8.4. Аналіз чутливості інноваційних проектів

Одним з поширених методів аналізу ризиків, що використовується при обґрунтуванні вибору одного з декількох запропонованих альтернативних варіантів інноваційних проектів, є аналіз чутливості (вразливості). Він використовується, коли необхідно проаналізувати, як можуть змінитися результати реалізації проекту при можливих змінах у чинниках впливу на ці результати. Тому аналіз чутливості (sensitivity analysis) іноді називають аналізом "що, якщо" (what if) або "сценарним аналізом" (scenario analysis). Серед таких результуючих показників проекту можуть виступати ЧДД (чистий дисконтований дохід), індекс доходності (прибутковості), період окупності тощо. Серед факторів впливу (ризику) можуть бути ціна на продукцію або сировину, коливання попиту (продажів), витрати на оплату праці або рекламу, прямі виробничі витрати, сума інвестиційних витрат, вартість залученого капіталу тощо.

Таким чином, аналіз чутливості полягає, по-перше, у ідентифікації чинників, що найбільш впливають на результативність та ефективність реалізації проекту, а по-друге, у визначенні інтенсивності такого впливу, ступінь якого дає можливість зробити висновок, який з інноваційних проектів є менш або більш ризикованим.

Абсолютний аналіз чутливості дозволяє визначити чисельне відхилення результуючих показників при зміні значень факторів ризику. Відносний аналіз чутливості порівнює відносний вплив факторів ризику (при їх зміні на фіксоване значення, наприклад, 1% або 10%) на результуючі показники проекту. Аналіз сценаріїв розвитку проекту дозволяє оцінити вплив на проект зміни одночасно декількох факторів ризику. При чому розглядається декілька сценаріїв такого розвитку з урахуванням встановлених експертами ймовірностей кожного з сценаріїв¹.

Проведення абсолютного аналізу чутливості ускладнюється отриманням різних значень чисельних відхилень результуючих факторів, залежно від одиниці вимірювання. Тому, частіше використовують для аналізу не абсолютні зміни результуючих факторів та факторів впливу, а їх відносні або процентні зміни, тобто здійснюють відносний аналіз чутливості. В даному випадку для оцінки чутливості розраховують коефіцієнт еластичності. Він є безрозмірною величиною, що є безперечною перевагою при проведенні аналізу факторів з різними одиницями вимірювання.

Коли відома дійсна функція залежності (формула розрахунку) результуючого фактору у від n чинників аргументу (ризиків), яка визначена в певній області значень цих аргументів²:

(8.1) можна розрахувати коефіцієнт еластичності за кожним фактором (аргументом).

Розраховується коефіцієнт еластичності (E_j) за формулою:

(8.2)

y₁ – початкове значення результуючого показника;

y₂ – нове значення результуючого показника, отримане від зміни фактору ризику x_j на встановлений відсоток;

x_1j – початкове значення j-го фактору ризику;

x_2j – змінене значення j-го фактору ризику;

n – кількість факторів ризику.

Зазвичай ∆x_j/х, залежно від чутливості результуючого показника, приймають на рівні 1, 5 або 10%. Можуть використовуватися і більші значення.

Чим більшим за модулем є значення коефіцієнта еластичності, тим вищим буде ступінь залежності результуючого показника від фактору впливу, й відповідно, більшим ризик від зміни зазначеного фактору. Якщо коефіцієнт еластичності за модулем більше одиниці, то говорять про чутливість проекту на зміни фактору ризику. У разі значення коефіцієнта еластичності, значно (в рази) більшого за одиницю, констатують дуже високий ризик реалізації відповідного проекту. Значення коефіцієнта еластичності по модулю, що є меншим за одиницю, свідчить про слабкий вплив (при нульовому значенні – про відсутній вплив) фактору ризику на результативність або ефективність проекту.

Таким чином, ризик інноваційного проекту тим вище, чим вищі коефіцієнти еластичності, тобто чим більше його чутливість до коливань факторів ризику.

Результати аналізу чутливості, окрім табличної форми, для наочності часто подаються також у графічному вигляді.

Зазначений метод аналізу ризику є простим, але він не враховує можливого взаємовпливу факторів ризику, а також їх одночасного впливу на результуючий показник. Тому, обґрунтування вибору найкращого інноваційного проекту часто супроводжується сценарним аналізом.