2.4.Допомога при отруєннях

Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2 .3 години після вживання заражених продуктів, інколи - через 20 .26 годин. Ознаки - загальне недомагання, нудота, блювання (нео­дноразове), переймоподібний біль у животі, частий рідкий стул, блідість, спрага, підвищення температури тіла від 38 до 40 °С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і понос зневоднюють організм, сприяють втраті солей. Допомога. Потерпілому негайно декілька разів промива­ють шлунок (примушують випити 1,5 - 2,0 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, але не їжу. Перший час необхідне постійне спостереження за хворим, щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу.

Отруєння лугами. Причини - попадання лужних сполук натрію і калію, які є у регенеративній речовині, у дихальні шляхи. Ознаки - неприємний лужний смак у роті, кашель, різка печія слизових оболонок очей і гортані, біль за грудиною, розширення зіниць, різка слабість, загальні судоми. Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого по­вітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. У разі припинення дихання не­обхідно проводити штучне дихання.

Отруєння оксидом вуглецю. Причини - вдихання чад­ного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму, внас­лідок чого в крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від ле­гень до тканин. Ознаки - шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, непритомність (при легкому отруєнні), нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом годин і навіть діб (при тяжкому отруєнні).Допомога. Аналогічна тій, що надається при отруєнні лу­гами.

