39

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………..………….3

1. Музика як вид мистецтва, її виховна та пізнавальна функції…..7

2. Концепція музичного виховання д.Б.Кабалевського…………...14

3. Система музичного навчання і виховання к.Орфа….…………..25

ВИСНОВКИ……………..…………………………………..………..35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..38

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Музика є одним із наймогутніших засобів виховання, що надає естетичного забарвлення усьому духовному життю людини. Міркування стосовно сутності мистецтва та його ролі для формування особистості супроводжують історію людства з давніх часів. Перш за все мова йшла про виховання конкретної людини, про що свідчать трактати Стародавнього Китаю, відомості стосовно музичного виховання та освіти у Стародавньому Єгипті та Індії, а також системи естетичного виховання стародавньої Греції. Ушляхетнення душі та тіла, гармонія зовнішнього та внутрішнього (еллінський ідеал), вплив на етичну природу людини (Аристотель), розвиток почуття громадянства та соціальної спільності, виховання духу, інтелекту, емоцій - приклади того, що у всі часи визнавались, осмислювались та відкривались виховні можливості музики. Якщо змістовність духовної культури становлять естетичні, моральні та світоглядні цінності суспільства, то музика є інтонаційним спосо­бом вираження цих цінностей. «Піз­нання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музи­ки, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насо­лоду від неї, — зазначав В.О.Сухомлинський. — Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрас­на, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, мо­ральної культури» [15,21]. Ці слова видатного педагога-гуманіста конкрети­зують його думку про музичне виховання як виховання людини.

Актуальність дослідження історії музичного виховання в Україні зумовлена сучасними тенденціями, що спричинили якісно нові умови для відродження української культури, розбудови національної школи, вихован-ня свідомого патріотичного покоління. Вагомим джерелом збагачення освіти, зокрема її складової – виховання музичними взірцями, є дослідження творчої спадщини педагогів, які в різні історичні періоди нагромадили вагомий досвід навчання і виховання молоді.

На шляху реформування українського шкільництва зміст предмету «Музика» динамічно розгортається в умовах відродження Української держави на національних ідеях, зважаючи на специфіку національного й громадянського виховання. У теоретико-методологічних і методичних працях, а також типових програмах аргументовано виокремлюється роль музики та її змісту у вихованні, формування естетичних умінь та навичок рецепції музики, її активного й адекватного сприйняття.

Ступінь дослідженості. В ряді праць, статтях, бібліографічних словниках і енциклопедичних довідниках з питань розвитку музичного мистецтва в Україні‚ написаних такими авторами‚ як І.Бермес‚ С.Івасейко‚ П.Медведик‚ Я.Михальчишин‚ М.Пономаренко‚ С.Процик‚ Р.Сов’як‚ М.Черепанин‚ Ю.Ясиновський‚ знайшли часткове відображення і питання просвітньо-виховної діяльності композиторів. Проте наявні публікації належать до музикознавчої літератури. Їх автори, як правило, висвітлюють музичну працю митців. Саме тому деякі аспекти їх діяльності ще до кінця не вивчені: відсутній аналіз педагогічної праці, їх підручників і збірників з музично-естетичного виховання‚ не визначено їх місце в становленні і розвитку музичного виховання в Україні.

Окремо необхідно зупинитися і на дослідженнях І.Анісімової‚ О.Апрак-сіної‚ В.Бутенка‚ Т.Грищенко‚ Н.Добровольської‚ І.Зязюна‚ Л.Іванової‚ А.Калениченко‚ Л.Коваль‚ Л.Масол‚ Г.Падалки‚ О.Рудницької‚ С.Федотова‚ Л.Хлєбнікової‚ Ю.Юцевича та інших‚ в яких розкриті питання історичного розвитку музично-естетичного виховання в Україні. Високо оцінюючи названі роботи‚ відзначимо‚ що вони містять багатий фактичний матеріал‚ який дає комплексну оцінку стану музичного виховання в різних регіонах України.

Зважаючи на актуальність проблеми, була обрана тема курсового дослід-ження: “Історія розвитку системи музичного виховання у ХХ ст.”.

Об’єкт дослідження:  процес розвитку системи музичного виховання.

Предмет дослідження: історія розвитку системи музичного виховання у ХХ ст.

Мета дослідження полягає у вивченні та теоретичному обґрунтуванні проблеми історії розвитку системи музичного виховання у ХХ ст.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

• аналіз різноманітної наукової літератури з проблеми дослідження;

• вивчення методичної документації;

• проаналізувати наукові підходи до проблеми розвитку системи музичного виховання;

• теоретично обґрунтувати проблему історії розвитку системи музич-ного виховання у ХХ ст.;

• підвести підсумки курсового дослідження.

Методи дослідження: конкретно-пошуковий – з метою системного аналізу зарубіжної й української історичної, науково-педагогічної, музикознавчої та методичної літератури; пошуково-бібліографічний – для вивчення архівних джерел, статистичних звітів шкільних установ; хронологічний – для визначення основних етапів розвитку музичного виховання; логіко-синтетичний на рівні порівняльного аналізу статутів шкільних інституцій, навчальних планів, програм, підручників, співаників, програм концертних виступів, репертуару шкільних музичних колективів, закладів із підготовки вчителів.

Практична спрямованість: робота може бути використана студентами вищих навчальних закладів, вчителями музичного мистецтва ЗНЗ, викладачами середніх та вищих навчальних закладів мистецького спрямування.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 29 найменувань. Робота викладена на 40 сторінках друкованого тексту.