливу організаційних технологій на освітню діяльність;

• детальної розробки процедур і механізмів управління, контролю за дотриманням нормативних актів та державних стандартів;

• чіткого розподілу сфер відповідальності між різними підрозділами та посадовими особами;

• ефективності взаємодії всіх рівнів управлінської вертикалі;

• прозорості кваліфікаційних вимог до посад професорсько-викладацького складу, процедур і критеріїв оцінки якості роботи викладачів;

• ефективності та регулярності звітності;

• забезпечення механізмів зворотного зв’язку;

• системності аналізу всіх чинників, що впливають на якість освітньої діяльності, моніторингу та своєчасного запобігання кризових явищ в академічній сфері на рівні академічної групи, навчального курсу, кафедри, факультету, навчального закладу.

Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

• самостійно визначати форми навчання, форми та види організації навчального процесу;

• приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

• надавати додаткові освітні послуги;

• самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності;

• створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

• здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

• на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

• брати участь у роботі міжнародних організацій;

• запроваджувати власну символіку та атрибутику;

• звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

• користуватися земельними ділянками в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Управління діяльністю ВНЗ здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівник ВНЗ відповідає за провадження освітньої діяльності, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна. Керівник відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Колегіальнй орган ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації – Вчена рада, яку очолює її голова – керівник ВНЗ. До складу Вченої ради входять за посадами заступники керівника, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами, професорів, докторів наук.

До компетенції Вченої ради належать:

• подання до вищого колегіального органу громадського самоврядування проекту статуту, а також змін і доповнень до нього;

• ухвалення фінансових плану і звіту ВНЗ;

• подання пропозицій керівнику ВНЗ щодо призначення та звільнення з посади директора бібліотеки, а також призначення та звільнення з посади проректорів, директорів інститутів та головного бухгалтера;

• обрання на посаду таємним голосуванням завідуючих кафедрами і професорів;

• ухвалення навчальних програм та навчальних планів;

• ухвалення рішень з питань організації навчально-виховного процесу;

• ухвалення основних напрямів наукових досліджень;

• оцінка науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;

• прийняття рішень щодо кандидатур для присвоєння вчених звань.

У національному вищому навчальному закладі в обов'язковому порядку створюється Наглядова рада, яка розглядає шляхи перспективного розвитку ВНЗ, надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва, забезпечує ефективну взаємодію ВНЗ з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти. Склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та дорадчі органи.

У ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації створюються робочі органи – ректорат, деканати, приймальна комісія. У ВНЗ першого або другого рівня акредитації створюються робочі органи – адміністративна рада, приймальна комісія.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ є загальні збори (конференція) трудового колективу.

Дорадчим органом ВНЗ першого або другого рівня акредитації є Педагогічна рада, яку очолює керівник ВНЗ.

У ВНЗ створюються також органи студентського самоврядування на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо). Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.