87. Захист інформації, що міститься на комп’ютері.

Широке застосування комп'ютерних технологій в автоматизованих системах обробки інформації та управління призвело до загострення проблеми захисту інформації, що циркулює в комп'ютерних системах, від несанкціонованого доступу. Захист інформації в комп'ютерних системах має низку специфічних особливостей, пов'язаних з тим, що інформація не є жорстко пов'язаної з носієм, може легко і швидко копіюватися і передаватися по каналах зв'язку. Відомо дуже велика кількість загроз інформації, які можуть бути реалізовані як з боку зовнішніх порушників, так і з боку внутрішніх порушників. 

Проблеми, що виникають з безпекою передачі інформації при роботі в комп'ютерних мережах, можна розділити на три основні типи:  · Перехоплення інформації - цілісність інформації зберігається, але її конфіденційність порушена;  · Модифікація інформації - вихідне повідомлення змінюється або повністю підміняється іншим і відсилається адресату;  · Підміна авторства інформації. Дана проблема може мати серйозні наслідки.

Однією з важливих особливостей масового використання інформаційних технологій є те, що для ефективного вирішення проблеми захисту державного інформаційного ресурсу необхідно розосередження заходів щодо захисту даних серед масових користувачів. Інформація повинна бути захищена в першу чергу там, де вона створюється, збирається, переробляється і тими організаціями, які несуть шкоди безпосередній при несанкціонованому доступі до даних. Цей принцип раціональний і ефективний: захист інтересів окремих організацій - це складова реалізації захисту інтересів держави в цілому.

88. Захист права інтелектуальної власності — це сукупність заходів, спрямованих на встановлення та визнання прав інтелектуальної власності у разі їх порушення, оспорення чи невизнання. Захист права інтелектуальної власності може бути здійснено в кримінально-правовому, адміністративно-правовому та цивільно-правовому порядку.Стаття 177 КК України визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності

Система захисту передбачає:

— правовий захист інтелектуальної власності;

— розвиток патентної системи;

— організацію загальнонаціональних конкурсів винахідництва і новаторства тощо.

Дуже важлива роль правового регулювання інтелектуальної власності, адже воно полягає в охороні і стимулюванні розвитку інтелектуального потенціалу країни. Заходи щодо захисту авторського права впроваджуються і на міжнародному рівні, де більшість країн керуються правилами Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВО ІВ). У Європі організація винахідницької (інноваційної) діяльності фактично вже стала прерогативою Європейського Союзу, що свідчить про надзвичайну актуальність проблеми.

Нині у світі, зокрема і в Україні, наявні три основні типи захисту інтелектуальної власності:

— патенти, що закріплюють за автором право па винахід;

— авторське право, яке поширюється па твори у сфері науки, літератури і мистецтва;

— товарний знак па виготовлену продукцію підприємств.