53. Первинні засоби пожежегасіння

Шанцевий інструмент, ручний пожежний інвентар,вогнегасники. Первинні засоби пожежогасіння розміщують на спеціальних щитах. Щити встановлюють так, щоб до найдальшої будівлі було не більше 100 м, а від сховищ з вогненебезпечними матеріалами —не більше 50 м, з розрахунку — один щит на 5000 м2.

Засоби пожежогасіння фарбують у сигнальний червоний колір, а надписи на них та на щитах роблять контрастним білим кольором. Виробничі, адміністративні, допоміжні і складські будівлі, споруди і приміщення, а також відкриті виробничі майданчики або ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасінні відповідно до норм, що діють, встановлюваних галузевих правил пожежної безпеки.

До первинних засобів пожежогасінні відносяться всі види переносних і пересувних вогнегасників, устаткування пожежних кранів, ящики з порошковими складами (пісок, перліт і тому подібне), а також вогнестійкі тканини (азбестове полотно, кошма, повсть і тому подібне).

Первинні засоби пожежогасінні повинні розміщуватися в досяжних місцях і не повинні стояти на заваді і перешкоді при евакуації персоналу з приміщень.Допускається установка вогнегасників в тумбах або шафах, конструкція яких повинна дозволяти візуально визначити тип вогнегасника і здійснити швидкий доступ до нього для використання при пожежі.

Окрім прямого призначення дозволяється використовувати засоби пожежогасінні при ліквідації стихійних лих і катастроф, а також при навчанні персоналу і добровільних пожежних формувань об'єкту.

За порушення цих положень посадові або інші особи несуть відповідальність аж до кримінальної відповідно до чинного законодавства.

Для розміщення первинних засобів пожежогасінні у виробничих приміщеннях, а також на території підприємств або будівництв, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (пости).Одиночне розміщення вогнегасників допускається в невеликих приміщеннях.

Розміщення вогнегасників і пожежного інвентаря, а також їх кількість не визначається проектом, а встановлюється керівництвом відповідних підрозділів об'єкту або організацій, на підставі галузевих правил пожежної безпеки і норм розрахунку первинних засобів пожежогасінні.

ПОЖЕЖНІ ЩИТИ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННІ

Пожежні щити призначені для концентрації і розміщення у визначеному місці ручних вогнегасників, немеханізованого пожежного інвентаря і інструменту, вживаного при ліквідації загорянні на об'єктах, в складських приміщеннях і на будівельних майданчиках.

Дверці повинні бути опломбовані і відкриватися без ключа і великих зусиль.

Кріплення засобів пожежогасінні і інвентаря на щитах повинне забезпечувати швидке їх зняття без спеціальних пристосувань або інструменту

55. Контроль за охороною праці на підприємстві Під наглядом слід розуміти правову форму здійснення захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним органу приписам трудового законодавства. Нагляд є особливою правозастосовною діяльністю. Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки орган по нагляду не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється. Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, Радами народних депутатів. Контроль як перевірка дій власника або уповноваженого ним органу проводиться з точки зору не тільки відповідності цих дій трудовому законодавству, а й їх доцільності і ефективності, врахування передового досвіду організації роботи у галузі, в даній місцевості. Хоча нагляд і контроль — різні поняття, завдання і мета їх здійснення є єдиними. Вони спрямовані на забезпечення законності, попередження правопорушень та їх усунення. Відмінність між ними в основному полягає в компетенції органів, що здійснюють ці функції, методах і формах їх роботи. Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України. Він розробляє і забезпечує реалізацію Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці. Міністерство праці і соціальної політики України здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок та проводить контроль за якістю і своєчасним проведенням атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці. Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють органи Генеральної прокуратури України; Комітет по нагляду за охороною праці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокуратура здійснює свої повноваження на підставі Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» незалежно від будь-яких органів державної влади і посадових осіб. Діяльність прокуратури підконтрольна тільки Верховній Раді України. Виконуючи функції нагляду, зокрема за точним виконанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, підприємства, міністерства, відомства; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки; вимагати для перевірки накази, розпорядження, інструкції та інші акти; одержувати інформацію про стан законності та заходи щодо її забезпечення тощо. В разі виявлення порушень закону прокурор має право опротестовувати видані акти; порушувати кримінальну справу, дисциплінарне провадження та провадження про адміністративне правопорушення; давати приписи або вносити подання про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється й прокурор. Комітет по нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України. Його очолює голова, який за посадою є заступником міністра праці та соціальної політики України. Комітет діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328. Він не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів.

