
- •Двнз червоноградський гірничо-економічний коледж
- •Червоноград 2014
- •Тема 1.
- •1.1.7. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •1.1.8. Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків
- •3Агальна характеристика класифікатора нс
- •1. Вступ
- •2. Нормативні посилання
- •3. Визначення та скорочення
- •Тема3.2.
- •3.4.1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Джерела природної радіоактивності Джерелами природної радіоактивності є:
- •Штучні джерела радіації
- •Джерела радіоактивного забруднення штучними радіонуклідами.
- •Установлюються три категорії підприємств і об'єктів:
- •Одиниця активності - беккерель (Бк, Бq)
- •Одиниця радіоактивності речовини -Бк/кг; Кі/кг; Бк/л; Кі/л
- •Одиниця радіоактивності площі - Бк/км2; Кі/км2
- •Рентген (р, в)
- •3.4.2.Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:
- •3.4.3. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Характеристика фаз розвитку аварії ядерного реактору, подібної аварії на чаес.
- •3.4.4.Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму
- •Загальна характеристика ушкоджуючої дії іонізуючих випромінювань
- •Механізми дії іонізуючих випромінювань на живі організми
- •3.4.5. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •Класифікація променевих уражень організму
- •В плині гпх виділяють 4 періоди:
- •Хронічна променева хвороба
- •Патогенез променевого ураження організму
- •3.4.6. Нормування радіаційної безпеки.
- •Принципи протирадіаційного захисту при медичному опроміненні
- •Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Населення в умовах радіаційної аварії
- •Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні
- •Рівні відвернутої річної еквівалентної дози хронічного опромінення органів та тканин, при яких термінове втручання безумовно виправдане
- •Нижні межі виправданості, безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії для прийняття рішення про переселення
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про тимчасове відселення
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про вилучення, заміну і обмеження* вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування
- •3.4.7. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •Принципи втручань
- •Виправданість втручання
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про вилучення, заміну і обмеження* вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування
- •Вимоги до протирадіаційного захисту людини від техногенно-підсилених джерел природного походження на виробництві.
- •2.1.5.Регіональний комплекс природних загроз.
- •1. Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних сильними вітрами на Львівщині
- •2. Можлива обстановка в системі енергопостачання під час виникнення природних загроз:
- •3. Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних повенями, паводками:
- •4. Можлива обстановка у випадку виникнення заторів і піднімання води на річках області.
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення термінів
- •3. Основні обов'язки керівників та посадових осіб об'єктів у сфері техногенної безпеки
- •4. Виконання основних вимог техногенної безпеки у сфері цивільного захисту
- •4.8. Радіаційний і хімічний захист
- •1 .1. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.2. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.3. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.4. Головні визначення - безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •1.5. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства
- •1.6. Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •1.7. Визначення потенційно-небезпечних об'єктів і територій. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів
- •2.1. Методи виявлення їх вражаючих факторів природних загроз.
- •2.2. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях
- •3.3. Пожежна безпека.
- •3.4. Радіаційна безпека
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини
- •4.4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •4.5. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об'єкти техносфери та природне середовище
- •5.2. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику.
- •5.3.Методичні підходи до визначення ризику.
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.8. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
- •6.1. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.6. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні
- •7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •7.2. Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •7.3. Знезаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •Internet-джерела
- •Тема 2 «Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей,
- •Тема3 Підтема 3.1 «Пожежна безпека »
- •Додаткові теми рефератів:
- •Тема3 Підтема 3.2 «Радіаційна безпека»
- •Закони України :
- •Вимоги документів магате :
- •Тема3 Підтема 3.3
- •Тема 4 Заняття 2
- •Тема 5 Заняття 2
- •Тема 6 Заняття 2
- •Стратегічний менеджмент
- •Тема 6 Заняття 3
- •Тема 7 Заняття 2
- •Двнз червоноградський гірничо-економічний коледж
- •Тема: «Вибір варіанту захисту персоналу об’єкта господарської діяльності на підставі оцінки радіаційної обстановки, що склалася на огд внаслідок аварії на аес»
- •Коефіцієнт послаблення радіації спорудами і транспортними засобами Кпос
- •Тема 1. 5
- •Тема3.2. 64
4. Можлива обстановка у випадку виникнення заторів і піднімання води на річках області.
