- •1. Предмет, мета, завдання курсу «оп в гуманітарній галузі»
- •2. Зв'язок курсу з іншими науками
- •3. Стан оп у світі
- •4. Стан оп в Україні
- •6. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •7.Українське законодавство про оп
- •8. Закон «Про оп»
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Навчання працівників з оп
- •11. Санітарні норми
- •12. Нормативні акти з оп, що діють на виробництві
- •13. Днпаоп
- •15. Соціальний діалог з оп
- •16. Соціальний діалог у єс
- •17. Соціальний діалог в Укр.
- •18. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •19. Міжнар. Стандарт iso 26000 «Настанова по соц. Відповідальності»
- •20. Трудові норми моп
- •21. Основні Конвенції моп
- •22. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •23. Діяльність моп у галузі оп
- •24. Діяльність вооз у галузі оп
- •25. Законодавчі та нпа з оп в Укр.
- •26. Державне управління оп
- •27. Функції Кабміну Укр. Щодо оп
- •28. Функції Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності
- •29. Функції Державного комітету Укр. З нагляду за оп
- •30. Система управління оп в галузі
- •31. Основні функції системи управління охороною праці в галузі
- •32. Організація охорони праці в навчальному закладі
- •33. Система управління охороною праці в навчальному закладі
- •34. Завдання системи управління оп в навч. Закладі
- •35. Принципи побудови та організаційна структура системи управління оп в навч. Закладі
- •36. Служба оп навчальному закладі, її склад
- •37. Основні функції та повноваження служби охорони праці
- •38. Державний нагляд за охороною праці
- •39. Громадський контроль за охороною праці
- •40. Положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві
- •41. Положення про роботу уповнов. Труд. Колект. З пит. Оп на підпр-стві
- •42. Основні нормат. Акти про навчання, інструктажі та перевірку знань..
- •43. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію
- •44. Поняття про умови праці
- •45. Гігієнічна класифікація умов праці
- •46. Класифікація робіт за показниками шкіл. Та небезпечності факторів виробн. Середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •47. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •48. Фактори які можуть спричинити професійні захворювання у галузі
- •49. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі
- •50. Нещасні випадки. Поняття. Класифікація
- •51. Розслідування та облік нещасних випадків в галузі
- •52. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •53. Виробничий травматизм
- •54. Причини виробничого травматизму
- •55. Класифікація травм залежно від умов виникнення
- •56. Види травм. Причини травм
- •57. Підвищення безпеки праці у галузі освіти, фіз. Культури, спорту
- •58. Профілактика травматизму в галузі
- •59. Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень (класів, аудиторій)
- •60. Гігієнічні вимоги обладнання в навчальних класах.
- •61. Умови праці. Поняття, характеристика.
- •64. Фізичні виробничі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •69. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •70. Страхування від нещасного випадку.
- •71. Принципи та види страхування.
- •72. Психологія забезпечення безпеки праці в навчальному процесі.
- •73. Колективний договір.
- •74. Трудовий договір та охорона праці.
- •75. Охорона праці жінок
- •76. Види відповідальності за порушення у сфері охорони праці.
- •79. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •80. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •81. Основні вимоги до начальних приміщень.
- •82. Планування навчальних кабінетів і розміщення обладнання.
- •83. Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень.
- •84. Заходи по обмежуванню дії шуму.
- •85. Атестація робочих місць.
- •87. Захист інформації, що міститься на комп’ютері.
- •89. Захист авторського права
- •90. Громадський контроль за охороною праці в навчальних закладах.
49. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі
Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.
Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні.
Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.
Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.
Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.
50. Нещасні випадки. Поняття. Класифікація
Нещасний випадок на виробництві – випадок дії на працівника небезпечного виробничого чинника під час виконання працівником трудових обов’язків або завдань керівника робіт. Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.
За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу роботу або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.
За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників).
Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру . До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Зокрема це нещасні випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не передбачено службовими обов'язками), участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.
Якщо нещасний випадок стався з працівником під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, то він класифікується як нещасний випадок виробничого характеру. Однак не всі такі випадки є пов'язаними з виробництвом. Так не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння до нещасного випадку, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
- у разі смерті або самогубства на підприємстві за винятком тих випадків, які зазначені у НПАОП 00.0-6.02-04.
У вищезазначених випадках комісією з розслідування складається акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися з ними в період:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- підготовки до роботи та проведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни; пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи транспортним засобом підприємства або іншим транспортним засобом, наданим роботодавцем;
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого роботодавцем порядку.
Нещасний випадок, що стався з працівником на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви, що надається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, отриманням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), визнаються також пов'язаними з виробництвом.
Залежно від того, як за висновками роботи комісії з розслідування класифікується конкретний нещасний випадок, нею складається акт про нещасний випадок тої чи іншої форми.