63. Безпека праці під час роботи з комп’ютерними та мультимедійними засобами навчання 1.8. Роботи з введення в експлуатацію та ремонту устаткування в кабінеті інформатики виконуються на основі гарантійного листа-заявки навчального закладу. 1.9. Окремі операції технічного обслуговування, за домовленістю сторін допускається проводити завідувачем кабінету або вчителем (викладачем) за дорученням керівника навчального закладу. 1.10. Для всіх приміщень кабінетів інформатики вимоги пожежної безпеки визначаються НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затвердженим спільним наказом Міносвіти України і МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70 (z0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (із змінами) (далі – НАПБ В.01.050.-98/920).1.12. Систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил покладається на керівників навчальних закладов, органів управління освітою. 2. Вимоги до влаштування кабінетів інформатики 2.2. Приміщення кабінету інформатики має відповідати вимогам: ДСанПіН 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладав та організації навчально- виховного процесу», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. № 63 (v0063588-01) (далі — ДСанПіН 5.5.2-008-01), ДСанПіН 5.5.6-009-98 «Улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (v0009588-98) (далї-ДСанПіН 5.5.б-009-98) 2.3. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від20.02.2002 р. № 128 (z0229-02) «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивчені окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, під час проведення практичних робіт з інформатики в навчальних закладах клас ділиться на дві підгрупи, але не менше 8 учнів. 2.4. Приміщення кабінету інформатики повинно мати природне і штучне освітлення з урахуванням вимог ДСанПіН 5.8.6-009-98 (v0009588-98). 2.5. Захист учнів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання, шуму, вібрації та інших чинників, що виникають у внутрішньому середовищі кабінетів інформатики, слід виконувати відповідно до вимог і нормативів ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v0009588-98). 3. Вимоги до обладнання робочих місць учнів та вчителів (викладачів) 3.1. Організація робочого місця повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.6-009-98(v 0009588-98). 3.2. Вимоги до конструкції меблів (робочий стіл, стілець (крісло), розташованих на робочих місцях учнів, які навчаються у кабінеті інформатики, визначаються вимогами ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v 0009б88-98). 3.3. Конструкція робочого столу має забезпечувати можливе розташуваяня навчального обладнання. 3.4. Конструкция робочого стільця (крісла) має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних робочих операцій, створювати умова для зміни пози. Учитель (викладач) повинен відрегулювати висоту та кут нахилу сидіння і спинки відповідно до зросту і віку учня. Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають м'яке, неслизьке, повітропроникне покриття. 3.5. Відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v 0009588-98) екран ПК слід розташовувати на оптимальній відстані від очей учня, але не ближче 0,4 м залежно від розміру екрана монітора. Для зручності зорового спостереженая площина екрана ПК має бути перпендикулярна лінії зору, при цьому має бути передбачена можливість переміщення монітора у вертикальній площині під кутом ±30°(справа наліво). 4. Вимоги електробезпеки під час навчання в кабінетах 4.1. Під час експлуатації систем електро-постачання, електрообладнання та електричного освітлення приміщення кабінету інформатики необхідно дотримуватись вимог «Правил устройства злектроустановок», затверджених наказом Головдерженергонагляду СРСР у 1984 р., «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей», затверджених наказом Головдерженергонагляду СРСР у 1984 р., ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4 ( z0093-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 93/2533, НАПБ В.01.050-98/920 ( z0800-98), цих Правил, вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації підприємства-виробника ПК. 4.2. Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в ізоляції. 4.3. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4 (z 0093-98), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за №93/2533. 4.4. Штепсельні -з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В і бути пофарбовані в колір який візуально відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В. 4.5. Не допускається: використання електрообладнання кабінету інформатики в умовах, що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників; експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; розміщення електрообладнання поблизу джерел тепла, у місцях з недостатньою вентиляцією; залишати працюючий ПК без догляду на тривалий-час — більше ЗО хв; підключення ПК до електромережі та електророзеток, що не мають захисного заземлення. 4.6. Перед початком навчання вчитель (викладач) повинен візуально перевірити непошкодженість захисного заземлення в тих кабінетах інформатики, у яких це заземлення виконано від критим проводом, 4.7. Слід вимикати кабель живлення електрообладнання з електромережі, якщо воно залишається непрацюючим на тривалий час —добу і більше. 4.8. У разі несправності електрообладнання, його складових частин слід звернутися до працівників сервіс-центрів, не починати повторне вмикання або ремонт самостійно. 5. Організація безпечної роботи в кабінеті інформатики 5.1. Робота з охорони праці в кабінеті інформатики організовується відповідно до статуту навчального закладу. Положення про організацію роботи з охорони праці (z 0969-01).5.2. Напочатку вивчення предметів з інформатики учні закріплюються вчителем (викладачем) за робочими місцями з урахуванням зросту, стану зору та слуху. У випадку навчальної потреби допускається тимчасова зміна розташування учнів у кабінеті інформатики 5.3. Позакласні заняття з інформатики проводяться в присутності вчителів (викладачів). 5.4. Учителі (викладачі) стежать за виконанням учнями вимог безпеки під час навчання в кабінеті інформатики. 5.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці (z 0969-01) до роботи на ПК допускаються учні, які пройшли первинний інструктаж з охорони праці (безпеки життєдіяльності). 5.6. Відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v0009588-98) безпереривна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати: для учнів І класу (6 років) —10 хв за одну навчальну годину; для учнів П—V класів — 15 хв за одну навчальну годину; для учнів VI—VII класів— 20 хв за одну навчальну годину; для учнів VШ—ІХ класів — 25 хв за одну навчальну годину; для учнів Х—ХП класів та студентів вищих навчальних закладав І та П рівнів акредитації на першій годині занять — ЗО хв, на другій годині — 20 хв. Навчання з інформатики в навчальних закладах системи загальної середньої освіти передбачає 1—2 навчальні години на тиждень залежно від освітнього рівня відповідно до Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. 5.7. Навчання на ПК має проводитися з урахуванням можливостей кожного учня в індивідуальному режимі, який визначає вчитель. Початок і закінчення занять з кожною групою учнів фіксується в журналі обліку використання ПК відповідно до віку. 5.8. Загальна тривалість позакласних та факультативних занять з основ інформатики не повинна перевищувати 2 годин на тиждень, а безпосередньої роботи на ПК — не більше 1 години. 5.9.3агальна тривалість під час профильного навчання учнів на ПК не повинна перевищувати 2 годин на день. . 5.10. Під час занять на ПК для попередження розвитку перевтоми необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходов (орієнтований комплекс вправ міститься в додатку), а саме: після безпереривної роботи з екраном монітора згідно з п. 5.6— протягом 1,5—2 хв вправи для профилактики зорової втоми; через 25—ЗО хв роботи з використанням комп'ютерів — протягом 5 хв комплекс вправ для профілактики зорової і статичної втом».