Кліматичні та гідрологічні особливості Львівської області, для якої характерні різкі коливання температури атмосферного повітря особливо в осінньо-зимовий періоди, неврегульовані русла рік передгірної й гірської зон області з природно або штучно порушеною пропускною здатністю викликають ймовірність виникнення заторів і піднімання рівнів води в басейнах рік Стрий, Опір, Дністер у період формування льодоставу.
Найбільш характерними дільницями рік щодо визначених явищ прогнозуються:
- по р. Дністер на дільниці від с. Стрілки Старосамбірського району до м. Самбір загальною довжиною близько 35 км.;
- по р. Стрий на дільницях Матків - Завадівка - Турка - Ясениця Турківського району до Підсухів - Новий Кропивник - Довге Дрогобицького району; далі на дільниці Сопіт - Крушельниця - Корчин - Верхнє Синьовидне загальною довжиною близько 115 км.
Безпосередня загроза від заторів і піднімання рівнів води буде виникати в межах населених пунктів наступних районів області:
- м. Стрий;
- Сколівський район: с. Корчин, с. Крушельниця, с. Верхнє Синьовидне;
- Турківський район: с. Матків, с. Завадівка, м. Турка, с. Ясениця;
- Дрогобицький район: с. Новий Кропивник, с. Рибник, с. Підбуж, с. Дорошів, с. Довге;
- Стрийський район: с. Семигинів, с. Кути, с. Лісовичи, с. Задеревці, с. Великі Дідушичі, с. Зарічне, с. Заплатин;
- Самбірський район: с. Корналовичі, с. Гординя, с. Бісковичі, с. Бабино, с. Луки, с. Чернихів;
- Старосамбірський район: с. Чаплі;
- Жидачівський район: с. Сулятичі, с. Дубрівка, с. Мельничі, с. Гниздичів, с. Іванівці;
- Миколаївський район: с. Розвадів, с. Колодруби, с. Болоня, с. Березина, с. Липиці.
Різке піднімання води може спричинити вихід води на заплави рік і підтоплення окремих житлових будівель, громадських споруд, комунікацій.
Крім того, ймовірний негативний вплив на 10 автодорожніх, 8 залізничних мостів та 4 переходи магістрального газопроводу.
№ з/п |
Назва штучної споруди |
Місце знаходження штучної споруди |
ОНГ на балансі якого знахо-диться штучна споруда |
В/ч, органі-зація, яка захищає штучну споруду |
||
Назва авто-шляху, залізнич-ного пере-гону, газо-проводу |
Найближчий н.п. |
Назва ріки |
||||
Турківський район |
||||||
1. |
Автодорожній міст |
Авто-дорога Бориня – Багнува-те |
с. Яблунів |
Стрий |
Обл-автодор |
ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір |
2. |
- " - |
Авто-дорога Турка –Східни-ця |
с. Ясениця |
- " - |
- " - |
- " - |
3. |
- " - |
Авто-дорога Матків - Висо-цьке-Бориня |
с. Матків |
- " - |
- " - |
- " - |
4. |
Авто-дорожній міст |
Авто-дорога Н.Ви-соцьке -Зарічне - Яблунів |
с. Н.Ви-соцьке |
Стрий |
Обл-автодор |
ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір |
5. |
Залізнич-ний міст |
Залізни-ця на дільниці Явора - Турка |
с. Явора м. Турка |
- " - |
Львів-ська залізни-ця |
Заліз-ничні війська в/ч А-0554 м. Львів |
6. |
- " - |
Заліз-ниця на дільниці Більниці - Явора - Турка |
с. Явора |
- " - |
- " - |
- " - |
Старосамбірський район |
||||||
7. |
Авто-дорожній міст |
Авто-дорога Стара Сіль - Нове Місто |
с. Засядки |
Стрв’-ярж |
Обл-автодор |
ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір |
8. |
Заліз-ничний міст |
Заліз-ниця на дільниці Самбір - Сянки |
с. Тершів |
Дністер |
Львів-ська заліз-ниця |
- " - |
Миколаївський район |
||||||
9. |
Авто-дорожній міст |
Авто-дорога Меде-ниця - Стрий |
с. Коло-друби |
Дністер |
Обл-автодор |
Дільниця № 1 підпр. "Карпат-вибух-пром" |
10. |
Заліз-ничний міст |
Заліз-ниця на дільниці Львів - Стрий |
с. Розвадів |
- " - |
Львів-ська заліз-ниця |
- " - |
Дрогобицький район |
||||||
11. |
Авто-дорожній міст |
Авто-дорога Дрого-бич - Борислав - Самбір – Мости-ська |
с. Уріж |
Бистри-ця |
Обл-автодор |
МНС в/ч Д-0090 м. Дрого-бич |
12. |
- " - |
Авто-дорога Східни-ця - Майдан |
с. Кропив-ник |
Стрий |
- " - |
- " - |
Жидачівський район |
||||||
13. |
Заліз-ничний міст |
Заліз-ниця на дільниці Ходорів- Стрий |
с. Бород-чиці |
Дністер |
Львів-ська заліз-ниця |
ЗОК, в/ч А-0998 |
14. |
Перехід магі-стрального газо-проводу |
Іванце-вичі - Долина, ІІ, ІІІ нитка |
с. Чорний Острів |
Сухо-долка |
УМГ "Львів-транс-газ" |
- " - |
15. |
- " - |
КЗУ-ІІ |
с. Буко-вина |
Дністер |
- " - |
- " - |
16.
