Зміна сироваткових маркерів (потрійний тест)

при синдромах Дауна і Едвардса у плода

Хромосомні синдроми	Альфа-фетопротеїн (АФП)	Незв’язаний естріол (НЕ)	Хоріонічний гонадотропін (ХГЧ)
Синдром Дауна Синдром Едвардса	Понижений Понижений	Знижений Знижений	Підвищений Знижений

Нещодавно знайдено новий біохімічний маркер інгібін А, концентрація якого підвищується в сироватці крові вагітної при синдромі Дауна. У сукупності з АФП, ХГЧ, НЕ він є найбільш інформативним «квадратичним тестом». Квадратичний тест проводиться в ті ж терміни, що і потрійний тест. Ефективність виявлення синдрому Дауна підвищується до 75 %.

Специфічним для вад нервової трубки є підвищення АФП. У цьому терміні вади нервової трубки можуть бути діагностовані при УЗД.

Інвазивні методи

Інвазивна діагностика — це отримання клітин і тканин ембріона, плода і провізорних органів в період вагітності для подальшого дослідження за допомогою цитогенетичних, молекулярно-цитогенетичних, біохімічних, цитохімічних й інших методів. Проводиться при високому ризику народження дітей з моногенними і хромосомними хворобами з метою діагностики (уточнення діагнозу) спадкового захворювання у плода.

Показання до інвазивної пренатальної діагностики

1. Вік вагітної – до 18 та після 35 років.

2. Наявність і сім’ї дитини (плода) з хромосомною хворобою або множинними вадами розвитку. У разі, якщо каріотипи батьків нормальні можлива така ж тактика як у п. 1.

3. Наявність у батьків хромосомної патології, хромосомної перебудови.

4. Результати біохімічного і УЗД-скринінгу, що припускають хромосомну хворобу у плода.

5. Високий ризик народження дитини з моногенною хворобою за результатами медико-генетичного консультування або просіваючих програм виявлення гетерозиготного носійства, якщо ген захворювання картований і можлива молекулярно-генетична діагностика).

6. Уточнення діагнозу природжених вад розвитку (наприклад, для уточнення діагнозу вади нервової трубки проводиться амніоцентез з подальшим визначенням концентрації АФП в амніотичній рідині).

8. Діагностика інфекції плода, імунологічної несумісності матері і плода.

8. Застосування жінкою або її чоловіком фармакологічних препаратів цитостатичної дії або опромінення одного з подружжя незадовго до настання вагітності. Підвищений ризик хромосомної патології.

Протипоказання: 1) інфекції статевих шляхів; 2) загроза переривання вагітності; 3) гострі інфекційні захворювання; 3) міома матки великих розмірів.

Оскільки сама процедура інвазивної пренатальної діагностики небезпечна і при позитивному результаті тестування припускає елімінацію плода, то її необхідно проводити тільки після того, як подружжя проінформоване про небезпеку ускладнень, а також згодне на дострокове переривання вагітності.

Основним методом цілеспрямованої інвазивної пренатальної діагностики в першому триместрі вагітності є біопсія ворсин хоріона (хоріоцентез). У другому триместрі вагітності проводиться амніоцентез, плацентоцентез і кордоцентез.

Біопсія хоріона — отримання тканини хоріона. Рекомендують проводити при терміні вагітності 10–14 тиж. Ускладнення (ризик переривання вагітності) становить 2,5–3 %.

Плацентоцентез — отримання тканини плаценти, проводиться з 14-го тижня. Амніоцентез — отримання навколоплідної рідини, в якій знаходяться злущені клітини плода і амніона. Ранній амніоцентез проводиться на 13–14-му тижні, пізній — зазвичай на 16–20-му (краще на 16-му). Ускладнення в 0,5–1 %.

Кордоцентез — взяття крові з пуповини під контролем УЗД через передню черевну стінку. Проводиться з 20-го тижня вагітності. Ускладнення не перевищують 2 %. Кров досліджують за допомогою цитогенетичних, молекулярно-генетичних і біохімічних методів. Кордоцентез використовується для діагностики гематологічних спадкових хвороб (гемоглобінопатії, коагулопатії, тромбоцитопенії), імунодефіцитів, внутрішньоутробних інфекцій, імунологічної несумісності матері і плода, внутрішньоутробної генотерапії.

Фетоскопія — огляд плода за допомогою ендоскопічної техніки. Проводиться на 18–23-му тижні. Ускладнення становлять 7–8 %. Після впровадження УЗД метод практично не використовується, оскільки всі вади, які можна побачити за допомогою ендоскопічної техніки, добре діагностуються при ультразвуковому скануванні.

Біопсія тканин плода — біопсія шкіри плода або м’язів під контролем УЗД. Проводиться в другому триместрі вагітності для діагностики хвороб шкіри (іхтіоз, епідермоліз) і м’язової дистрофії Дюшенна. Одержаний матеріал вивчають за допомогою цитологічних, цитохімічних, імунофлюоресцентних методів.

Сучасний неінвазивний метод – дослідження неклітинної ДНК плода в плазмі крові вагітної. Використовують з 9 -10 тиж. Вагітності. В крові вагітної циркулює неклітинна ДНК плода. Джерелом є плацента (звільнюється при апоптозі клітин плаценти). До 10-13% неклітинної ДНК в крові вагітної – це ДНК плода. Використовують для діагностики синдрома Дауна і інших анеуплодії. Дослідження проводять за допомогою методів ДНК-аналізу.