- •1. Предмет, мета, завдання курсу «оп в гуманітарній галузі»
- •2. Зв'язок курсу з іншими науками
- •3. Стан оп у світі
- •4. Стан оп в Україні
- •6. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •7.Українське законодавство про оп
- •8. Закон «Про оп»
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Навчання працівників з оп
- •11. Санітарні норми
- •12. Нормативні акти з оп, що діють на виробництві
- •13. Днпаоп
- •15. Соціальний діалог з оп
- •16. Соціальний діалог у єс
- •17. Соціальний діалог в Укр.
- •18. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •19. Міжнар. Стандарт iso 26000 «Настанова по соц. Відповідальності»
- •20. Трудові норми моп
- •21. Основні Конвенції моп
- •22. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •23. Діяльність моп у галузі оп
- •24. Діяльність вооз у галузі оп
- •25. Законодавчі та нпа з оп в Укр.
- •26. Державне управління оп
- •27. Функції Кабміну Укр. Щодо оп
- •28. Функції Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності
- •29. Функції Державного комітету Укр. З нагляду за оп
- •30. Система управління оп в галузі
- •31. Основні функції системи управління охороною праці в галузі
- •32. Організація охорони праці в навчальному закладі
- •33. Система управління охороною праці в навчальному закладі
- •34. Завдання системи управління оп в навч. Закладі
- •35. Принципи побудови та організаційна структура системи управління оп в навч. Закладі
- •36. Служба оп навчальному закладі, її склад
- •37. Основні функції та повноваження служби охорони праці
- •38. Державний нагляд за охороною праці
- •39. Громадський контроль за охороною праці
- •40. Положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві
- •41. Положення про роботу уповнов. Труд. Колект. З пит. Оп на підпр-стві
- •42. Основні нормат. Акти про навчання, інструктажі та перевірку знань..
- •43. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію
- •44. Поняття про умови праці
- •45. Гігієнічна класифікація умов праці
- •46. Класифікація робіт за показниками шкіл. Та небезпечності факторів виробн. Середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •47. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •48. Фактори які можуть спричинити професійні захворювання у галузі
- •49. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі
- •50. Нещасні випадки. Поняття. Класифікація
- •51. Розслідування та облік нещасних випадків в галузі
- •52. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •53. Виробничий травматизм
- •54. Причини виробничого травматизму
- •55. Класифікація травм залежно від умов виникнення
- •56. Види травм. Причини травм
- •57. Підвищення безпеки праці у галузі освіти, фіз. Культури, спорту
- •58. Профілактика травматизму в галузі
- •59. Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень (класів, аудиторій)
- •60. Гігієнічні вимоги обладнання в навчальних класах.
- •61. Умови праці. Поняття, характеристика.
- •64. Фізичні виробничі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •69. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •70. Страхування від нещасного випадку.
- •71. Принципи та види страхування.
- •72. Психологія забезпечення безпеки праці в навчальному процесі.
- •73. Колективний договір.
- •74. Трудовий договір та охорона праці.
- •75. Охорона праці жінок
- •76. Види відповідальності за порушення у сфері охорони праці.
- •79. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •80. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •81. Основні вимоги до начальних приміщень.
- •82. Планування навчальних кабінетів і розміщення обладнання.
- •83. Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень.
- •84. Заходи по обмежуванню дії шуму.
- •85. Атестація робочих місць.
- •87. Захист інформації, що міститься на комп’ютері.
- •89. Захист авторського права
- •90. Громадський контроль за охороною праці в навчальних закладах.
83. Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень.
Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.
Штучне освітлення приміщень може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон.
Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.
У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град. C
У навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів.
84. Заходи по обмежуванню дії шуму.
Шуми шкідливо впливають на здоровя людей, знижують їх працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). В осіб які мають «шумні» професії, шлункові захворювання (гастрити тощо) трапляються у 4 рази частіше, ніж у інших.При виконанні визначених завдань рівень шуму не повинен перевищувати:
40 дБ - роботи, повязані з розробкою концепцій, викладацька, творча діяльність;
50 дБ - розумова праця, керування виробництвом;
55 дБ - висококваліфікована робота у приміщенні;
65 дБ - розумова робота за індивідуальним планом, машинна графіка.
Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. Больовий поріг - 140 дБ. При 150 дБ шум для людини стає нестерпним. Заходи з боротьби із шумом:
1 Організаційні й архітектурно-планувальні заходи
угруповання приміщень з підвищеним рівнем шуму в одній зоні будинку, відділення їх коридорами, підсобними, допоміжними, складськими приміщеннями;
проектування по можливості більшої кількості виробничих приміщень витягнутої форми, висотою 6-7 м. При цьому забезпечується зменшення числа відбиття звукових хвиль;
2 Медико-профілактичні
проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, диспансерне спостереження за здоров'ям працюючих в умовах підвищеного рівня шуму протягом першого року роботи (через індивідуальну чутливість людини відносно дії шуму);
підвищення опірності організму працюючих до впливу шуму (щоденний прийом вітамінів В1, С протягом 2-х тижнів);
Санітарні норми допустимого шуму обумовлюють необхідність розробки технічних, архітектурно-планувальних та адміністративних заходів, спрямованих на створення відповідає гігієнічним вимогам шумового режиму, як в міській забудові, так і в будівлях різного призначення, дозволяють зберегти здоров'я та працездатність населення. Одним з ефективних засобів боротьби з виробничим шумом є використання демпфуючих металевих і неметалічних матеріалів. Однак неметали не використовуються для зниження шуму зіткнень з-за їх невисоких характеристик міцності, а металеві матеріали, що характеризуються високими міцнісними властивостями, забезпечують зниження шуму досить незначно, тому постало питання про створення принципово нових матеріалів, які могли б мати високі міцнісні характеристики і достатні демпфуючі властивості. Такими матеріалами є біметали.
