21.2.5.3. Ліцензування банківської діяльності

Статусу юридичної особи банки набувають по факту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та з врахуванням особливостей, що зафіксовані у Законі України «Про банки і банківську діяльність». Однак права здійснювати банківську діяльність банк набуває тільки після отримання банківської ліцензії (ст. 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати банківську діяльність. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно із законами України.

Характерно, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» обмежується строк пасивного існування банку як юридичної особи із виключною господарською правосуб’єктністю, яка не розпочала операції у зв’язку із тим, що не виконала ліцензійні умови та не одержала банківської ліцензії. Зокрема, у ч. 3 ст. 19-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачається, що НБ України зобов'язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації вимог ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Також слід вказати, що НБ України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.

Ліцензування банківської діяльності є однією з форм державного регулювання діяльності банків (ст. 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та має адміністративне походження і зміст. У ст. 12 ГК України ліцензування визначається як один із засобів державного регулювання господарської діяльності. Тому не слід здійснювати характеристику ліцензування суб’єктів господарювання лише в межах традиційної термінології цивільного права, якою адекватно фіксуються істотні ознаки суб’єктів цивільних правовідносин (це категорії цивільної правоздатності, цивільної дієздатності, цивільної правосуб’єктності тощо). Адже ліцензування відбувається у вигляді зовнішньої публічної процедури, результатом якої є надання державою право - та дієздатній юридичній особі, якою є банк, виключної господарської компетенції (прав та обов’язків стосовно ведення певного виду господарської діяльності, зокрема, банкам надається право на ведення банківської діяльності) та господарської деліктоздатності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська ліцензія - документ, який видається НБ України в порядку і на умовах, визначених у Законі України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Слід підкреслити, що НБ України ліцензує саме ті операції, які у сукупності кваліфікуються як банківська діяльність. Про початок провадження всіх інших операцій, які по своїй сутності не є виключно банківськими, центральний банк попередньо інформується банком, який має намір їх здійснювати (глава 5 «Вимоги щодо початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг» розділу III «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів», що затверджене постановою Правління НБ України від 8 вересня 2011 р. № 306 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України»), що слід розуміти як лібералізацію у підході до міри адміністративного регулювання операцій банків.

Цілком очевидно, що одержання банківської ліцензії є свого роду перепусткою для новоствореного банку через кордон вступного регулювання та нагляду до банківської системи України, в якій він може діяти як суб’єкт господарювання із виключною компетенцією. У наступному, вже здійснюючи банківську діяльність, банк може послідовно збільшувати кількість здійснюваних операцій. При цьому діяльність, що потребує ліцензії НКЦПФР, може здійснюватися банком лише після отримання ліцензії цієї комісії у порядку, встановленому законодавством України.

Банк не пізніше ніж за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг повідомляє про це НБ України, подавши такі документи, як:

а) повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (за формою, наведеною в додатку 14 «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів»);

б) опис і дані про організаційну та управлінську структуру банку та внутрішні положення банку, що регулюють здійснення ним нового виду діяльності або нового виду фінансових послуг;

в) документи, у тому числі інформацію (згідно з додатком 13 до вказаного вище «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів») про керівників підрозділів та окремих спеціалістів, що підтверджують виконання банком спеціальних вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБ України, щодо нового виду діяльності або нового виду фінансових послуг.

НБ України протягом місяця з дати отримання повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг повідомляє банк про результати розгляду повідомлення та пакета документів.

У разі порушення банком вимог п. 5.1 чи 5.2 глави 5 розділу III «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів» або вимог, установлених НБ України щодо нового виду діяльності або послуги, НБ України надсилає на адресу банку лист з повідомленням про порушення вимог ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і повертає банку пакет документів. Банк не має права розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг до дати усунення порушень.

Банк після усунення порушень, зазначених у листі НБ України, повинен повторно звернутися до НБ України з відповідним повідомленням.