Основними завданнями Комітету по охороні праці є: комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих і нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища; проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва тощо. Для виконання своїх функцій Комітет по охороні праці створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи комітету і територіальних управлінь, яких в Україні створено 10. Управління, в свою чергу, поділяються на інспекції по охороні праці, яких в територіальному управлінні від 9 (Карпатське територіальне управління, що об'єднує 3 області) до 31 інспекції (Донецьке територіальне управління — 1 область). Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 р. № 92. Вони мають право: безперешкодно в будь-який час проводити перевірки підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства та інших нормативних актів про охорону праці; отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію; подавати керівникам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці; зупиняти експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та устаткування до усунення порушень вимог щодо охорони праці, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; накладати на підприємства штрафи за результатами комплексних перевірок та в разі невиконання приписів про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці; надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів; перевіряти додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання безпечним методам праці, перевірки знань з питань охорони праці; відстороняти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права, та ін. Під час виконання інспекторами своїх обов'язків власник підприємства повинен безоплатно створювати необхідні умови для їх роботи. Інспекторські перевірки залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види: оперативні, цільові та комплексні. Оперативна перевірка — це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів з охорони праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою протягом робочого дня (зміни). Цільова перевірка — це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, що проводиться одним чи групою інспекторів. Вона може здійснюватися протягом як одного, так і декількох днів, що необхідні для проведення перевірки. Комплексна перевірка — це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підприємстві. Головна її мета — оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки на підставі Указу Президента України від 15 грудня 1994 р. включено до складу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. На це міністерство покладено обов'язок здійснювати державний контроль за додержанням норм і правил ядерної та радіаційної безпеки об'єктів ядерної енергії; визначати критерії, затверджувати норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки; здійснювати нагляд за розробленням та проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергії та ін. З метою організації та здійснення державного контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України діє Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою, яка наділена певним колом повноважень по здійсненню цього нагляду. Державний пожежний нагляд здійснюють управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Положення про Державну пожежну охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508. Органи Державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами, а також виконують деякі інші покладені на них завдання. Посадові особи Державного пожежного нагляду у разі виявлення порушення протипожежних вимог, передбачених стандартами, правилами і нормами, мають право заборонити здійснювати будівельно-монтажні роботи і вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт. Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і вивільняє уповноваженого з питань охорони праці від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку. Уповноважені трудовим колективом діють відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, за погодженням з профспілками. Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту. Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власнику, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. За порушення законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності. Адміністративну відповідальність можуть нести також підприємства за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. На них може накладатися штраф, максимальний розмір якого не може перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства. На власника покладається також обов'язок відшкодувати збитки, завдані іншим підприємствам, громадянам і державі, на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці.

56. Навчання з питань ОП здійснюється згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі-Тип.полож.). У кожній галузі з урахуванням цього Положення міністерства розробляють відповідні документи. У сфері освіти – Положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (далі-Полож.).

За цими документами, за охорону праці відповідають керівники установ, закладів, підприємств, організацій… Контролюють органи держ.нагляду за ОП, представники галузевої профспілки, органи управління освітою. В освіт. установах раз на 3р. затверджуються наказом графіки проведення навчання та перевірки знань працівників з ОП.

За Законом «Про охорону праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж, навч. та перевірку знань з ОП, мед.допомоги, правил повед. під час аварій. К-сть год. і тематика визначається Типовим положенням.

Керівники; відповідальні за ОП; члени комісії з перевірки знань раз на 3р проходять навч. і перевірку знань на самому підприємстві, у галузевих та ін. навч. закладах, у гол. навч-методичному центрі органу виконавчої влади, що наглядає за ОП.

Полож. регламентує місця проведення навчання для осіб, які працюють в освіт. сфері, зокрема викладачі ОП ВНЗ – у Гол. навчальному центрі Держпромгірнагляду МНС.

