
- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
Ярі культури в Лісостепу розміщують після стерньових та просапних попередників з різними строками збирання, неоднаковою кількістю післяжнивних решток, бур'янів і фізичним станом ґрунту. Враховуючи це, а також біологічні властивості вирощуваних культур, визначають ту чи іншу систему обробітку під ярі культури.
Першим прийомом в системі зяблевого обробітку є лущення поля слідом за збиранням попередника. Агрономічне значення цього заходу визначається насамперед своєчасністю та якістю його виконання. За даними наукових досліджень, запізнення з проведенням лущення лише на 5 днів призводить до збільшення забур'яненості на 25 %, а на 10 днів - до 50 % порівняно з виконанням його одночасно із збиранням попередника.
Важливе значення в боротьбі з бур'янами має глибина лущення. Вона повинна становити не менше 5 - 8 см. При наявності багаторічних бур'янів застосовують 2 - 3 лущення, збільшуючи глибину до 10 - 12 см і більше.
Дискові лущильники, які найбільше поширені в господарствах республіки, не завжди відповідають цим вимогам, особливо коли грунт недостатньо зволожений і має високу щільність. Тому необхідно більш широко використовувати важкі дискові борони і лемішні лущильники в агрегаті з боронами (в тому числі з голчастими) та котками. Ефективність застосування таких агрегатів набагато вища, ніж дискових лущильників. Грунт при цьому добре вирівнюється, подрібнюється й ущільнюється, поліпшується його водно -повітряний режим і умови для проростання бур'янів. Лущення необхідно проводити також після пізніх попередників.
На чорноземах і сірих лісових ґрунтах в умовах високої їх протиерозійної стійкості ефективний спосіб наступного обробітку - оранка: під цукрові буряки на 28 - 32 см, інші просапні, зокрема кукурудзу, картоплю і соняшник,- 25 - 27, під зернові колосові, зернобобові та культури зайнятого пару - на 20 - 22 см.
Важливе значення для підвищення ефективності зяблевого обробітку мають строки та способи його проведення. Встановлено, що в підзоні нестійкого і недостатнього зволоження кращі результати під просапні культури, які вирощують після стерньових попередників, дає поліпшений зяблевий обробіток. Він включає дискування стерні на 6 - 8 см слідом за збиранням попередника в агрегаті з боронами; повторне лущення через 10 - 14 днів на 12 - 14 см в агрегаті з боронами або котками; при ущільненні ґрунту і проростанні бур'янів - боронування або культивацію з боронуванням та глибоку зяблеву оранку в другій половині вересня - па початку жовтня. Такий обробіток сприяє зниженню забур'яненості посівів цукрових буряків однорічними бур'янами на 30, багаторічними на 80 % і підвищує урожайність коренеплодів на 20 ц/га.
Система напівпарового обробітку знижує забур'яненість посівів цукрових буряків на 50 %, а урожайність підвищується на 15 ц/га.
Наведені системи зяблевого обробітку ґрунту слід розглядати як приблизні. Залежно від умов конкретного господарства і навіть поля, його засміченості вони можуть змінюватись з врахуванням організаційно-господарських технічних можливостей, у напрямку вирішення головного завдання. Так, друге лущення можна замінити плоскорізним обробітком в агрегаті з голчастими боронами і котками. Якщо головним завданням обробітку є боротьба з коренепаростковими бур'янами, то повторне лущення та зяблеву оранку необхідно провести до масового з'явлення розеток цих бур'янів.
Правильна система зяблевого обробітку ґрунту має важливе значення в боротьбі з кореневищними бур'янами, зокрема з пирієм повзучим. При цьому обробіток повинен бути спрямованим перш за все на знищення кореневищ пирію. Для цього слід поєднувати методи виснаження, «удушення» та висушування кореневищ. У районах з достатнім зволоженням найбільш ефективний метод «удушення», який полягає у поздовжньо-поперечному обробітку поля дисковими знаряддями на глибину 10 - 12 см з інтервалом 12 -15 днів і наступній оранці на 25 - 27 см, коли пирій знаходиться в фазі шильця. При цьому слід мати на увазі, що чим коротші відрізки кореневищ залишаються після дискування, тим на меншій глибині вони зберігають життєздатність і проростають. Проростки, які з'являються після оранки, знищують в осінній та весняний періоди культиваторами з пружинними лапами.
