Функції економічної теорії:

1. Теоретико-пізнавальна - пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства ;

2. Практична - знання законів розвитку має служити практичним цілям суспільства. Основний принцип реалізації практичної функції - це цілісне бачення економічних процесів .

3. Виховна - створення економічної психології кожної людини і формування нового типу мислення

4. Прогностична - припускає розробку науково обґрунтованих прогнозів соціально-економічного розвитку національної економіки .

3. Економічні закони й категорії

Логічні поняття, що відображають найбільш загальні й істотні сторони економічного життя суспільства, називаються економічними категоріями (наприклад, попит, пропозиція, кредит, власність, ринок, зарплата, прибуток, ціна і т.д.).

Економічними процесами в суспільстві управляють внутрішні, властиві їм закони - закони суспільних дій людей або економічні закони.

Закон - внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи. Економічні закони носять об'єктивний характер, виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей - виробництві, розподілі, обміні й споживанні.

Філософське визначення закону - стійке, міцне, явище яке повторюється багато разів як вираз внутрішнього, суттєвого, необхідного , причинно-наслідкового, постійного, загального, якісного і кількісного взаємозв'язку (відносини), яка властива даному явищу або процесу .

Економічні закони класифікуються за такими групами:

1) Специфічні економічні закони (закони розвитку конкретних, історично визначених форм господарювання (закони розподілу при рабстві, кріпацтво та ін.)) .

2) Особливі економічні закони (закони, властиві тим історичним епохам, де зберігаються умови для їх дії (закон вартості)) .

3) Загальні економічні закони (закони, властиві всім без винятку історичним епохам (закон зростання потреб, закон поділу суспільної праці) ) .

Залежно від строку дії економічні закони поділяють на групи:

I група - закони, які діють протягом різних історичних періодів. Розрізняють чотири типи :

1) Всезагальні економічні закони - тобто закони, притаманні усім соціально-економічним формаціям (закон економії часу, закон зростання продуктивності праці, закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил та ін.)

2) Загальні економічні закони - закони, що діють у кількох формаціях (закон вартості, закон грошового обігу, закон попиту і пропозиції та ін.)

3) Специфічні закони - закони, що діють у межах тільки однієї соціально-економічної формації (закон концентрації окремих форм власності і капіталу - наприклад, в умовах капіталізму - це закон концентрації промислового, торговельного, індустріального, позичкового капіталу та ін.)

4) Закони стадії і ступенів - закони, які діють на одній з вищих стадій або ступенів розвиненою соціально - економічної формації (так, на вищій стадії капіталізму діє закон монополізації капіталістичного виробництва, закон зрощування промислового капіталу з банківським та ін.)

До II групи економічних законів належать закони різних сфер суспільного відтворення , тобто:

1) закони безпосереднього виробництва (закон зростання технічної будови виробництва, закон визначення вартості (цінності) товарів суспільно необхідним робочим часом, закон падаючої віддачі та ін.);

2) закони сфери розподілу (закон присвоєння середнього прибутку на рівновеликий капітал, закон обернено пропорційної залежності між величиною прибутку і розміром зарплати тощо);

3) закони сфери обміну (закони вартості (основа - обмін еквівалентів), закон попиту та ін.);

4) закони сфери споживання (закон зростання потреб, закон Енгеля, закон Госсена).

До III групи економічних законів відносять закони розвитку і функціонування окремих економічних систем.

До IV групи відносять закони, які діють на різних рівнях економічної системи: мікро - , макро - .

До V групи належать закони становлення, розвитку, функціонування та занепаду економічної системи.

До VI групи відносять закони, які відрізняються ступенем об'єктивності, впливу на них суб'єктивних факторів.

До VII групи належать закони розвитку перехідних економічних систем.

Кожен економічний закон групує навколо себе певне коло економічних категорій .