64. Професійні захворювання та отруєння. Класи умов праці: 1. Оптимальні зберігають здоров’я і підтримують високий рівень працездатності. 2. Припустимі – не перевищують нормативів; можливі зміни стану організму відновлюються протягом регламентованого відпочинку чи до початку наст. зміни і не впливають негативно на здоров’я працівника чи його нащадків. 3. Шкідливі – перевищують нормативи і можуть несприятливо впливати на здоров’я працівника чи його нащадків. 4. Небезпечні (екстремальні) – їхній вплив протягом зміни (або її частини) загрожує життю і створює високий ризик виникнення важких форм гострих проф. уражень.

Небезпечні та шкідливі чинники поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу. Вона й залежить від перелічених вище чинників. Що не сприятливіші чинники, то більше сил організм витрачає на мобілізацію сил, щоб опиратися їм. І менше сил лишається на роботу. Знижується працездатність, підвищується втомлюваність та імовірність захворювання. Тому несприятливі й шкідливі чинники слід усувати.

Неналежні умови можуть спричинити проф. і виробничозумовлене захворювання. Проф. захворювання (існ. затверджений перелік) – результат впливу на працівника шкідливих виробн. чинників. Вибробничозумовлене захворювання не викликається безпосередньо конкретними виробн. чинниками, але при їхньому впливі певні хвороби спостерігаються частіше або протікають важче. Виробн. отруєння – результат дії на працівника токсинів, що виділяються у виробничих процесах чи з’являються в рез. непередбачуваних подій.

Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв’язку захворювання з умовами праці про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстренне повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання) для розслідування причин розвитку захворювання і запобігання виникненню його в інших працівників.

Проф. захворювання розслідуються протягом 10 днів. До комісії, утвореної наказом роботодавця, входять представники: держ. санітар-епідем. служби (голова); лікувально-профілакт. закладу; підприємства; профспілки (якщо потерпілий не є членом профспілки – уповноважена робітниками особа з ОП); фонду соц. страхування. Акт розслідування за формую П-4 складається протягом трьох діб після закінчення розслідування у 6 екземплярах. За 5 днів після закінчення розслідування роботодавець має видати наказ про запобіжні заходи щодо таких захворювань і притягнути винних осіб до відповідальності. Розслідування контролюють санітар-епідем. служба, фонд соц. страх., профспілка, особи, уповноважені труд. колективом.

Загальноприйнятою класифікації професійних хвороб не існує. Найбільше визнання одержала класифікація за етіологічним принципом. Виходячи з цього, виділено п’ять груп професійних захворювань: 1) що викликаються дією хімічних факторів (гострі і хронічні інтоксикації, а також їх наслідки, що протікають з ізольованим або поєднаним ураженням різних органів і систем); 2) що викликаються дією пилу (пневмоконіози-силікоз, силікатози , металлоконіози, пневмоконіози електрозварників і газорізальників, шліфують, Наждачник і т. д.); 3) що викликаються дією фізичних факторів: вібраційна хвороба; захворювання, пов’язані з дією контактного ультразвуку – вегетативний поліневрит; зниження слуху за типом кохлеарного невриту – шумова хвороба; захворювання , пов’язані з впливом електромагнітних випромінювань і розсіяного лазерного випромінювання; променева хвороба; захворювання, пов’язані зі зміною атмосферного тиску-декомпресійна хвороба, гостра гіпоксія; захворювання, що виникають при несприятливих метеорологічних умовах-перегрів, судомна хвороба, облітеруючий ендартеріїт, вегетативно-сенситивний поліневрит; 4) викликаються перенапруженням: захворювання периферичних нервів і м’язів-неврити, радікулополіневріти, вегетосенсітівние поліневрити, шийно-плечові плексити, вогетоміофаоціти, міофасцити; захворювання опорно-рухового апарату – хронічні тендовагініти, стенозуючих лігаментіти, бурсити, еріконділіт плеча, деформуючі артроз; координаторні неврози – писальний спазм, інші форми функціональних дискінезій; захворювання голосового апарату – фонастенія і органу зору – астенопія і міопія; 5) що викликаються дією біологічних факторів: інфекційні та паразитарні – туберкульоз, бруцельоз, сап, сибірська виразка, дисбактеріоз, кандидамікоз шкіри і слизових оболонок, вісцелярний кандидоз та ін.

