РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРИКЛАДНОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.020101

Рівне – 2013

Пояснювальна записка

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Методика викладання прикладної культурології» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки напряму 6.020101 «Культурологія» (спеціальності) 6.020101 «Бакалавр культурології».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є методика викладання прикладної культурології.

Міждисциплінарні зв’язки:

Навчальна дисципліна викладається у 6,7,8-му семестрах спираючись на дисципліни гуманітарної та педагогічної підготовки. Програма упорядкована відповідно до анотації освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів, базується на вивченні таких нормативних дисциплін, як: „Вступ до спеціальності”, „Культура давніх цивілізацій”, „Історія образотворчого мистецтва”, „Всесвітня історія”, „Українська культура”, „Історія театру і кіно”, „Історія музики” та інші.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовний модуль І. Теоретичні основи методики викладання прикладної культурології

Змістовний модуль ІІ. Методика викладання прикладної культурології у школах та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

Змістовний модуль ІІІ. Інноваційні технології викладання дисциплін прикладної культурології

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Методика викладання прикладної культурології» є розширити фахову підготовку студентів у дидактико-методичній площині в межах дисциплін прикладної культурології, актуалізувати знання з курсу «Педагогіка» щодо формування готовності студентів до здійснення навчально-виховної роботи в училищах культури і мистецтв, позашкільних закладах та загальноосвітніх школах.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Методика викладання прикладної культурології» є:

- оволодіння студентами теоретичними знаннями з дидактики прикладної культурології (форми, методи, засоби);

- понятійним апаратом курсу, специфікою навчального процес в різних типах навчальних та позашкільних закладів;

- набуття практичних вмінь і навичок щодо здійснення викладацької діяльності у сфері прикладної культурології.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- теоретичні засади методики викладання навчального предмета;

- історію формування методики викладання;

- концепцію художньо-естетичного виховання учнів;

- систему форм навчання у загальноосвітніх школах, училищах культури і

мистецтв

та позашкільних закладах;

- систему методів і засобів навчання;

- інноваційні технології навчання.

вміти:

• підготувати та провести різні типи навчальних занять в училищах культури, ЗОШ та позашкільних закладах;

• складати конспекти уроків;

• здійснювати підготовку методичних матеріалів для навчальних занять;

• реалізувати завдання національного виховання у навчальному процесі;

• проводити позашкільні заходи в межах дисциплін художньо-естетичного циклу.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 252 годин для студентів денної форми навчання (із яких 108 годин аудиторних). Навчальними планами, в процесі вивчення навчальної дисципліни «Методика викладання прикладної культурології» для студентів спеціалізації 6.020101 «Бакалавр культурології» впродовж 6-го, 7-го та 8 -го семестрів. Навчальними планами передбачено 7 кредитів ECTS.

Змістовний модуль і Теоретичні основи методики викладання прикладної культурології

Тема 1. Вступ до курсу

1. Поняття про методику навчання, її предмет і завдання.

2. Зміст культурологічної освіти.

3. Види методики та джерела її формування.

4. Принципи викладання культурологічних дисциплін.

Методика конкретного навчального предмета – це галузь педагогічної науки, що досліджує його зміст і характер навчального процесу, який сприяє засвоєнню учнями (студентами) необхідного рівня знань, умінь і навичок, формуванню світогляду та вихованню якостей громадянина своєї країни.

Зміст освіти це система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових здібностей учнів (студентів), формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя та праці. Зміст культурологічної освіти – це сукупність знань про світовий та вітчизняний історико-культурологічний процес, розширення естетичного фактора світогляду і творчого потенціалу особистості. Її стратегія визначена Державною програмою «Освіта» (Україна ХХІ ст.), в якій наголошується на необхідності підвищення рівня інтелектуального, культурного та духовного потенціалу нації.

Предметом методики є дослідження теоретичних основ навчання культурології в різних типах закладів освіти. До завдань методики входить дослідження змісту навчання, процесу та учіння.

Методика викладання предмета тісно пов’язана з відповідною наукою, оскільки в навчанні слід відображати її особливості. Відмінності між ними полягають в тому, що історико-культурологічні дисципліни («Історія української культури», «Історія зарубіжної культури», «Художня культура», «Теорія культури») вивчають історико-культурологічний процес в Україні та світі, а методика передбачає процес навчання названим дисциплінам.

Методика охоплює макро – та мікро рівні процесу вивчення культурологічних дисциплін (на визначення їх змісту і загальної технології викладання до розробки конкретного навчального заняття), тому вона поділяється на: а) загальну; б) галузеву; конкретну.

Завданнями методики викладання культурологічних дисциплін є : а) розробка наукових основ і шляхів підготовки культуролога-педагога, культуролога-аналітика та культуролога-організатора соціально-культурної роботи; б) формування у студентів практичних вмінь та навичок організації навчально-виховної роботи в різних типах закладів освіти; в) удосконалення наявної педагогічної практики викладання культурологічних дисциплін та вивчення передового педагогічного досвіду; г) розробка нових технологій викладання культурологічних дисциплін у різних типах навчальних закладів.

Методика викладання культурологічних дисциплін відбувається у відповідності із загально дидактичними та специфічними принципами навчання, які трактуються як вихідна вимога до його організації та здійснення. Серед них: принцип науковості, систематичності та послідовності, доступності, зв’язку з життям, свідомості та активності учнів, наочності, міцності знань, умінь та навиків, емоційності навчання, індивідуального підходу до учнів і творчому підходу до організації цілісного навчально-виховного процесу.

Закономірностями викладання історико-культурологічних дисциплін є: їх виховний характер, обумовленість суспільними потребами, взаємозалежність навчання, виховання та розвитку, а також форм, методів і засобів навчання, залежність навчання від вікових характеристик та навчальних можливостей учнів.

Оптимальний вибір моделі методики педагогічної діяльності у викладанні культурологічних дисциплін залежить: від змісту рівня освіти (початкової, спеціальної, загальної середньої, середньої спеціальної та вищої) і виховних завдань, що реалізуються в певних типах навчальних закладів.

Основними категоріями дисципліни є: зміст освіти, система навчання, види навчання, форми, методи та засоби навчання, принципи викладання, педагогічний менеджмент (в аспекті управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів).

Джерелами формування методики виступають: педагогічна практика, система методичної роботи та наукові дослідження проблем дидактики.

Перелік рекомендованої літератури: 10,11,22,24,25.