- •1. Предмет, мета, завдання курсу «оп в гуманітарній галузі»
- •2. Зв'язок курсу з іншими науками
- •3. Стан оп у світі
- •4. Стан оп в Україні
- •6. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •7.Українське законодавство про оп
- •8. Закон «Про оп»
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Навчання працівників з оп
- •11. Санітарні норми
- •12. Нормативні акти з оп, що діють на виробництві
- •13. Днпаоп
- •15. Соціальний діалог з оп
- •16. Соціальний діалог у єс
- •17. Соціальний діалог в Укр.
- •18. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •19. Міжнар. Стандарт iso 26000 «Настанова по соц. Відповідальності»
- •20. Трудові норми моп
- •21. Основні Конвенції моп
- •22. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •23. Діяльність моп у галузі оп
- •24. Діяльність вооз у галузі оп
- •25. Законодавчі та нпа з оп в Укр.
- •26. Державне управління оп
- •27. Функції Кабміну Укр. Щодо оп
- •28. Функції Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності
- •29. Функції Державного комітету Укр. З нагляду за оп
- •30. Система управління оп в галузі
- •31. Основні функції системи управління охороною праці в галузі
- •32. Організація охорони праці в навчальному закладі
- •33. Система управління охороною праці в навчальному закладі
- •34. Завдання системи управління оп в навч. Закладі
- •35. Принципи побудови та організаційна структура системи управління оп в навч. Закладі
- •36. Служба оп навчальному закладі, її склад
- •37. Основні функції та повноваження служби охорони праці
- •38. Державний нагляд за охороною праці
- •39. Громадський контроль за охороною праці
- •40. Положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві
- •41. Положення про роботу уповнов. Труд. Колект. З пит. Оп на підпр-стві
- •42. Основні нормат. Акти про навчання, інструктажі та перевірку знань..
- •43. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію
- •44. Поняття про умови праці
- •45. Гігієнічна класифікація умов праці
- •46. Класифікація робіт за показниками шкіл. Та небезпечності факторів виробн. Середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •47. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •48. Фактори які можуть спричинити професійні захворювання у галузі
- •49. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі
- •50. Нещасні випадки. Поняття. Класифікація
- •51. Розслідування та облік нещасних випадків в галузі
- •52. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •53. Виробничий травматизм
- •54. Причини виробничого травматизму
- •55. Класифікація травм залежно від умов виникнення
- •56. Види травм. Причини травм
- •57. Підвищення безпеки праці у галузі освіти, фіз. Культури, спорту
- •58. Профілактика травматизму в галузі
- •59. Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень (класів, аудиторій)
- •60. Гігієнічні вимоги обладнання в навчальних класах.
- •61. Умови праці. Поняття, характеристика.
- •64. Фізичні виробничі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •69. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •70. Страхування від нещасного випадку.
- •71. Принципи та види страхування.
- •72. Психологія забезпечення безпеки праці в навчальному процесі.
- •73. Колективний договір.
- •74. Трудовий договір та охорона праці.
- •75. Охорона праці жінок
- •76. Види відповідальності за порушення у сфері охорони праці.
- •79. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •80. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •81. Основні вимоги до начальних приміщень.
- •82. Планування навчальних кабінетів і розміщення обладнання.
- •83. Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень.
- •84. Заходи по обмежуванню дії шуму.
- •85. Атестація робочих місць.
- •87. Захист інформації, що міститься на комп’ютері.
- •89. Захист авторського права
- •90. Громадський контроль за охороною праці в навчальних закладах.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
рухомі машини та механізми;
пересувні частини виробничого устаткування;
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;
підвищені чи знижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря;
небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів;
відсутність чи нестача природного світла;
недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.
Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп. Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може Призвести невиробничої травми — порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.
Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві — раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або спричинена смерть.
Наслідком дії несприятливих виробничих факторів може бути і професійне захворювання — патологічний стан людини, обумов; лений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Між виробничими небезпечними й шкідливими чинниками досить важко провести відповідну межу. Один і той же виробничий чинник за природою своєї дії може одночасно належати до різних класифікаційних груп. Наприклад, виробничий пил залежно від походження та інших характеристик може спричинити легеневий фіброз або травмування очей або інших ділянок тіла; іонізуюча радіація може викликати променеву хворобу або спричинити променеве смертельне ураження («смерть під променем»); шум може бути причиною професійного невриту або слухової травми і т. ін.
68. Державний нагляд здійснюють: Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; Держатомрегулювання; ор-гани державного пожежного нагляду Міністерства надзвичайних ситуа-цій; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснює генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори.
Органи нагляду є незалежними і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України (ст. 38 Закону).
Посадові особи органів Держгірпромнагляду (державні інспектори) мають право:
- у будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для на-гляду за дотриманням законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідне пояснення, матеріали, інформацію з цих питань;
- направляти керівникам виконавчої влади обов’язкові для вико-нання розпорядження з питань дотримання законодавчих і нормативних актів охорони праці;
- призупиняти експлуатацію підприємств, виробництв, цехів, діль-ниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог з охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, вин-них у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, подавати матеріали до прокуратури;
- встановлювати порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій з охорони праці, розробляти типові документи з цих питань.
Посадовим особам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці держава гарантує соціаль-ний захист.
Працівники правоохоронних органів надають допомогу посадовим особам органів державного нагляду у виконанні ними службових обов’язків та вживають заходів щодо припинення незаконних дій осіб, які перешкоджають виконувати ці обов’язки, вдаються до погроз, шантажу, нанесення тілесних ушкоджень посадовим особам органів державного нагляду або членам їх сімей, завдають шкоди їх майну.