65. Розслідування нещасних випадків. Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

- з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виник¬нення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;

- визначення причин, що призвели до нещасного випадку;

- встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;

- розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Керівник робіт або уповноважена особа підприємства, у свою чергу, зобов’язані:

– терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку його у разі необхідності до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових:

- повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, — це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, — відповідні органи державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) – відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;

- організує його розслідування й утворює комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування включається: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст; представник профспілкової трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; інші особи.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого;

- у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, — протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

- потерпілому або його довіреній особі;

- керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком роботодавець зобов’язаний негайно передати:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- органу, до сфери управління якого належить дане підприємство;

- відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування;

- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань;

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

66. Спеціальне розслідування нещасних випадків Розслідуванню підлягають: • нещасні випадки зі смертельним наслідком; • групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я; • випадки смерті на підприємстві; • випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків; • нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, за рішенням органів Держнаглядохоронпраці. Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація, або виконавчий орган місцевого самоврядування. До складу комісії зі спеціального розслідування (призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці) включаються: • посадова особа органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії); • представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду; • представники органу, до сфери управління якого належить підприємство (або відповідної місцевої держадміністрації, або виконавчого органу місцевого самоврядування) роботодавця; • керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, або інший представник роботодавця; • представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки); • представник вищого профспілкового рівня; • представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння); • представник інспекції Державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин. Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів. Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи: • акт спеціального розслідування за формою Н-5; • карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування); • акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо; • також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком. Кількість примірників актів визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким документи надсилаються. Спеціальна комісія зобов'язана: • обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до цього; • визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; • з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; • визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; • установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; • зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку. Роботодавець протягом п'яти діб з моменту підписання акта спеціального розслідування чи одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Копії матеріалів розслідування роботодавець надсилає органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Потерпілому або членам його сім'ї надсилається затверджений акт за формою Н-1 (або НПВ) з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку. Перший примірник матеріалів розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років. Центральні органи виконавчої влади, місцева держадміністрація, виконавчі органи місцевого самоврядування, Держнаглядохоронпраці ведуть оперативний облік нещасних випадків зі смертельними наслідками, які пов'язані з виробництвом; облік потерпілих унаслідок групових нещасних випадків, про які складено акти за формою Н-1; державна санітарно-епідеміологічна служба та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік потерпілих від гострих профзахворювань (отруєнь). Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних із виробництвом нещасних випадків. Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам. Органи державного управління, Державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення й усунення порушень порядку.

