- •Двнз червоноградський гірничо-економічний коледж
- •Червоноград 2014
- •Тема 1.
- •1.1.7. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •1.1.8. Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків
- •3Агальна характеристика класифікатора нс
- •1. Вступ
- •2. Нормативні посилання
- •3. Визначення та скорочення
- •Тема3.2.
- •3.4.1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Джерела природної радіоактивності Джерелами природної радіоактивності є:
- •Штучні джерела радіації
- •Джерела радіоактивного забруднення штучними радіонуклідами.
- •Установлюються три категорії підприємств і об'єктів:
- •Одиниця активності - беккерель (Бк, Бq)
- •Одиниця радіоактивності речовини -Бк/кг; Кі/кг; Бк/л; Кі/л
- •Одиниця радіоактивності площі - Бк/км2; Кі/км2
- •Рентген (р, в)
- •3.4.2.Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:
- •3.4.3. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Характеристика фаз розвитку аварії ядерного реактору, подібної аварії на чаес.
- •3.4.4.Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму
- •Загальна характеристика ушкоджуючої дії іонізуючих випромінювань
- •Механізми дії іонізуючих випромінювань на живі організми
- •3.4.5. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •Класифікація променевих уражень організму
- •В плині гпх виділяють 4 періоди:
- •Хронічна променева хвороба
- •Патогенез променевого ураження організму
- •3.4.6. Нормування радіаційної безпеки.
- •Принципи протирадіаційного захисту при медичному опроміненні
- •Персонал в умовах радіаційної аварії
- •Населення в умовах радіаційної аварії
- •Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні
- •Рівні відвернутої річної еквівалентної дози хронічного опромінення органів та тканин, при яких термінове втручання безумовно виправдане
- •Нижні межі виправданості, безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії для прийняття рішення про переселення
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про тимчасове відселення
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про вилучення, заміну і обмеження* вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування
- •3.4.7. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •Принципи втручань
- •Виправданість втручання
- •Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про вилучення, заміну і обмеження* вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування
- •Вимоги до протирадіаційного захисту людини від техногенно-підсилених джерел природного походження на виробництві.
- •2.1.5.Регіональний комплекс природних загроз.
- •1. Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних сильними вітрами на Львівщині
- •2. Можлива обстановка в системі енергопостачання під час виникнення природних загроз:
- •3. Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних повенями, паводками:
- •4. Можлива обстановка у випадку виникнення заторів і піднімання води на річках області.
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення термінів
- •3. Основні обов'язки керівників та посадових осіб об'єктів у сфері техногенної безпеки
- •4. Виконання основних вимог техногенної безпеки у сфері цивільного захисту
- •4.8. Радіаційний і хімічний захист
- •1 .1. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.2. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.3. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.4. Головні визначення - безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •1.5. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства
- •1.6. Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •1.7. Визначення потенційно-небезпечних об'єктів і територій. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів
- •2.1. Методи виявлення їх вражаючих факторів природних загроз.
- •2.2. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях
- •3.3. Пожежна безпека.
- •3.4. Радіаційна безпека
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини
- •4.4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •4.5. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об'єкти техносфери та природне середовище
- •5.2. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику.
- •5.3.Методичні підходи до визначення ризику.