|
- " - |
Іванце-вичі - Долина, ІІ, ІІІ нитка |
с. Залісці, с. Бород-чиці |
- " - |
- " - |
- " - |
Сколівський район |
||||||
17. |
Заліз-ничний міст |
Заліз-ниця на дільниці Стрий - Сянки |
с. В. Синьо-видне |
Опір |
Львів-ська заліз-ниця |
ЗОК, в/ч А-0284 м. Хирів |
18. |
- " - |
- " - |
с. Гребенів |
- " - |
- " - |
- " - |
Стрийський район |
||||||
19. |
Заліз-ничний міст |
Заліз-ниця на дільниці Стрий - Моршин |
с. Слобідка м. Стрий |
Стрий |
Львів-ська заліз-ниця |
МНС в/ч Д-0090 м. Дрого-бич |
20. |
Авто-дорожній міст |
Виїзд на Моршин |
м. Стрий |
- " - |
Стрий-ська міська Рада |
- " - |
21. |
Перехід магі-стрального газо-проводу |
Ходо-вичи - ДКС Угерсько - ДКС Опари |
с. Пісчанки с. Ходо-вичи |
- " - |
УМГ " Львів-транс-газ" |
- " - |
Сокальський район |
||||||
22. |
Авто-дорожній міст |
Під’їзд до с. Межи-річчя |
с. Межи-річчя |
Рата |
Сокаль-ська РДА |
|
Поява заторів та інтенсивне шугоутворення створює ймовірність припинення поступлення води у водопровідну мережу на водозаборах у межах населених пунктів із централізованим водопостачанням та можливим припиненням роботи котелень і відключенням теплопостачання в житловому, громадському секторах й зупинки роботи частини підприємств, які використовують парові установки та обладнання, дошкільних та шкільних закладів.
Характеристика
небезпечних ділянок на ріках Львівської області,
на яких можливе виникнення заторів та підйом рівнів води.
№ з/п |
Райони області |
Населені пункти |
Назва річки |
Протяжність дільниці (км.) |
1. |
Турківський |
с. Матків с. Завадівка м. Турка с. Ясениця |
Стрий |
20 |
Всього за район: |
|
|
20 |
|
2. |
Сколівський |
с. Сопіт с. Крушельниця с. Корчин с. Верхнє-Синьовидне |
Стрий |
12 |
Всього за район: |
|
|
12 |
|
3. |
Стрийський |
с. Семигинів с. Кути с. Лісовичі с. Задеревці с. В. Дідушичі с. Зарічне с. Заплатин |
Стрий |
25 |
Всього за район: |
|
|
25 |
|
4. |
Жидачівський |
с. Сулятичі с. Дубрівка с. Мельнич с. Гнездичів с. Іванівці |
Стрий |
25 |
Всього за район: |
|
|
20 |
|
5. |
Миколаївський |
с. Розвадів с. Колодруби с. Болоня с. Березина |
Стрий |
20 |
Всього за район: |
|
|
20 |
|
6. |
Дрогобицький |
с. Н. Кропивник с. Рибник с. Підбуж с. Дорошів с. Довге |
Стрий |
20 |
Всього за район: |
|
|
18 |
|
Всього по річці: |
|
|
115 |
|
1. |
Самбірський |
с. Корналовичі с. Гординя с. Бісковичі с. Бабіно с. Луки с. Чернихів |
Дністер |
20 |
Всього за район: |
|
|
20 |
|
2. |
Старосамбірсь-кий |
с. Стрілки м. Ст. Самбір с. Чаплі |
Дністер |
15 |
Всього за район: |
|
|
15 |
|
Всього по річці |
|
|
35 |
Методи виявлення вражаючих факторів природних загроз
Методи виявлення зсувів.
