11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту

У нашій країні намітилися такі основні напрями мінімалізації обро­бітку ґрунту:

1) зменшення кількості і глибини основних, передпосівних і міжрядних обробітків ґрунту в сівозміні при ви­користанні для боротьби з бур'янами гербіцидів;

2) заміна глибоких обробітків поверх­невими або неглибокими, особливо при підготовці ґрунту під озимі культури, обробітками з використанням широко­захватних плоскорізів, важких диско­вих борін, лущильників, фрез, які за­безпечують високоякісний обробіток за один прохід агрегату;

3) поєднання кількох технологічних операцій і заходів в одному робочому процесі (застосуванням комбінованих ґрунтообробних і посівних агрегатів);

4) зменшення поверхні поля, яка об­робляється, запровадженням смугового (колійного) передпосівного обробітку при вирощуванні просапних культур і використанні гербіцидів.

Мінімалізація обробітку ґрунту про­являється дуже широко, про що йшла мова при висвітленні конкретних пи­тань обробітку. Зупинимося лише на деяких її аспектах.

Так, ґрунтозахисна технологія виро­щування культур, розроблена у ВНДІЗГ під керівництвом академіка О. І. Бараєва, дала можливість мінімалізувати обробіток ґрунту, зменшу­вати його розпилення, зберігати стер­ню та інші рослинні рештки на поверх­ні полів, надійно захищати ґрунт від вітрової і частково водної ерозії.

Гостро стоїть питання про необхід­ність зменшення кількості механічних обробітків у паровому полі, які при­зводять до руйнування структури ґрунту і значних втрат вологи у літній пе­ріод. З появою гербіцидів з'явилась можливість хімічного обробітку парів.

Один із шляхів мінімалізації обро­бітку ґрунту допускає використання комбінованих агрегатів і машин, які дають можливість за один прохід виконувати кілька технологічних опера­цій та заходів. Поєднувати можна тільки агротехнічно сумісні операції, якщо вони виконуються одночасно. До них належать, наприклад, такі: оранка, вирівнювання, розпушуван­ня і ущільнення; культивація, вирівню­вання, локальне внесення мінеральних добрив; передпосівний обробіток ґрунту і сівба зернових або просапних культур; розпушування ґрунту, подрібнення рослинних решток просапних культур і коткування; нарізування гряд, передпосівний об­робіток верхнього шару і внесення добрив; проріджування сходів, міжрядне розпушування; розпушування міжрядь з внесенням гербіцидів.

У різних грунтово - кліматичних зо­нах СРСР застосовуються або проходять виробничу перевірку комбіновані агрегати і машини, здатні одночасно виконувати кілька технологічних опе­рацій і заходів обробітку ґрунту, вне­сення мінеральних добрив, гербіцидів і сівбу сільськогосподарських культур.

Для передпосівного обробітку ґрунту за один прохід агрегату використовують комбіновані машини типу АКП-2,5, АКП-5, РВК-3,6, РВК-5,4, АКР-3,6, КФГ-3,6, ВИП-5,6 тощо. Для кращого кришіння ґрунту і вирівнювання поверхні ріллі плуги обладнують пристосуваннями ПВР-2,3, ПВР-3,5 та ін.

Щоб поєднати передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, сівбу зернових культур і коткування ґрунту, використовують комбіновані ґрунтообробні посівні агрегати типу КА-3,6, КФС-3,6, а також стерньові сівалки СЗС-2.1М, СЗС-2,1ЛА та інші.

За рубежем для смугового фрезеру­вання і одночасної сівби застосовують різні комбіновані машини. Машина ротасидор має спеціальну фрезу з 15 фланцями. Фреза розпушує 15 смуг на відстані 12,5 см одна від другої. В кожну смугу сошники висівають на­сіння. Логічним продовженням даного напряму мінімалізації обробітку ґрунту є пряма сівба, під час якої сівалка висіває насіння в прорізані нею боро­зенки, у вузькі смуги обробленого ґрунту або в ямки, які утворюються клиновидними ущільнювачами. При цьому основна частина поверхні поля залишається необробленою. Ці види сівби застосовують на ґрунтах з низь­кою природною родючістю. Значення прямої сівби визначається зберіган­ням органічних решток на поверхні поля як ґрунтозахисного засобу, мен­шим руйнуванням структури ґрунту і енергетичних та трудових затрат на його обробіток. Проте при застосуван­ні такої сівби зростають потреби в гербіцидах і інсектицидах. Малоефек­тивна пряма сівба на кам'янистих (по­над 25 %), ущільнених, схильних до запливання ґрунтах з низькою водо­проникністю і пористістю, а також на полях, дуже забур'янених кореневищ­ними бур'янами.

Мінімальний обробіток ґрунту необ­хідно застосовувати насамперед на чорноземних, каштанових та інших типах добре окультурених ґрунтів із сприятливими для рослин агрофізич­ними властивостями при систематично­му використанні гербіцидів, а також на полях, чистих від бур'янів.

Основними для всіх зон умовами ефективного застосування мінімально­го обробітку ґрунту є високий рівень агротехніки, чітка технологічна дис­ципліна на полях, виконання механізованих робіт в оптимальні строки з ви­сокою якістю, широке використання ефективних засобів захисту рослин, особливо гербіцидів, застосування до­брив з урахуванням запланованого урожаю і висока технічна оснащеність господарства.