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.8. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
- •6.1. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.6. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні
- •7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •7.2. Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •7.3. Знезаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •Internet-джерела
- •Тема 2 «Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей,
- •Тема3 Підтема 3.1 «Пожежна безпека »
- •Додаткові теми рефератів:
- •Тема3 Підтема 3.2 «Радіаційна безпека»
- •Закони України :
- •Вимоги документів магате :
- •Тема3 Підтема 3.3
- •Тема 4 Заняття 2
- •Тема 5 Заняття 2
- •Тема 6 Заняття 2
- •Стратегічний менеджмент
- •Тема 6 Заняття 3
- •Тема 7 Заняття 2
- •Двнз червоноградський гірничо-економічний коледж
- •Тема: «Вибір варіанту захисту персоналу об’єкта господарської діяльності на підставі оцінки радіаційної обстановки, що склалася на огд внаслідок аварії на аес»
- •Коефіцієнт послаблення радіації спорудами і транспортними засобами Кпос
- •Тема 1. 5
- •Тема3.2. 64
3.4.2.Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
"Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" п.7
Наказ № 87/211 від 17.5.2004р Державним комітетом ядерного регулювання України і МНС України «Про затвердження Плану реагування на радіаційні аварії»
Види, масштаби і фази радіаційних аварій
Види радіаційних аварій
Радіаційна аварія - незапланована подія на будь-якому об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні і достатні умови:
втрата регулюючого контролю над джерелом;
реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане з втратою регулюючого контролю над джерелом.
Під визначення радіаційної аварії підпадає широкий спектр таких подій, як крадіжки чи втрати поодиноких закритих джерел гамма-випромінювання, неконтрольовані розгерметизації джерел, що містять гамма-, бета- і альфа-випромінювачі, включаючи радіонуклідні нейтронні джерела.
Будь-яка незапланована подія, яка відповідає умовам у визначенні радіаційної аварії, і виникла на енергетичному, транспортно-енергетичному, дослідницькому чи промисловому атомному реакторі, кваліфікується як радіаційна аварія незалежно від причин і масштабів цієї аварії.
Аварія радіаційно-ядерна - будь-яка незапланована подія на об'єкті з радіаційно-ядерною технологією, яка відбувається з одночасною втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникненням реальної чи потенційної загрози самочинної ланцюгової реакції.
Частіше всього ядерна аварія є і радіаційно-ядерною, але радіаційна аварія на ядерному реакторі не завжди пов'язана з втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією.
Усі радіаційні аварії поділяються на дві групи:
перша група - аварії, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням виробничих приміщень, проммайданчика об'єкта та навколишнього середовища;
друга група - аварії, внаслідок яких відбувається радіоактивне забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей.
У результаті аварії першої групи втрата регулюючого контролю над джерелом може супроводжуватися додатковим зовнішнім рентгенівським, гамма-, бета- і нейтронним опроміненням людини.
В принципі, можна собі уявити аварію подібного типу, коли джерелом зовнішнього опромінення є потоки протонів, інших заряджених частинок і ядер (наприклад, при втраті регулюючого контролю над пучком прискорювача).
До аварій другої групи належать:
аварії на об'єктах, де проводяться роботи з радіоактивними речовинами у відкритому виді, які супроводжуються локальним радіоактивним забрудненням об'єктів виробничого середовища;
аварії, пов'язані з радіоактивним забрудненням виробничого та навколишнього середовища, викликані проникненням у них радіоактивних речовин внаслідок розгерметизації закритих джерел гамма-, бета- і альфа-випромінювання;
радіаційні аварії на об'єктах ядерно-енергетичного циклу, експериментальних ядерних реакторах і критичних збірках, а також на складах радіоактивних речовин і на пунктах поховання радіоактивних відходів, де можливі аварійні газоаерозольні викиди та/або рідинні скиди радіонуклідів в навколишнє середовище.
Класифікація радіаційних аварій за масштабами
Масштаб радіаційної аварії визначається розміром територій, а також чисельністю персоналу і населення, які втягнені до неї.
За своїм масштабом радіаційні аварії поділяються на два великих класи:
промислові радіаційні аварії;
комунальні радіаційні аварії.
Промислові радіаційні аварії –це такі радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта, а аварійне опромінювання може отримувати лише персонал.
Комунальні радіаційні аварії –це радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями об'єкта і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення. Останнє стає, таким чином, об'єктом реального чи потенційного аварійного опромінювання.
У загальному випадку можливий такий развиток "чисто комунальної аварії", в яку не утягується ні персонал, ні виробниче середовище. Проте, реально подібні сценарії є вкрай рідкими, і нема сенсу вводити їх як окрему класифікаційну категорію.