68. Розробка інструкції з охорони праці для педагогічної професії. 1.8. Педагог-організатор зобов’язаний: забезпечувати безпечні умови проведення виховних, культурно-масових заходів; нести відповідальність за порушення правил безпеки, вимог охорони праці і санітарно-гігієнічних правил незалежно від того, призвели чи ні ці порушення до нещасного випадку; турбуватися про здоров’я і безпеку довірених йому учнів; дотримуватися норм і правил охорони праці, техніки безпеки; повинен знати й уміти використовувати протипожежні прилади і обладнання; мати навички надання першої (долікарської) допомоги під час нещасних випадків; контролювати присутність учителів з дітьми під час позакласних заходів; облаштовувати так своє робоче місце, щоб виключити всяку можливість нещасних випадків, знати і виконувати вимоги щодо охорони праці; забезпечити в першу чергу безпеку життя учнів; контролювати проведення додаткових бесід з попередження травматизму перед проведенням походів, екскурсій, відвідуванням театрів та музеїв; здійснювати контроль за безпекою наочного обладнання, приладів, тощо, що використовуються під час проведення позакласних та позашкільних заходів; дотримуватися етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу педагога-організатора. 1.10. Педагог-організатор слідкує за виконанням учнями правил безпеки. 1.11. Педагог-організатор слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог: провітрювання приміщення, де проводиться захід; слідкує за дотриманням норм освітлення; слідкує за дотриманням вологого прибирання. 1.12. Педагог-організатор має право відмовитись від проведення заходу, якщо є загроза життю чи здоров’ю його або учнів. 1.13. Основними джерелами та видами небезпеки у навчальних кабінетах та актовій залі можуть бути: електричні розетки, вікна, крісла або стільці, шафи, музичні інструменти, апаратура, враження електричним струмом, травми та порізи внаслідок поранення склом, через необережність чи недбалість учасників навчально-виховного процесу тощо. 1.14. Згідно з правилами пожежної безпеки в навчальних кабінетах та актовій залі не можуть знаходитися та використовуватися легкозаймисті пожежонебезпечні предмети та речовини; забороняється використовувати джерела відкритого вогню, обігрівачі, електричні чайники, кип’ятильники та подібні пристрої. 1.15. Під час пересування по території школи педагог-організатор повинен користуватися пішохідними стежками, очищеними від льоду та снігу (у зимовий період), правильно, не допускаючи падіння. 1.16. Під час знаходження в приміщенні школи педагог-організатор повинен користуватися зручним одягом та взуттям на безпечних підборах та бути обережним при пересуванні сходовими маршами та паркетною підлогою. 4.1. Педагог-організатор повинен закінчити захід у встановлений термін згідно з режимом роботи школи; перевірити стан здоров`я учнів на кінець заходу і відповідно до результату вчинити необхідні заходи; відключити обладнання, яке застосовувалось під час проведення заходу; прибрати робоче місце; перевірити стан робочих місць учнів, а у разі виявлення несправностей, повідомити адміністрацію та зробити запис у журналі громадсько-адміністративного контролю; повинен вивести учнів до роздягальні та пересвідчитися, що вони покинули межі навчального закладу за відповідним маршрутом переміщення по території навчального закладу, якщо стан робочого місця або обладнання становить загрозу життю та здоров`ю будь-кого з учасників культурно-масового заходу. 4.2. Забороняється залишати учнів у навчальному кабінеті або актовій залі без нагляду. 5.1. До аварійних ситуацій відносять: коротке замикання електропроводки; займання ізоляції; ураження електричним струмом зокрема; травмування учасників навчально-виховного процесу. 5.2. Педагог-організатор повинен негайно відключити електромережу (вимикач освітлення) і організувати дії в залежності від характеру аварії: надати першу медичну допомогу постраждалому; сповістити адміністрацію. 5.3. У разі виникнення пожежі або загоряння, відповідальний за культурно-масову роботу повинен: організувати евакуацію учнів один за одним з приміщення ( згідно з Порядком евакуації учнів навчального закладу); негайно довести до відома адміністрації навчального закладу про факт пожежі; викликати в разі потреби пожежну команду за телефоном «101»; вимкнути загальне електропостачання; зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався на сусідні приміщення 5.4. У разі нещасного випадку педагог-організатор надає першу (долікарську) допомогу згідно до медичних рекомендацій та інструкції з надання першої допомоги у разі нещасного випадку, після цього викликає лікаря чи швидку допомогу за номером «103», негайно сповіщає адміністрацію. 5.5. Педагог-організатор повинен вжити заходів для збереження життя і здоров`я учнів, працівників навчального закладу та власного життя у разі виникнення аварійних ситуацій і не ставити власними діями під загрозу життя і безпеку оточуючих.

69. Принципи держ. політики в галузі ОП. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: -- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; -- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; -- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; -- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; -- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; -- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану; --- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; --- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; ---забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; ---використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

70. Типи інструктажів з ОП. Інструктажі визначаються Тип. положенням, обов. для всім працівників. Керівництво і відповідальність – на роботодавцеві, керівництві підрозділів. Учні, вихованці, студенти… проходять усі, перелічені нижче і., під час труд. і проф. навчання. У навч. закладах проводять кер-ки робіт, майстри виробн. навчання, особи, призначені наказом; на виробництві – особи, призначені керівником. Типи:

Вступний і. проводить спеціаліст служби ОП в каб. ОП або спец. приміщенні з працівниками, які:

– приймаються на постійну або тимчас. роботу;

– прибули до установи на практ. чи відрядж. і беруть участь у виробн. процесі, виконують ін. роботи для цієї установи.

– Учні: до початку труд. або проф. навчання у закладі чи на виробництві; екскурсії на підприємство.

Мета – ознайомити з хар. роботи, її умовами, вимогами безпеки, застосуванням засобів захисту, засвоєння осн. положень законодавства про ОП, вимог пожеж. безпеки, правил вн. трудового розпорядку, труд. дисципліни.

Жур. реєстрації вступ. інструктажів + запис у наказі про прийняття на роботу.

