
- •© Д.А. Захарчук, ю.В. Коваль, 2015
- •Передмова Основні вимоги до підготовки, виконання лабораторних робіт та оформлення звітів
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
- •При оформленні звіту студенту необхідно:
- •Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
- •Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
- •1. Похибки прямих вимірювань
- •1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
- •Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
- •Теоретичні відомості
- •1.Фізичний зміст універсально газової сталої
- •2. Метод визначення і опис установки.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •За методом стокса
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Довідкові таблиці
- •Допоміжна література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
(2.2)
Лінеаризуючи
в
околі значень
отримаємо вираз для обчислення повного
диференціала:
(2.3)
Значення часткових похідних, взятих по модулю,
(2.4)
в теорії похибок називають чутливостями функції f відповідно до змін величин x, y, t.
Для визначення абсолютної похибки непрямого вимірювання користуються формулою:
(2.5)
тобто, похибку непрямого вимірювання шукають згідно з тими ж правилами, що й повний диференціал цієї величини. Формальна відмінність полягає в тому, що всі арифметичні знаки ± при чутливостях змінюються на знаки +, а знаки диференціалів d – на значки похибок Δ.
Наведемо формули для обчислення абсолютних і відносних похибок:
суми:
, (2.6)
різниці:
(2.7)
добутку:
(2.8)
степеня:
; (2.9)
дробу:
(3.0)
кореня:
. (3.1)
Якщо
шукана величина задана виразом, наприклад
,
то доцільно спочатку прологарифмувати,
а потім продиференціювати таким чином:
після
чого змінити “
”
на “
”
і (-) на (+) :
При практичному використанні такого підходу етап логарифмування можна пропустити, а похибку шукати згідно з правилом: відносна похибка результату дорівнює сумі відносних похибок окремих змінних, взятих з такими коефіцієнтами, в якому степені вони входять у терміни.
№11. ВИЗНАЧЕННЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ГАЗОВОЇ СТАЛОЇ
МЕТА РОБОТИ: |
Визначити універсальну газову сталу. |
ОБЛАДНАННЯ: |
1. Посудина з двома кранами. 2. Манометр. 3.Насос. 4.Терези з набором різноважок. 5. Термометр. |
Теоретичні відомості
1.Фізичний зміст універсально газової сталої
При
ізохоричному
нагріванні газу вся надана йому теплота
витрачається на збільшення внутрішньої
енергії
:
.
Молярна теплоємність газу при ізохорному процесі буде:
, (
1 )
де
– збільшення температури газу при
нагріванні;
- кількість
молів газу.
При
ізобарному
нагріванні газу теплота
витрачається на збільшення внутрішньої
енергії
і на роботу розширення газу
,
тобто:
.
Молярна теплоємність газу при ізобарному процесі:
, (
2 )
де
– робота розширення газу. ( 3 )
Стан газу до нагрівання описується рівнянням Клайперона-Менделєєва:
. (
4 )
Після
ізобарного нагрівання до температури
газ займає об’єм
і рівняння стану газу набере вигляду:
. (
5 )
Враховуючи
(4) одержимо
.
Згідно формули (3)
.
Звідки:
. (
6 )
Універсальна
газова стала
чисельно дорівнює роботі розширення
одного моля газу під сталим тиском при
нагріванні його на один градус.
2. Метод визначення і опис установки.
Експериментальна
установка для визначення
(рис.1) складається з посудини А об’ємом
з’єднаної з манометром В.
Рівняння
Клапейрона-Менделєєва для маси повітря
в посудині А при кімнатній температурі
і атмосферному тиску
:
, (
7 )
де:
Якщо
відкачати насосом повітря з посудини
А до тиску
при тій же температурі
,
то рівняння набере вигляду:
, (
8 )
де
– маса повітря в посудині А
після відкачки повітря.
Віднявши від рівняння (7) рівняння (8), одержимо:
,
звідки:
. (
9 )
Різницю
тисків
знайдемо
з умови:
,
, (10)
де:
–
густина ртуті;
–
прискорення
вільного падіння;
–
висота
ртутного стовпчика.
Різниця мас повітря в посудині А до і після відкачки:
, (11)
де:
– маса посудини А з повітрям до відкачки,
– маса
посудини А з повітрям після відкачки.
Підставляючи вираз (10) і (11) в рівняння (9) одержимо:
. (12)