53. Виробничий травматизм

Під поняттям "виробнича травма", або "нещасний випадок", розуміють ушкодження раптового характеру, що сталися з робітниками у зв'язку з участю їх у виробничому процесі, супроводжувалися порушенням анатомічної цілості органа і спричинили порушення його фізіологічної функції. Виробничі травми можуть бути механічними, хімічними, термічними та електричними.

Виробничі травми є наслідком порушення робітниками правил техніки безпеки і виробничої дисципліни, нераціональної організації робочого місця, несправності технологічного обладнання і порушення технології виробництва, невикористання засобів індивідуального захисту тощо. У багатьох випадках виникнення травм пов'язане з неуважністю або з недосвідченістю робітників. Серед причин травм на виробництві виділяють організаційно-технічні (недостатня механізація виробничих процесів і неправильна організація праці) та санітарні (несприятливі мікрокліматичні умови, нераціональне освітлення, шум, вібрація, вплив токсичних речовин тощо). Наприклад, надмірна вологість повітря, що призводить до утворення туману, а відтак до погіршення видимості, що у свою чергу підвищує небезпеку травматизму від рухомих частин машин.

Небезпека виробничих травм особливо велика на машинобудівних, хімічних заводах, підприємствах з оброблення деревини. Характер ушкоджень залежить від особливостей процесу, виконуваної роботи, стану обладнання та ін. У гарячих цехах найчастіше трапляються термічні опіки, а на хімічних підприємствах хімічні. У цехах, де здійснюється механічне оброблення металу, підвищується небезпека ушкодження м'яких тканин кінцівок. Локалізація виробничих ушкоджень пов'язана зі специфікою участі органа в роботі, і тому, наприклад, ручне подавання заготівель на прес приховує у собі небезпеку ушкодження пальців рук.

Важливу роль у запобіганні травматизму відіграє правильна організація обліку виробничого травматизму, а також реєстрація й аналіз його причин. Реєстрація та облік усіх травм здійснюють працівники медико-санітарних частин. Запобіганню травмам в умовах виробництва великою мірою сприяє дотримання відповідних санітарних правил, особливо правил раціонального освітлення. Важливе значення мають засоби індивідуального захисту, а саме: спеціальний одяг, взуття, головні убори. Очі захищають спеціальними окулярами, масками й щитками, описаними в розділі "Охорона праці". Велике значення має санітарно-технічний інструктаж, що передбачає вивчення правильних прийомів праці. Робітника можна допустити до роботи лише після ознайомлення з правилами техніки безпеки. За дотриманням цих правил потрібно здійснювати щоденний технічний нагляд. Важлива роль у зниженні травматизму, максимальному прискоренні відновлення здоров'я і працездатності потерпілих від виробничих травм і запобіганні ускладненням та інвалідності належить правильній організації медико-санітарного обслуговування робітників.

54. Причини виробничого травматизму

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійно'! захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.