Спостереження за зсувами виконують різними геодезичними методами. Залежно від виду й активності зсуву, напрямки й швидкості його переміщення ці методи підрозділяють на чотири групи:
осьові (одномірні), коли зсув фіксованих на обповзання точок визначають стосовно заданої лінії або осі;
планові (двовимірні), коли зсув зсувних точок спостерігають зр двома координатами у горизонтальній площині;
висотні - для визначення тільки вертикальних зсувів;
просторові (тривимірні), коли знаходять повний зсув точок у просторі по трьох координатах.
Осьові методи застосовують у тих випадках, коли напрямок руху зсуву відомо. До числа осьових відносять:
метод відстаней, що полягає у вимірюванні відстаней по прямій лінії між знаками, установленими уздовж руху зсуву;
метод створів , обладнаних у напрямку, перпендикулярному руху зсуву;
променевий метод , що полягає у визначенні зсуву зсувної точки за зміною напрямку візирного променя з вихідного знака на зсувній.
До планового методу відносяться методи прямих, зворотних, лінійних зарубок, полігонометрії, комбінований метод, що об‘єднує вимір напрямків, кутів, відстаней і відхилень від створів.
Висотні зсуви зсувних точок знаходять в основному методами геометричного й тригонометричного нівелювання.
Для визначення просторового зсуву зсувних точок застосовують фототеодолітну зйомку.
Зсув зсувних точок обчислюють стосовно опорних знаків, розташовуваних поза зсувною ділянкою. Число знаків, у тому числі й зсувних, визначається з міркувань забезпечення якісної схеми вимірів і виявлення всіх характеристик процесу, що відбувається.
Спостереження за зсувами проводяться не рідше одного разу в рік. Періодичність коректується залежно від коливання швидкості руху зсуву: вона повинна збільшуватися в періоди активізації й зменшуватися в період вгасання.
Методи виявлення карсту
Для пошуків та виявлення карстових порожнин може бути використано більшість існуючих геофізичних методів:
1. електророзвідка постійним і змінним струмом,
2. малоглибинна сейсморозвідка,
3. гравірозвідка з градіентометра,
4. магнітометрія,
5. різні свердловинні методи.
6. звичайні методи інженерно-геологічних досліджень (зйомка, буріння).
Геофізичні методи дослідження в карстових районах вирішують такі основні завдання:
літологічне розчленування порід, встановлення потужності і глибини залягання карстових порід;
пошуки і оконтурювання локальних карстових порожнин;
вивчення ступеня тріщинуватості порід і переважаючого його напряму;
вивчення гідрогеологічних особливостей карстового району.
При дослідженні карсту рекомендується застосовувати такі польові і свердловинні (каротажні) геофізичні методи:
1. електропрофілювання різних модифікацій;
2. вертикальне електричне зондування;
3. кругові модифікації зондування та профілювання;
4. радіохвильові методи (в сприятливих випадках електричний каротаж;
5. резістівіметрію;
6. стандартний каротаж ;
7. сейсмічний і сейсмоакустичний каротаж;
8. радіоактивний каротаж ;
9. сейсморозвідку (у разі неглибоко залягають форм - одноканальну сейсморозвідку;
10. сейсмоакустичне просвічування в свердловинах і сейсмокаротажі;.
11. РадіоКІП (у разі неглибоко залягають форм карсту).
12. метод зарядженого тіла (МЗТ);
13. У сприятливих випадках можуть використовуватися гравіметрія і магнітометрія
Електророзвідка
До завдань, що вирішуються електророзвідки (ВЕЗ, ЕП, КВЗ, КВП) при вивченні карсту, відносяться:
виявлення та оконтурювання зон підвищеної тріщинуватості і закарстованості;
визначення глибини розповсюдження закарстованих порід;
виявлення окремих карстових порожнин і їх оконтурювання в плані.
Сейсморозвідка
Сейсморозвідувальні роботи на карст проводяться в комплексі з електророзвідкою переважно для деталізації аномальних ділянок, виявлених електророзвідкою.
Щільність порід тісно пов'язана з їх пружними властивостями, які можуть бути покладені в основу при вивченні карстових утворень сейсморозвідувальних методами.
За допомогою сейсморозвідки можна визначити глибину залягання і потужність закарстованной товщі, виділити найбільш зруйновані зони і простежити їх протяжність.