Учні, студ., курсанти, слухачі, вихованці… У робітничих проф. – за Типовою навч. програмою предмета «ОП». Специфічні пит. ОП для конкрет. професій вивч-ся в курсах спеціальних та заг-тех. предметів. У загальносовіт. навч. закладах під час труд. і проф. навчання – інструктажі з ОП. У школах – з БЖ.

Перевірку знань проводять комісії, створені за наказами. Форма – тестування, залік, іспит. Видача посвідчень про перевірку знань з ОП обов’язкова лише для тих, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.

Спеціальне навч. і перевірка знань з ОП. На роботах з підвищеною небезп. (електро-газозварювальні, вантажно-розвантажувальні, з використанням машин і механізмів; робота з холодильними установками, криогенним устаткуванням, внутрішньовиробничими транспорт. засобами); з необхідністю проф. відбору – щороку у спец. навчальних закладах, які отримали дозвіл Держнаглядохоронпраці або його тер. органу.

Позачергове навч. і перевірка – при переведенні робітника на ін. роботу, що потребує додакт. знань. Посад. особи, зокрема фахівці з ОП у закладах, де сталося проф. отруєння, груповий або зі смерт. наслідком нещасний випадок, повинні протягом місяця пройти позачергове навч. і перевірку, якщо комісія встановила порушення ними вимог н-п. актів з ОП.

У випадку незадовільного рез. – повторне навч. і перевірка у місячний термін. Особи, що не пройшли інструктаж, навч. і перевірку знань, не допускаються до роботи.

Навч. за програмою тех. мінімуму: при роботі з устаткуванням, машинами, апаратами. Кожні два роки. При роботі з малими вантажними машинами і підйомниками – щорічно. Навч. завершується іспитом, протокол якого зберігається не менше 5р.

Інструктажі визначаються Тип. положенням, обов. для всім працівників. Керівництво і відповідальність – на роботодавцеві, керівництві підрозділів. Учні, вихованці, студенти… проходять усі, перелічені нижче і., під час труд. і проф. навчання. У навч. закладах проводять кер-ки робіт, майстри виробн. навчання, особи, призначені наказом; на виробництві – особи, призначені керівником. Типи:

Вступний і. проводить спеціаліст служби ОП в каб. ОП або спец. приміщенні з працівниками, які:

– приймаються на постійну або тимчас. роботу;

– прибули до установи на практ. чи відрядж. і беруть участь у виробн. процесі, виконують ін. роботи для цієї установи.

– Учні: до початку труд. або проф. навчання у закладі чи на виробництві; екскурсії на підприємство.

Мета – ознайомити з хар. роботи, її умовами, вимогами безпеки, застосуванням засобів захисту, засвоєння осн. положень законодавства про ОП, вимог пожеж. безпеки, правил вн. трудового розпорядку, труд. дисципліни.

Жур. реєстрації вступ. інструктажів + запис у наказі про прийняття на роботу.

Інструктажі на роб. місці проводять безпосередні керівники робіт (начальник структур. підрозділу, майстер). Первинний – до початку роботи з працівником:

– постійно чи тимчас. новоприйнятим;

– який перевівся з ін. підрозділу;

– який виконуватиме нову для нього роботу;

– відрядженим з ін. установи, який бере участь у виробн., навч-вих. процесі.

Опісля працівники стажуються протягом 2-15 змін під кер. кваліфікованих працівників. Від стажування наказом керівника можна звільнити осіб, що мають стаж роботи за фахом 3 і більше років, і ті, що переводяться в ін. цех при незмінному хар. роботи й устаткування.

– Учні: перед навч. у кожному кабінеті, майстерні (жур. реєстрації і. з ОП на роб. місці). Перед виконанням кожного навч. завдання, пов. з використ. різних механізмів, інструментів, матеріалів (запис у жур. обліку навч. [навч-виробн] занять на сторінці про тему уроку/заняття. Вихованці не розписуються).

Студенти, що прибули на практику

Повторний і. проводиться з усіма працівниками за пит. первинного на роботах з підвищ. небезпекою кожні 3 міс., на ін. – кожні 6 міс.

