
- •Загальна характеристика підприємства
- •Профіль підприємства
- •Історія створення і розвитку
- •Номенклатура продукції, що випускається
- •Сировина і матеріали для виробництва продукції
- •Перспективи розвитку підприємства
- •Склад сировини, матеріалів і напівфабрикатів
- •Способи доставки
- •Підготовчі і вскришні роботи в глиняному кар'єрі
- •Розробка глин в кар'єрі
- •Транспортування глини з кар'єру на підприємства
- •Спушення глин
- •Подача глини у виробництво
- •Зберігання і вилежування сировинних матеріалів
- •Дозувально-змішувальне відділення
- •Формувальне відділення
- •Тепловологісна обробка (тво), сушіння і випал
- •Випалення цегли сирцю
- •6. Склад готової продукції
- •Література
Випалення цегли сирцю
Випалення відбувається в двоканальній тунельній печі з штучною тягою в зоні підготовки 3 ±1 кг/ м2.
Матеріали з певними параметрами на вагонетці поступають до печі відкриваючи при цьому двері і на загрузці і на вигрузці штовхачем вагонетка зіштовхується в піч одночасно проштовхуючи всі вагонетки на одну позицію.
Штовхач виходить назад, а вхідні і вихідні двері закриваються. Матеріал на вагонетках таким чином , переміщуючи кожен раз на одну позицію проходить всі зони і спочатку прогрівається, далі випалюється і охолоджується. В зону охолодження вентилятором подається повітря з надлишком, порівнянням з атмосферним тиском. Цей надлишковий тиск необхідний на подолання опору люка в зоні охолодження.
Зони випалу і підігріву працюють на від’ємному порівняно з атмосферним, тиском (на розрідження ). В зону випалу до горілок подаються природній газ по газопроводу і первинне повітря по повітропроводі. Газ спалюється в зоні випалу печі і нагріває матеріал до температурі, при якій в ньому проходять реакції в твердих фазах. На горіння газу витрачається первинне і вторинне повітря: первинне подається до горілок, а вторинне потрапляє в зону випалу вже нагрітим із зони охолодження. Кількість вторинного повітря необхідного для горіння газу, значно менше, ніж те, яке подається в зону охолодження продукції. Тому густина нагрітого повітря з зони охолодження відбирається вентилятором. Продукти горіння з зони випалу поступають в зону підігріву і віддають свою теплоту матеріалу, а самі охолоджуються.
Об’єм продуктів горіння при охолодженні зменшується, тому звичайно в зоні підігріву спостерігається значний перепад між верхом і низом садки матеріалів. Щоб збільшити об’єм продуктів горіння і примусити їх циркулювати по всьому перерізу випалювального каналу, в зону підігріву передають нагріте повітря яке відбирається вентилятором з зони охолодження.
По мірі переміщення до завантажувача кінця печі і більш сильного охолодження продуктів горіння, щоб відновити об’єм горючих газів, застосовують рециркуляцію, повертають частину відпрацованих пічних газів. Таким чином, завантажений кінець печі на 10 – 12м від початку за рахунок рециркуляції дозволяє підігріти садку виробів зверху і знизу з різницею не більше 30°С - 40°С. Без рециркуляції цей перепад температур досягає 100°С і більше. Продукти горіння з температурою близько 100-150°С вентилятором викидається в атмосферу.
В зоні охолодження поблизу вивантаженого кінця печі, тиск повинен бути вищий атмосферного, так як сюди нагнітається зовнішнє повір’я.
В зоні випалу для більш рівномірного руху газового потоку по перерізу печі звичайно підтримується тиск , близький до атмосферного (щоб небуло вибивання полум’я із печі чи заносу в цю зону холодного повітря). Щоб димові гази не вибивалися назовні, в зоні підігріву слід постійно підтримувати димососом розрідження .
Біля вхідної частини тунелю “допоміжна” герметизована камера. Вона має двоє дверей – зовнішні і внутрішні, причому при проході вагонеток із сирцем одні з них повинні бути обов’язково закриті.
Рис.
Технологічна схема тунельної печі
Рис.2. Функціональна схема автоматизації тунельної печі