- •1. За характером правовідносин виділяють:
- •2. За сферою виникнення і дії господарські правовідносини поділяються на:
- •3. За взаємним становищем сторін розрізняють:
- •4. За галузями економіки і сфери управління виділяють господарські правовідносини, які виникають і функціонують у сфері:
- •2. Поняття та види підприємницької діяльності.
- •4. Підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто вона повинна здійснюватися постійно впродовж тривалого часу або багаторазово.
- •3. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.
- •Принципи державного прогнозування:
- •Методи державного регулювання господарських відносин.
- •4. Конкуренція у сфері господарювання.
- •Лекція № 2. Правове регулювання підприємницької діяльності у комерційному обігу.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Лекція № 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •3. Ліцензування патентування та квотування підприємницької діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •3. Установчі документи.
- •4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
- •Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.
- •1. Підприємства – власники майна мають максимальний обсяг прав:
- •2. Підприємств – не власників майна, правовий титул майна такого підприємства визначається:
- •2. Майно підприємств.
- •3. Об’єднання підприємств та їх управління.
- •4. Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •1) Приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств заснованих на державній власності;
- •2) Затверджує їх статути;
- •3) Розробляє стратегію їх розвитку.
- •1) Створюються компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку;
- •2) При його створенні відокремлюється частина комунальної власності;
- •3) Підприємство належить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування.
- •Лекція № 6 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2. Іноземні інвестиції.
- •3. Спеціальні режими господарювання.
- •Лекція №7. Юридична відповідальність за правопорушення в сфері підприємницької діяльності.
- •У сфері господарювання застосовуються три вида господарських санкцій:
- •Ці підстави, застосовуються за наявності 4 елементів, які називаються умовами господарсько – правової відповідальності:
- •2) Збитки, завданні порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
- •3) Причинний зв’язок між противоправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
- •2. Відшкодування збитків у сфері підприємницької діяльності та забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •3. Штрафні санкції.
- •1) Швидкість їх застосування;
- •4. Альтернативна неустойка, коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті:
- •4. Оперативно – господарські санкції.
- •5. Адміністративно – господарські санкції.
- •Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право»
- •20. Не можуть бути об’єктами оренди:
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
3. Спеціальні режими господарювання.
Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства з метою встановлення особливих умов господарювання на відповідній території держави, у відповідній галузі економіки або в ході виконання відповідного договору.
Загальне господарське законодавство на певних територіях в окремих галузях діє з урахуванням тих особливостей, які передбачені спеціальними нормативно-правовими актами для відповідної території або галузі.
Причини законодавчого закріплення спеціального режиму господарювання можуть бути різними:
по-перше, у разі необхідності охорони території;
по-друге, це території, де вводиться особливий порядок правління;
по-третє, у зв’язку з необхідністю встановлення особливого контролю держави на відповідних територіях за здійсненням господарських операцій; по-четверте, з необхідності створення на відповідній території держави сприятливих умов для організації робочих місць, стимулювання надходження інвестиційних вкладів.
Таким чином. можна дати наступне визначення спеціального режиму господарювання – це інститут господарського законодавства, який визначає особливий порядок здійснення господарської діяльності на відповідній території, у відповідній галузі економіки або у процесі здійснення господарського договору, який відрізняється від загального режиму господарської діяльності, передбаченого законодавством, і вводиться для досягнення цілей, встановлених державою.
Спеціальний режим господарювання встановлюється:
- на державному кордоні;
- у випадку введення надзвичайного положення;
- у випадку введення військового положення;
- на територіях природно-заповідного фонду;
- у вільних економічних зонах;
- на територіях пріоритетного розвитку;
- в окремих галузях економіки;
- в процесі здійснення відповідних господарських договорів.
Відповідно до ст. 401 ГКУ спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства
На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно – фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.
Спеціальні економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних та трудових ресурсів, прискорення соціально – економічного розвитку України.
Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони, в тому числі, строк, на який вона створюється, визначаються окремим законом для кожної спеціальної (вільної) економічної зони.
Поширеними можна вважати такі типи спеціальних (вільних) економічних зон: зовнішньоторговельні, комплексні виробничи, науково – технічні, туристичні – рекреаційні.