Позаплановий і. проводиться на роб. місці або в каб. ОП

– при введені нових або переглянутих н-п актів з ОП, змінах або доповненнях;

– при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, вихідної сировини, матеріалів та ін. чинників, що впливають на стан ОП;

– при порушенні вимог н-п. актів з ОП, що призвело або могло призвести до травм, аварій, пожеж…;

– при перерві в роботі більше 60 календ. днів (на роботах з відвищ. небезп. – 30 к. д.);

– на вимогу посадової особи органу держ. нагляду за ОП.

Про проведення первинного, повторного і позапланово інструктажів робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, що є у кожному структур. підрозділі підприємства. Від цих інструктажів можуть бути звільнені особи, що не працюють з устаткуванням, інструментами, сировиною, матеріалами (перелік професій і посад затверджується керівником після узгодження з інспектором з ОП).

Цільовий і.:

– у разі ліквідації аварії або стихійного лиха;

– при проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, наказ або розпорядж.;

– при виконанні разових, не пов. з безпос. обов’язками робіт.

– екскурсія на підприємство;

– перед масовими, спорт. заходами, походами з учнями, студ., вихованцями.

Запис – у наряді-допуску чи аналогіч. документі.

Особа, яка проводила інструктаж, опитує або перевіряє навички. При незадовільному рез. протягом 10 днів проводиться додатк. інструктаж і перевірка знань.

Сторінки жур. реєстрації інструктажів мають бути пронумеровані, прошнуровані й скріплені печаткою.

Розділ 8 Положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України регламентує проведення та реєстрацію і-жів з БЖ (питання охорони здоров’я, пожеж, радіац. безпеки, дорожнього руху, реагування на надзв. ситуації, безпеки побуту). Учні розписуються з 9 кл.

Вступний і – раз на рік перед поч. занять, при зарахуванні до навч. закладу. Проводять служби ОП (якщо у закладі більше 200 осіб, служби ОП навчають вихователів…кураторів, які інструктують вихованців). Окрема сторінка жур. обліку навч. занять.

Первинний і. провдоять вихователі, викладачі, тренери, майстри…:

– на поч. н/р перед поч. занять у кожному новому каб, лаб., майстерні, спортзалі… (окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці);

– на поч. уроку, заняття, лабораторної, практ. роботи перед виконанням завд., пов-го з використ. різних мат, інструментів, приладів (на стор. предмета в розділі про зміст уроку/заняття. Вихованці не розписуються);

– перед канікулами, перебуванням за межами навч. закладу.

Позаплановий і. – у разі порушення вимог ОП, при зміні умов виконання завдань, у разі нещасних випадків за межами закладу (окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці).

Цільовий і. – у разі організації позанавч. заходів (олімпіада, екскурсія, змагання…), під час проведення громадських позанавч. робіт (прибирання, робота на навч-дослід. ділянці). Окремий жур. реєстрації інструктажів з БЖ у кожному каб., лаб… ін. роб. місці.

Отож видів реєстрації інструктажів три:

1) Окрема сторінка жур. обліку навч. занять (вступний)

2) Запис на стор. предмета в розділі про зміст уроку/заняття (первинний). Вихованці не розписуються.

3) Окремий жур. реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з БЖ, що зберігається у кожному каб., лаб… на ін. роб. місці).