При глибокому заляганні кореневищ (18 - 20 см), що часто спостерігається на ґрунтах з низькою щільністю, провадять післяжнивне лущення і оранку, а потім дискування в декілька слідів для подрібнення кореневищ і наступного знищення проростків бур'яну хімічними і механічними заходами.
В посушливих умовах не завжди вдається спровокувати проростання подрібнених кореневищ восени. Тому слід також здійснити післяжнивне лущення і глибоку оранку (25 - 30 см).
Ефективність плоскорізного обробітку ґрунту під цукрові буряки в різних умовах неоднакова. Так, у дослідах Полтавської сільськогосподарської дослідної станції врожай цукрових буряків по оранці та плоскорізному обробітку на глибину 30 - 32 см у середньому за 1974 - 1977 рр. був однаковий (355 ц/га). В сприятливі за вологозабезпеченістю роки кількість продуктивної вологи в цьому досліді по оранці та плоскорізному обробітку також була однаковою, а в посушливому 1975 р. більше вологи в орному шарі спостерігалося по плоскорізному обробітку.
Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури. Під ярі зернові та зернобобові культури в Лісостепу звичайно провадять одну культивацію. На чистих від бур'янів полях при достатній розпушеності ґрунту, особливо в посушливі весни, під ранні зернові та зернобобові з успіхом можна застосовувати замість культивації боронування агрегатом, що складається з двох рядів важких зубових борін. Такий обробіток сприяє рівномірному розміщенню в ґрунті насіння та одержанню своєчасних дружних сходів.
У районах достатнього зволоження на сильно запливаючих і ущільнених ґрунтах перед шлейфуванням грунт розпушують культиваторами на глибину 6 - 12 см з одночасним боронуванням.
Під час передпосівного обробітку під ранні ярі культури важливо не допускати розриву між культивацією і сівбою. Розрив між цими прийомами можна допустити лише на перезволожених низинних ґрунтах для їх підсихання. На рівних площах передпосівну культивацію і сівбу слід проводити упоперек напряму оранки. Для кращого загортання насіння і для того, щоб краще було видно слід маркера, напрям культивації зміщують по відношенню до сівби на 6 - 8°. На еродованих землях обробіток провадять упоперек схилів або контурно. Інколи, коли грунт з осені добре розроблений і після ранньовесняного обробітку на його поверхні створюється пухкий шар, ранні колосові та деякі інші культури висівають безпосередньо після закриття вологи.
На посівах цукрових буряків суцільний досходовий обробіток провадять легкими чи середніми боронами упоперек або уздовж рядків на 4 - 5-й день після сівби, коли проростки бур'янів знаходяться у фазі «білої ниточки». За даними дослідної мережі ВНЩ, досходовий боронування знищує 70 - 90 % проростків та сходів бур'янів, значно знижує ураження цукрових буряків коренеїдами, а урожайність коренеплодів зростає на 20 - 24 ц/га при значному зменшенні витрат на прополювання посівів. Після випадання дощів досходове розпушування ґрунту починають раніше, не допускаючи запізнення, оскільки проростки буряків понад 10 мм погано знищуються при боронуванні. Глибину досходового боронування встановлюють на 1 - 1,5 см менше глибини загортання насіння. При затяжній холодній погоді, коли проростання буряків затримується, досходове боронування повторюють 2 - 3 рази.
При значній забур'яненості сходів буряків на площах, де застосовували підвищені норми висіву насіння, провадять післясходове боронування. Оптимальний строк - фаза початку утворення першої пари справжніх листків.
На посадках картоплі грунт боронують перший раз на 5 - 6-й день після садіння, а другий - через 12 - 15 днів залежно від забур'яненості та ущільнення останнього. Гребеневі посадки картоплі розпушують на 7 - 8-й день після садіння культиваторами КОН-2.8П або КРН-4,2, обладнаними стрілчастими лапами і лапами-бритвами, які підрізують гребені на 3 - 5 см.
Посіви кукурудзи, соняшника та інших просапних культур боронують упоперек рядків за 3 - 5 днів до з'явлення сходів середніми боронами. Ґрунтову кірку руйнують ротаційними мотиками, сітчастими боронами або кільчастошпоровими котками. Під час догляду за посівами здійснюють післясходове боронування легкими боронами, міжрядні обробітки, а при потребі і проріджування. При звичайній технології вирощування просапних культур за вегетаційний період міжряддя розпушують 2 - 5 разів на глибину 7 - 8 см, а у районах достатнього зволоження - до 10 - 12 см. При застосуванні індустріальних технологій післяпосівний обробіток ґрунту, як правило, не провадять.