21.4.4. Заходи впливу, що застосовуються у разі порушення законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг

У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, уповноважений орган (тобто Нацкомфінпослуг України та її територіальні підрозділи) застосовує заходи впливу відповідно до закону (ст. 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених законом;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Уповноважений орган не застосовує заходи впливу за таке порушення.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

1 Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 9.

2 Воронова Л.К. Фінансове право: Підручник. – К.: Атіка, 2006. – С. 15.

3 Годме П.М. Финансовое право. – М., 1978. – С. 41.

4ВВР України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.

5Відповідні положення у законодавство впроваджені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо державного земельного банку» від 18 вересня 2012 р. № 5248-VI.

6Включаючи банки, капіталізовані за участі держави, оскільки невелика часкка акцій цих банків не знаходиться у державній власності.

7 Офіційний сайт Національного банку України: http://www.bank.gov.ua

8 Офіційний сайт Національного банку України: http://www.bank.gov.ua

9 ВВР України. – 1999. – № 29. – Ст. 238

10Слід звернути увагу на те, що КМ України не має можливості приймати участь у формуванні складу Ради НБ України. Це слугує підтвердженням тези про те, що виконання юридично покладеної на центральний банк головної мети його діяльності – забезпечення стабільності цін – припускає наявність визначеного ступеня його політичної та економічної незалежності від виконавчої влади (детальніше див.: Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади. – К.: Т-во «Знання», КОО. – 2004. – 372 с. - С. 20).

11Детальніше про класифікацію заходів впливу, мету та підстави їх застосування див.: Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В., Коренєва О.Г. Банківський нагляд: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 406 с. – С. 237-242.

12ВВР України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

13Можливо, законодавець вважав, що розмежування понять «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів» є доцільним для законодавств країн із розвинутою ринковою інфраструктурою, чого зараз немає в Україні. Крім цього, у вітчизняних умовах усі цінні папери та операції з ними виступають єдиним об'єктом регулювання НКЦПФР, і відхід від цієї практики може мати наслідком пониження міри державного контролю у цій сфері

14ВВР України. – 2013. – № 29. – Ст. 337.

15ВВР України. – 2013. – № 39. – Ст. 517.

161 жовтня 2013 року в НКЦПФР було зареєстровано подані Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України» правила центрального депозитарію цінних паперів (рішення НКЦПФР від 1 жовтня 2013 р. № 2092).

17ВВР України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

18Кологойда О.В. Правове регулювання фондового ринку України: навч. посіб. /О.В.Кологойда. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С.13.

19Рынок ценных бумаг: Учебник / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2002 – С. 261.

20ВВР. – 1996. - № 18. – Ст.78.

21Згідно з «Положенням про Державний реєстр фінансових установ», затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. № 41 (в редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 11 липня 2013 р. № 2265).

22ВВР України. - 2003. - № 49. - Ст. 376.

23ВВР України. - 2003. - № 47. - Ст. 372.

24 ВВР України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.

25 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nfp.gov.ua

36