58. Особливості складання посадової інструкції спеціаліста (за галузевим спрямуванням), з охорони праці 2.1. Удосконалює систему якості управління охороною праці (безпеки життєдіяльності) у сфері освіти. Сприяє діяльності у цьому напрямку, у кожному закладі освіти і забезпечує фаховому виконанню підтримки наказів МОН України та управління освіти і науки Вінницької ОДА з цих питань. 2.2. Організовує проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам у навчально – виховному процесі, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю учасників навчально-виховного процесу. 2.3. Контролює за дотриманням учасниками навчально-виховного процесу вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці (безпеки життєдіяльності), положень галузевих угод між профспілками та установами освіти, розділу «Охорона праці», колективної угоди з охорони праці, що діють у межах сфери освіти міста Ладижина. 2.4. Інформує та надає роз’яснення, працівникам закладу, з питань охорони праці (безпеки життєдіяльності). 2.5. Функції спеціаліста з охорони праці. 2.5.1. Розробляти спільно з підрозділами відділу освіти комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці (безпеки життєдіяльності), планів, програм поліпшення умов праці і навчання, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надає організаційно-методичну допомогу у виконанні запланованих заходів. 2.5.2. Підготовляти проекти наказів з питань охорони праці (безпеки життєдіяльності) і виносить їх на розгляд і затвердження. 2.5.3. Проводити спільно з представниками структурних підрозділів відділу освіти за участю представників професійної спілки відділу освіти з питань охорони праці (безпеки життєдіяльності), перевірки дотримання навчально-виховного процесу вимог нормативно-правових актів з охорони праці (безпеки життєдіяльності). 2.5.4. Складати звітність з охорони праці (безпеки життєдіяльності) за встановленими формами. 2.5.5. Проводити з працівниками відділу освіти, керівниками навчальних закладів вступний інструктаж ; 2.5.6. Організовувати роботу комісії з перевірки знань з безпеки життєдіяльності у керівників, заступників, спеціалістів з ОП та окремих працівників закладів освіти. 2.5.7. Вести облік та проводити аналіз причин виробничого, дитячого та побутового травматизму, професійних захворювань, пожеж та аварій, заподіяної ними шкоди. 2.5.8. Забезпечити належне оформлення і зберігання документації з питань охорони. 2.5.9. Складати за участю начальника відділу освіти та керівників закладів освіти перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють у межах закладів, надає методичну допомогу під час їх розроблення. 2.5.10. Своєчасно проводити навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці; 2.6. Брати участь: 2.6.1. У розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань, пожеж та аварій у закладах освіти відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, розслідуванні випадків дитячого та побутового травматизму; 2.6.2. Складанні санітарно – гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань (у разі необхідності); 2.6.3. Проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно – правовим актам з охорони праці (безпеки життєдіяльності); 2.6.4. Розробці положень, інструкцій, розділу „Охорона праці” колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах закладів освіти; 2.6.5. Складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди; 2.6.6. Організації навчання з питань безпеки життєдіяльності для працівників відділу освіти, керівників навчальних закладів, та інших працівників навчальних закладів визначених чинним законодавством. 2.7. Здійснює контроль за: 2.7.1. Виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого і навчального середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань; 2.7.2. Наявністю в закладі інструкцій з охорони праці (безпеки життєдіяльності) згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням у них змін; 2.7.3. Своєчасним проведенням навчанням з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці та БЖД. 2.7.4. Забезпечення працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийним та знешкоджувальними засобами; 2.7.5. Своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці; 2.7.6. Дотриманням у належному безпечному стані території закладу, їх внутрішніх доріг та пішохідних доріжок; 2.7.7. Організацією робочих місць відповідно до нормативно – правових актів з охорони праці; 2.7.8. Виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, пожежною безпекою, енергонагляду, рекомендацій органів, що стежать за безпечним використанням газового та теплового обладнання, безпечним використанням котельного обладнання, подань страхових експертів з охорони праці та рекомендацій профспілок.

60, 61. Надання першої долікарської допомоги. Домомога при інших видах травм і нещасних випадків. Причинами травм, поранень можуть бути: порушення правил техніки безпеки, недостатня кваліфікація робітників, незадовільна організація робочого місця, процесу роботи, використання обладнання не за призначенням, технологічно непридатного чи неудосконаленого устаткування тощо. Зде­більшого до нещасних випадків призводить недотриман­ня правил техніки безпеки.

При вивченні травматизму і підготовці заходів боротьби з ним необхідно приділяти особливу увагу наданню першої медичної допомоги, яка відіграє велику роль для подальшого лікування потерпілого і нерідко вирішує його долю.

При нещасних випадках багато людей неспроможні ефек­тивно допомогти потерпілому. їх безпорадність пояснюється відсутністю спеціальних знань, а також впливом сильних емо­ційних переживань, викликаних картиною позаштатних ситу­ацій. Відомі випадки, коли життя або смерть, інвалідність чи сприятливий наслідок нещасного випадку вирішують хвилини і дуже часто залежать від колег по роботі, друзів, знайомих чи просто випадкових людей, які опинилися поруч, проте трагічність наслідку, як правило, завжди пояснюється до ба­нальності просто: не вистачило знань, рішучості, волі, часу