Радіохвильові методи
Виявлення та оконтурювання закарстованих зон, а також окремих великих карстових порожнин, як порожніх так і заповнених водою або глинистими відкладеннями, можна виеонувати радіохвильовими методами. При цьому карстова порожнина спотворює нормальне поле радіостанції, оскільки середовище в обсязі порожнини відрізняється за своїм електромагнітними параметрами від вміщуючих порід.
Свердловинні методи
Свердловинні методи дослідження в карстових районах покликані вирішувати такі основні завдання на детальному етапі робіт:
виділення в розрізі свердловин зони активного водообміну, окремих місць припливу вод, водопоглинаючі інтервалів і покрівлі підстилаючого водоупора;
оцінка фільтраційних здібностей окремих товщ порід;
визначення швидкості потоку підземних вод і його спрямування. (Для визначення дійсної швидкості і напряму руху підземних вод проводяться вимірювання методом зарядженого тіла (МЗТ) по одній свердловині. На площі 1 км2 проводиться не менше п'яти дослідів МЗТ).
Електропрофілювання і електрозондірованія
Основним методом дослідження в карстових районах є електропрофілювання різних видів: симетричне (СЕП), комбіноване (КЕП), градієнтне (АВfix), дипольне (ДЕП). Найкращий вид електропрофілювання при зйомці на карст - площинної.
До завдань, що вирішуються електророзвідки при вивченні карсту, відносяться:
виявлення і оконтурювання зон підвищеної тріщинуватості і закарстованості;
визначення глибини розповсюдження закарстованих порід;
виявлення окремих карстових порожнин і їх оконтурювання
Вражаючі фактори природних загроз, номенклатура та одиниці виміру.
Перелік факторів ураження джерел природних НС, характер їх дії і проявлення
Найменування фактора ураження |
Характеристика дії або проявлення фактора ураження |
||
|
Первинні фактори |
Вторинні фактори |
|
1. Небезпечні геологічні процеси |
|||
Землетрус |
|||
Сейсмічний
Фізичний |
|
|
|
Викид вулкану |
|||
Динамічний
Тепловий (термічний)
Хімічний або теплофізичний
Фізичний |
|
- Порушення системи землекористування; - Лісові пожежі; - Руйнування споруд і комунікацій; - Повені через запрудження річок; - Обвали; - Селеві потоки; -Вибухи і пожежі на небезпечних об'єктах |
|
Обвал |
|||
Гравітаційний
Динамічний |
|
|
|
Зсув |
|||
Гравітаційний
Динамічний |
|
|
|
Карст (карстовий суфозійний процес) |
|||
Хімічний Гідродинамічний
Гравітаційний |
|
|
|
Провал грунтів |
|||
Гравітаційний |
|
|
|
Розроблення берегів |
|||
Гідродинамічний
Гравітаційний
|
|
|
|
2. Небезпечні гідрологічні явища і процеси |
|||
Підтоплення |
|||
Гідростатичний Гідродинамічний
Гідрохімічний |
|
|
|
Ерозія русла |
|||
Гідродинамічний |
|
|
|
Цунамі, штормовий нагін води, великі хвилі |
|||
Гідродинамічний
Аеродинамічний |
|
|
|
Сель |
|||
Гравітаційний
Динамічний Гідродинамічний
Аеродинамічний |
|
- Руйнування та знесення будівель, споруд, доріг, мостів, водопровідних і каналізаційних мереж, ліній зв'язку та електропередач - Розмиви - Затоплення території - Пожежі - Завали посівів, садів, пасовищ, магістральних каналів зрошувальних систем |
|
Повінь, паводок, катастрофічне затоплення |
|||
Гідродинамічний
Гідрохімічний |
|
|
|
Затор |
|||
Гідродинамічний |
|
|
|
Сніжна лавина |
|||
Гравітаційний
Динамічний
Аеродинамічний |
|
|
|
3. Небезпечні метеорологічні явища і процеси |
|||
Сильний вітер, ураган |
|||
Аеродинамічний
Гідродинамічний |
|
|
|
Шторм |
|||
Аеродинамічний
Гідродинамічний |
|
|
|
Шквал |
|||
Аеродинамічний |
Вібрація. |
|
|
Смерч, вихор |
|||
Аеродинамічний
Гідродинамічний |
|
|
|
Пилова буря |
|||
Аеродинамічний |
Видування і засипання верхнього шару ґрунту, посівів. |
- Висока швидкість вітру; - Висока температура повітря при вкрай низькій відносній вологості; - Втрата видимості, пил. |
