- •Лекція №3. Метод Жордана-Гаусса. Одержання невід’ємних розв’язків системи лінійних рівнянь і нерівностей.
- •3.1. Алгоритм жорданових перетворень
- •3.2. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом нуль-таблиць і жорданових перетворень
- •3.3. Знаходження невід’ємних розв’язків системи рівнянь
- •3.4. Розв’язування систем лінійних нерівностей
- •Лекція 4. Сиплекс-метод розв’язування задачі лінійного програмування. Обгрунтування методу. Алгоритм одержання допустимого та оптимального планів
- •4.1. Складання симплекс-таблиці
- •4.2. Знаходження допустимого розв’язку
- •4.3. Знаходження оптимального розв’язку
- •4.4. Алгоритм симплекс-методу
3.2. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом нуль-таблиць і жорданових перетворень
Приклад 3.3. Візьмемо систему рівнянь:
Перепишемо вільні члени у ліву частину; нулі для зручності запишемо зліва і зобразимо систему у вигляді табл. 3.5, яка називається нуль-таблицею:
Таблиця 3.5
|
|
|
|
1 |
0 |
2 |
|
2 |
–1 |
0 |
–1 |
1 |
–2 |
–3 |
0 |
2 |
2 |
1 |
–3 |
Послідовно
застосовуючи жорданові перетворення,
замінюємо нулі на величини
.
Ведучі елементи обводимо кружками.
Перехід від табл. 3.5 до наступної розберемо докладно. Нехай потрібно замінити нуль першого рядка на . Ведучий елемент дорівнює одиниці. Будуємо табл. 3.6.
Таблиця 3.6
|
|
0 |
|
1 |
|
–2 |
1 |
–2 |
1 |
0 |
–3 |
1 |
–4 |
–2 |
0 |
–2 |
2 |
–3 |
–1 |
Елементи
першого рядка, крім ведучого, змінили
знаки, у ведучому стовпчику – не
змінилися. Решту елементів перераховуємо:
на перетині другого рядка і стовпчика
нове значення елемента:
;
на перетині третього рядка і стовпчика
:
тощо. Ділити на ведучий елемент не
потрібно, оскільки він дорівнює одиниці.
При всіх перетвореннях рядки зберігають значення рівнянь.
Помічаємо, що стовпчик, в якому зверху стоїть нуль, не несе ніякої інформації. Тому його з таблиці викреслюємо. Подальші перетворення таблиць такі:
|
|
|
1 |
|
|
0 |
|
1 |
|
(викреслюємо стовпчик з нулем і всі елементи ділимо на (-2)) |
|
|
–2 |
–2 |
1 |
|
–2 |
–2 |
–4 |
||||
0 |
–3 |
–4 |
–2 |
0 |
–3 |
–1 |
1 |
||||
0 |
– |
–3 |
–1 |
|
1 |
3 |
1 |
|
|
1 |
|
|
0 |
1 |
|
(викрес- люємо стовпчик з нулем і ділимо на 1/2) |
|
|
1 |
|
|
2 |
|
1 |
3/2 |
|
3 |
||||
0 |
1/2 |
–1/2 |
|
1 |
1/2 |
|
1 |
||||
|
-3/2 |
–1/2 |
|
-3/2 |
–1 |
|
-2 |
Пам’ятаючи,
що кожен рядок таблиці є рівняння, маємо:
.
За
допомогою цього методу можна також
знаходити всі розв’язки недовизначеної
системи
,
перевизначеної
,
а також фіксувати відсутність розв’язків.
Приклад 3.4.
Складаємо нуль-таблицю і виконуємо перетворення:
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
0 |
1 |
–2 |
1 |
–5 |
|
|
2 |
–1 |
5 |
|
6 |
9 |
|
0 |
3 |
–2 |
4 |
–11 |
0 |
4 |
1 |
4 |
|
–4 |
–4 |
||
0 |
2 |
0 |
3 |
–6 |
|
0 |
4 |
1 |
4 |
0 |
0 |
0 |
Третій рядок таблиці складається з нулів. Це рівняння не несе інформації, тому рядок викреслюється, а всі розв’язки системи набувають вигляд:
тобто
,
– базисні змінні;
– вільна, яка може набувати будь-яких
значень, наприклад,
.
Склад базисних змінних міг би бути іншим у разі вибору інших ведучих елементів.
Примітка. Для економічних ситуацій актуальним і бажаним є саме цей випадок, бо він дає можливість вибору різних варіантів як структури розв’язків, так і величин базисних змінних.
Приклад 3.5.
Складаємо нуль-таблицю і робимо перетворення:
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
0 |
1 |
–2 |
3 |
–6 |
|
|
2 |
–3 |
6 |
|
0 |
2 |
3 |
–4 |
–5 |
0 |
7 |
–10 |
7 |
||
0 |
3 |
1 |
–1 |
–2 |
|
0 |
7 |
–10 |
16 |
|
|
|
1 |
(ділимо на 7)
|
|
|
1 |
|
–1 |
28 |
|
–1/7 |
4 |
||
|
10 |
–7 |
|
10/7 |
–1 |
||
0 |
0 |
63 |
0 |
0 |
9 |
Останній рядок зображає рівняння: 0=9, що свідчить про суперечливість системи рівнянь.
Таким чином, якщо у таблиці виникає рядок, в якому всі елементи дорівнюють нулеві, а вільний член не дорівнює 0 – ця система розв’язків не має.

1
2
1