3. Гігієна та санітарія на виробництві

Впродовж тривалого часу проблемами здорового та безпечного виробничого середовища займалися відразу дві наукові дисципліни - гігієна і санітарія, початки яких сягають у древні віки. Символом і запорукою здоров’я з давніх часів вважалася Гігієна..

Гігієна - це наука про здоров’я, галузь медицини, яка вивчає вплив різноманітних факторів зовнішнього середовища (природних, побу­тових і виробничих умов, суспільно-виробничих стосунків) на здоров’я людини, його працездатність і тривалість життя. Гігієна тісно пов’язана з усіма медичними науками.

Санітарія - галузь охорони здоров’я, яка займається практичною розробкою та проведенням санітарно-гігієнічних і проти епідеміологічних заходів.

Гігієна - одна з найстародавніших наук. Відомі санітарні приписи у зведенні законів Стародавньої Індії, в яких, наприклад, вказувалося на необхідність систематичної зміни білизни й одягу, догляд за шкірою та зубами, рекомендувалася рослинна їжа і заборонялося переїдання.

Соціальна гігієна вивчає проблеми медицини та здоров’я населення і їх взаємодію з умовами праці та побуту, суспільним державним устроєм, рівнем культури, опрацьовує питання теорії і практики охо­рони здоров’я. У межах цього напряму розвиваються гігієна дітей і підлітків, комунальна гігієна, та гігієна харчування.

Радіаційна гігієна - галузь гігієни, яка вивчає вплив іонізуючої радіації на здоров’я людини та розробляє заходи радіаційного захисту. Радіаційна гігієна вивчає процеси радіоактивного забруднення зов­нішнього середовища (повітря, грунту, води) за рахунок глобальних опадів і локальних викидів, впливи радіаційного забруднення на здо­ров’я населення та наслідки цього впливу. Вона також накопичує і систематизує дані для наукового обґрунтування гігієнічних нормативів; розробляє методи санітарної експертизи харчових продуктів у випадку їх забруднення радіоактивними речовинами і здійснює санітарний нагляд за усуненням радіаційних відходів.

Підготовку спеціалістів з радіаційної гігієни проводять гігієнічні кафедри медичних інститутів і на кафедрах радіаційної гігієни. В Україні цю роботу здійснює Київський інститут удосконалення лікарів.

Гігієна праці, або професійна гігієна - це галузь гігієни, яка вивчає вплив на організм людини виробничих процесів, напрацьовує гігієнічні нормативи та заходи для забезпечення сприятливих умов праці й попередження професійних захворювань. Наукові дослідження з гігієни праці проводять за декількома напрямами. Досліджується фізіологія трудових процесів і їх вплив на організм, розробляються заходи щодо попередження втоми і підвищення продуктивності праці.

Промислова токсикологія вивчає різні види виробничих забруднень і займається розробкою нормативів допустимої концентрації у повітрі промислових приміщень. Досліджуються способи попередження професійних захворювань, вивчаються впливи на організм фізичних факторів зовнішнього промислового середовища (метеорологічні умови, іоні­зуюче випромінювання, шуми та вібрації, електромагнітні хвилі тощо). Розробляються профілактичні заходи для попередження професійних захворювань, які можуть спричинити негативні виробничі фактори. Професійна гігієна тісно пов’язана з науковою організацією праці.

Медична наука розробила теоретичні основи створення санітарно- захисних зон - зон розриву між промисловими підприємствами і най­ближчими житловими або громадськими будівлями. Ці зони захи­щають працюючих і населення прилеглих територій від впливу шкід­ливих промислових факторів (шуму, пилу, газоподібних та інших шкідливих викидів, що містять в собі промислові отрути). Ширина санітарної захисної зони встановлюється з розрахунку, щоб викиди від промислових підприємств, які досягають меж житлової забудови, не перевищували встановлених граничних концентрацій. Залежно від ступеня шкідливості викинутих в атмосферу промислових забруд­нювачів, наявності очисних споруд всі промислові підприємства по­ділено на 5 класів. Ширина санітарної захисної зони для підприємств 1 класу - 1000 м, 2 класу - 500 м, 3 класу - 300 м, 4 класу - 100 м, 5 класу - 50.

Об’єктом комунальної гігієни є власне не населені пункти, а умови життя в них і вплив цих умов на здоров’я і працездатність населення. Ще в другій половині XVIII ст. появилися перші медико-топографічні описи міст і цілих областей. Основними розділами сучасної кому­нальної гігієни є гігієна повітря, води і водопостачання, грунтів, житла і громадських будівель. Гігієністи беруть участь у плануванні на­селених місць і їх загальному благоустрою.

Здоров’я людини - інтегральний показник особистого і суспільного благополуччя

Ергономіка - наукова дисципліна, яка комплексно вивчає людину (групи людей) в конкретних умовах діяльності сучасного виробництва. Ергономіка виникла в зв’язку із значним ускладненням технічних засобів і умов їх функціонування у сучасному виробництві, яке суттєво змінило трудову діяльність людини.

Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина - машина”. Ергономіка вивчає характеристики людини, машини та середовища, які проявляються в конкретних умовах їх взаємодії, розробляє методи врахування цих факторів при модернізації діючої і створення нової техніки і технології. Ергономіка досліджує також проблеми раціонального розподілу функ­цій між людиною і машиною.