- Руйнування будівель; - Висушение грунтів, загибель с / г рослин; - Винесення родючого шару грунту (дефляція, ерозія); - Втрата орієнтування. |
Протяжний дощ (злива) |
|||
Гідродинамічний |
|
|
|
Сильний снігопад, снігові замети |
|||
Гідродинамічний |
|
|
|
Сильна завірюха |
|||
Гідродинамічний
|
|
|
|
Ожеледь |
|||
Гравітаційний Динамічний
Тепловий |
Навантаження ожеледі, шар льоду Вібрація
Низька температура, Висока вологість |
Обрив проводів ліній зв'язку та електропередач Руйнування легких споруд Переохолодження |
|
Град |
|||
Динамічний |
Удар. Застиглі частинки льоду |
Руйнування дахів, легких споруд |
|
Туман |
|||
Теплофізичний |
Зниження видимості (помутніння повітря). |
|
|
Заморозок |
|||
Тепловий |
Охолодження грунтів, повітря. |
|
|
Засуха |
|||
Тепловий |
Нагрів грунтів, повітря. |
|
|
Гроза |
|||
Електрофізичний |
Електричні розряди. Прямий удар (струм блискавки досягає сотень і тисяч ампер) |
Руйнуванняоб'єктів, розщеплення дерев, пожежі, вибухи за рахунок швидкого випаровування матеріалу; Обрив ліній електропередач; Електричний розряд з проводів і електроапаратури; Різниця потенціалів між окремими предметами усередині будівель і розряд; Руйнування ізоляції електроустановок, пробій на корпус. |
|
4. Природні пожежі |
|||
Пожежа |
|||
Теплофізичний
Хімічний |
Полум'я. Нагрів тепловим потоком. Висока температура повітря; Помутніння повітря.
Небезпечні дими, отруйні гази (продукти задимлення) Забруднення атмосфери, грунтів, гідросфери.
|
Обвалюються дерева, які падають сучки, що летять головешки; Вигорілі порожнечі при торф'яних пожеж; Обвалюються дерев'яні опори ліній електропередач і зв'язку; Пожежі і вибухи на промислових об'єктах і в житлових будинках |
Номенклатура параметрів факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій
Об'єкти дії ураження джерел природних НС |
ІІараметри показників дії ураження джерел природних надзвичайних ситуацій, одиниці вимірювання параметрів |
1. Населення |
Чисельність загиблих, уражених, потерпілих людей. Тривалість дії факторів ураження, хв., г, діб. Площа зони надзвичайної ситуації, км2. Площа зони відселення населення, км2, га. Витрати на проведення аварійних і рятувальних робіт, млн. грн. Економічна шкода, млн. грн. Соціальні збитки, млн. грн. |
2.Навколишнє середовище (сільськогосподарські тварини і рослини, об'єкти економіки, навколишнє природне середовище) |
Площа зони стихійного лиха, км2. Число зруйнованих, пошкоджених об'єктів. Ступінь пошкодження об'єктів, % Втрата експлуатаційних показників об'єктів, %. Тривалість дії факторів ураження, хв., г, діб. Тривалість аварійного періоду, г, діб, міс. Тривалість відновлювального періоду, діб, міс., років. Площа земель, які частково або повністю виключені з сільськогосподарського обороту, км2. Зниження родючості земель, %. Тривалість періоду відновлення сільськогосподар-ських земель, продуктивності ґрунтів, років. Чисельність уражених сільськогосподарських тварин. Величина гибелі врожаю, т. Площа знищених, потерпілих лісних масивів, км2, га. Тривалість періоду відновлення лісосадіння, років. Площа забруднення небезпечними речовинами ґрунтів, підземних, поверхневих вод, км2, га. Площа радіоактивного забруднення ґрунтів, підзем-них, поверхневих вод, км2, га. Об'єм забруднення ґрунту, т. Тривалість періоду самоочищення забруднених ділянок ґрунтів, вод, років. Затрати на рекультивацію забруднених ділянок, млн. грн. Тривалість періоду рекультивації забруднених ділянок, міс., рік. Економічні збитки, млн. грн. |
Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій залежно від профільного напряму ВНЗ.
Л117 ПРАВИЛА техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підриємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях. Наказ МНС України від 15.08.2007 № 557. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1006-07