1.2 Завдання на практичне заняття

1. Отримати у викладача експлуатаційну документацію на засіб вимірювальної техніки (лічильник газу, витратомір, лічильник електроенергії, тощо). Охарактеризувати ЗВТ – вказати тип, марку, експлуатаційні характеристики, тощо.

2. Описати фактори, що впливають на надійність роботи приладів (температура, вологість, вібрації, тощо) і які конструктивні і технологічні заходи впроваджено в даному типі приладу.

3. Вибрати з паспорта нормовані параметри ЗВТ, що характеризують той чи інший показник якості, і віднести його до певної групи згідно з поданою у п. 1.1.1 класифікацією груп показників якості.

4. Вибрати базовий зразок ЗВТ для порівняння і оцінити рівень якості оцінюваного прилада.

5. Назвати та описати характерні особливості кожного виду виробництва (серійного, масового та одиночного).

1.3 Оформлення та захист звіту

Звіт з виконаної роботи оформляється у зошиті з практичних занять чи окремо на аркушах формату А4, де на першій (титульній) сторінці вказуються дані про навчальний заклад, кафедру, студента, що виконав цю роботу, викладача, що прийняв роботу. На наступній сторінці вказується назва і мета заняття, а також наводяться вихідні дані завдання, отриманого у викладача. Нижче наводяться результати виконання завдання, необхідні розрахунки, таблиці, графіки. В кінці звіту наводиться висновок за результатами виконання завдання та перелік використаних літературних джерел.

Повністю оформлений і підписаний студентом звіт подається викладачеві до захисту в кінці заняття.

1.4 Запитання для самоконтролю

1. Що називають якістю продукції?

2. Які групи якості входять до класифікації показників якості?

3. Як поділяють показники призначення?

4. До якої групи показників якості відносять метрологічні характеристики приладів?

5. Назвіть показники надійності ЗВТ.

6. Що характеризують показники технологічності?

7. Які показники називають узагальненими показниками технологічності?

8. Чим характеризується ергономічність ЗВТ?

9. Які методи визначення значень показників якості продукції Вам відомі?

10. Як оцінюють рівень якості продукції приладобудування?

11. Які види виробництв існують?

12. Чому окремо виділяють дослідне виробництво?

13. Що є характерним для робочих місць кожного виду виробництва?

14. Чи залежить виробнича структура підприємства від виду виробництва?

Практичне заняття № 2

Вивчення основних способів литва в приладобудуванні й загальних принципів конструювання відливок. Вибір та вивчення звт для контролю якості відливок

Мета заняття: Ознайомитись та вивчити основні способи лиття в приладобудуванні

Тривалість заняття: 4 год.

2.1 Основні теоретичні положення

У виробництві ЗВТ з метою зниження металоємності і трудомісткості окремі деталей виготовляють з литих заготівельк - виливків. До таких деталей відносять корпуси складальних одиниць приймачів, передатчиків; деталей антенних пристроїв, волноводних ліній; радіатори охолодження; деталі механізмів різних систем; постійні магніти.

Основними операціями технологічних процесів отримання виливків є: плавка металу, заливання розплаву до форми, видалення виливки з форми після його затвердіння, відрізка литників, термообробка.

Залежно від використання технологічного устаткування й конструкції ливарних форм розрізняють такі види ливарних процесів: лиття під тиском, лиття в металеві форми, лиття в оболонкові форми, лиття в піщані форми. Область застосування того чи іншого способу лиття визначається об’ємом виробництва, вимогами до геометричної точності, економічної доцільності.

Типовим технологічним устаткуванням є плавильні печі, машини для лиття під тиском, машини відцентрового лиття, формувальні машини, сушильні агрегати, металорізальні верстати для видалення литників.

Технологічним оснащенням є прес-форми, ливарні форми, моделі, металеві ливарні форми - кокілі тощо.

Залежно від призначення деталі, її конструкції для одержання виливків застосовують: сталі та сплави з додаванням алюмінію, міді, титану, магнію. Технікоекономічна ефективність процесів лиття обгрунтована можливістю виготовлення заготовок для деталей складної форми, з достатньої точністю розмірів при раціональному використанні сплаву.