Інструктажі на роб. місці проводять безпосередні керівники робіт (начальник структур. підрозділу, майстер). Первинний – до початку роботи з працівником:

– постійно чи тимчас. новоприйнятим;

– який перевівся з ін. підрозділу;

– який виконуватиме нову для нього роботу;

– відрядженим з ін. установи, який бере участь у виробн., навч-вих. процесі.

Опісля працівники стажуються протягом 2-15 змін під кер. кваліфікованих працівників. Від стажування наказом керівника можна звільнити осіб, що мають стаж роботи за фахом 3 і більше років, і ті, що переводяться в ін. цех при незмінному хар. роботи й устаткування.

– Учні: перед навч. у кожному кабінеті, майстерні (жур. реєстрації і. з ОП на роб. місці). Перед виконанням кожного навч. завдання, пов. з використ. різних механізмів, інструментів, матеріалів (запис у жур. обліку навч. [навч-виробн] занять на сторінці про тему уроку/заняття. Вихованці не розписуються).

Студенти, що прибули на практику

Повторний і. проводиться з усіма працівниками за пит. первинного на роботах з підвищ. небезпекою кожні 3 міс., на ін. – кожні 6 міс.

Позаплановий і. проводиться на роб. місці або в каб. ОП

– при введені нових або переглянутих н-п актів з ОП, змінах або доповненнях;

– при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, вихідної сировини, матеріалів та ін. чинників, що впливають на стан ОП;

– при порушенні вимог н-п. актів з ОП, що призвело або могло призвести до травм, аварій, пожеж…;

– при перерві в роботі більше 60 календ. днів (на роботах з відвищ. небезп. – 30 к. д.);

– на вимогу посадової особи органу держ. нагляду за ОП.

Про проведення первинного, повторного і позапланово інструктажів робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, що є у кожному структур. підрозділі підприємства. Від цих інструктажів можуть бути звільнені особи, що не працюють з устаткуванням, інструментами, сировиною, матеріалами (перелік професій і посад затверджується керівником після узгодження з інспектором з ОП).

Цільовий і.:

– у разі ліквідації аварії або стихійного лиха;

– при проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, наказ або розпорядж.;

– при виконанні разових, не пов. з безпос. обов’язками робіт.

– екскурсія на підприємство;

– перед масовими, спорт. заходами, походами з учнями, студ., вихованцями.

Запис – у наряді-допуску чи аналогіч. документі.

Особа, яка проводила інструктаж, опитує або перевіряє навички. При незадовільному рез. протягом 10 днів проводиться додатк. інструктаж і перевірка знань.

Сторінки жур. реєстрації інструктажів мають бути пронумеровані, прошнуровані й скріплені печаткою.

Розділ 8 Положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України регламентує проведення та реєстрацію і-жів з БЖ (питання охорони здоров’я, пожеж, радіац. безпеки, дорожнього руху, реагування на надзв. ситуації, безпеки побуту). Учні розписуються з 9 кл.

Вступний і – раз на рік перед поч. занять, при зарахуванні до навч. закладу. Проводять служби ОП (якщо у закладі більше 200 осіб, служби ОП навчають вихователів…кураторів, які інструктують вихованців). Окрема сторінка жур. обліку навч. занять.

Первинний і. провдоять вихователі, викладачі, тренери, майстри…:

– на поч. н/р перед поч. занять у кожному новому каб, лаб., майстерні, спортзалі… (окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці);

– на поч. уроку, заняття, лабораторної, практ. роботи перед виконанням завд., пов-го з використ. різних мат, інструментів, приладів (на стор. предмета в розділі про зміст уроку/заняття. Вихованці не розписуються);

– перед канікулами, перебуванням за межами навч. закладу.

Позаплановий і. – у разі порушення вимог ОП, при зміні умов виконання завдань, у разі нещасних випадків за межами закладу (окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці).

Цільовий і. – у разі організації позанавч. заходів (олімпіада, екскурсія, змагання…), під час проведення громадських позанавч. робіт (прибирання, робота на навч-дослід. ділянці). Окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці.

Отож видів реєстрації інструктажів три:

1) Окрема сторінка жур. обліку навч. занять (вступний)

2) Запис на стор. предмета в розділі про зміст уроку/заняття (первинний). Вихованці не розписуються.

3) Окремий жур. реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з БЖ, що зберігається у кожному каб., лаб… на ін. роб. місці).