Мікроцитогенетичні синдроми. Синдроми Ангельмана і Прадера — Віллі

До цієї групи хромосомних хвороб входять синдроми, обумовлені делеціями або дуплікаціями дуже маленьких ділянок хромосом. Їх відповідно називають мікроделеційними і мікродуплікаційними. Основні відомості про мікроцитогенетичні синдроми підсумовувані в табл.

Таблиця

Мікроцитогенетичні синдроми

Назва синдрому (або хвороби)	Залучена ділянка хромосоми	Основні симптоми
Мікроделеційні синдроми
Ретинобластома	13q- 14	Пухлина сітківки (одно- або двостороння) в дитячому віці
Синдром ДіДжорджі	2q- 11	Судоми (гіпокальціємічні), аплазія або гіпоплазія тимуса, дизморфії лицьового черепа, вади серця
Синдром Ангельмана	15q- (q11-q12) у хромосомі від матері	Незвичайне обличчя, атаксія, гіпотонія, епілепсія, пароксизми сміху, мікроцефалія, відсутність мови
Синдром Прадера — Віллі	15q- (q11-q12) у хромосомі від батька	Ожиріння тулуба і проксимальних відділів кінцівок, дизморфії лицьового черепа, гіпотонія, гіпогонадизм, розумова відсталість, маленькі кисті і стопи
Пухлина Вільмса	11р-13	Нефробластома
Мікродуплікаційні синдроми
Синдром Беквіта — Відемана	11р+ 15	Грижа пупкового канатика, макроглосія, гігантизм, гіпоглікемія, мікроцефалія, природжені вади внутрішніх органів

Для них характерне таке:

1. Синдроми мають чітку клінічну картину, оскільки мікроделеція або мікродуплікація порушують маленьку ділянку хромосоми (часто один ген).

2. У ряді випадків ці синдроми можуть бути обумовлені не тільки хромосомною аберацією, але і генними мутаціями (цього ж гена). Наприклад, ретинобластома може бути обумовлена делецією ділянки довгого плеча 13-ї хромосоми (q14) або точковою мутацією цього ж гена.

3. Причиною розвитку деяких синдромів може бути не тільки мікроделеція, але і однобатьківська дисомія і геномний імпринтинг (синдроми Ангельмана і Прадера — Віллі).

4. Зустрічаються рідко (1:50000–1:100000 у новонароджених).

5. Для діагностики використовують молекулярно-цитогене­тичні методи (FISH-метод). Звичайне каріотипування виявляється неефективним.

Синдром Ангельмана (синдром «щасливої ляльки»)

Вперше описав в 1965 р. H. Angelman.

Мінімальні діагностичні ознаки: тяжка розумова відсталість, груба затримка мовного розвитку, судоми, характерна хода, невмотивований сміх.

Синдром обумовлений мікроделецією ділянки довгого плеча 15 хромосоми (q11-q13) материнського походження. Синдром може бути також наслідком уніпарентної дисомії (успадкування двох хромосом 15 від батька, тобто відсутність материнських генів). У розвитку клініки значення має геномний імпринтинг.

Каріотип при делеційній формі 46,ХХ, del5q- або 46,XY,del 15q-.

Характерні мікробрахіцефалія, подовжене обличчя, макростомія. У 100 % випадків відмічається затримка психомоторного розвитку і глибока розумова відсталість, відставання мовного розвитку. Характерні атаксія, незвичайна хода, що нагадує рухи механічної ляльки, легко провоковані або спонтанні напади сміху (звідси назва — синдром «щасливої ляльки»). Хворі часто висовують язик. Тривалість життя не змінена.

Синдром Прадера —Віллі

Вперше описали в 1956 р. A. Prader і H. Willi.

Мінімальні діагностичні ознаки: м’язова гіпотонія, гіпогонадизм, ожиріння, розумова відсталість, маленькі кисті і стопи.

Синдром обумовлений мікроделецією ділянки довгого плеча 15 хромосоми (q11-q13) батьківського походження. Синдром може бути також наслідком уніпарентної дисомії (успадкування двох хромосом 15 від матері, тобто відсутність батьківських генів). У розвитку клініки значення має геномний імпринтинг.

Каріотип при делеційній формі 46,ХХ, del5q- або 46,XY,del 15q-.

Розрізняють дві фази синдрому. У дітей раннього віку (перша фаза) діагностується синдром в’ялої дитини (виражена м’язова гіпотонія, гіпорефлексія). Друга фаза настає через кілька тижнів або місяців. З’являється поліфагія, хворі постійно відчувають голод. Розвивається ожиріння. Спостерігається гіпогонадизм (гіпоплазія статевого члена і мошонки, крипторхізм у хлопчиків, у дівчаток гіпоплазія статевих губ, в 50 % випадків гіпоплазія матки).

У хворих мікроцефалія, маленькі кисті і стопи (акромікрія).

Характерна розумова відсталість.