11.5. Освоєння заболочених і торфових земель

11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.

Підготовка осушених земель перед­бачає очищення їх від чагарників, де­рев, пеньків, деревини під шаром ґрунту, каміння, знищення купин, зарівню­вання ям, що утворилися після корчу­вання пнів та дерев, вирівнювання поверхні та первинний обробіток ґрунту.

На площах, вкритих чагарниками і дрібноліссям, застосовують корчування, зрізування порослі та заорювання її під пласт, фрезерування спеціальни­ми машинами і хімічне знищення за допомогою арборицидів. На практиці застосовують переважно роздільне корчування (корчувачами - збирачами ДП-25, МП-2Б, ДП-8А, КСП-20 та ін.). Зібрану деревину використовують для господарських потреб або хімічної переробки. Тільки малоцінну, непри­датну для використання деревину мож­на спалювати на мінеральних ґрунтах і закопувати на торфовищах.

Кущорізи (КБ-4А, ДП-24, КФМ-2,8) можна застосовувати на площах, вкри­тих чагарниками і дрібноліссям, не менш як на 30 %. Зрізувати чагарникову рослинність кущорізами найкра­ще взимку. При мінусовій температурі чагарник стає крихким, що значно по­кращує якість зрізування. На мерзло­му ґрунті підвищується прохідність агрегатів, не пошкоджуються дернина і верхній шар ґрунту. Для зрізування окремих дерев можна використовувати бензомоторні пилки.

Якщо площа вкрита мілким чагар­ником висотою до 3 м із стовбурами діаметром до 8 см, найбільш простим і дешевим способом освоєння є заорювання його під скибу. Чагарник висо­тою 2 - 2,5 м можна заорювати звичайними чагарниково-болотними плугами ПКБ-75, ПБН-75, а більший - плугами ПБН-100А.

На торфових ґрунтах чагарник мож­на заорювати при глибині торфового шару понад 50, а на мінеральних - при глибині гумусового шару понад 20 см.

Глибина заорювання чагарника за­лежить від його розмірів, типу ґрунту, строків проведення робіт. На міне­ральних ґрунтах чагарник заорюють на глибину 20 - 30, на торфових - 30 - 50 см. Мінералізується заораний чагарник протягом 3 - 4 років, тому під­готовку ґрунту під другу і третю культуру необхідно проводити лише диско­вими боронами.

При освоєнні осушених ґрунтів, вкритих чагарниками, для глибокого фрезерування досить ефективна маши­на МТП-42А та її модифікації. За один прохід вона фрезерує верхній шар ґрунту разом з чагарником і дрібно­ліссям діаметром до 12 см, пеньки старої вирубки, деревину, що залягає в ґрунті, кореневища, трав'яну і мо­хову рослинність, одночасно перемішу­ючи і прикочуючи подрібнену масу, тобто повністю готує площу для виро­щування сільськогосподарських куль­тур. Глибина фрезерування на торфо­вих ґрунтах - до 40, а на мінераль­них - до 25 см.

Спосіб очищення меліорованих зе­мель від пнів залежить від розміру і породи дерев, давності вирубки, зв'яз­ності та вологості ґрунту, рівня залягання підґрунтових вод тощо. Пеньки діаметром до 15 см, які залишилися після зрізування деревної рослинності кущорізами, можна заорювати чагарниково-болотним плугом або подрібню­вати за допомогою машини МТП-42А. Великі пеньки корчують роздільно з наступним згрібанням і вивезенням. На торфових ґрунтах використовують корчувачі МП-7А і ДП-8А.

Деревину з ґрунту на торфовищах дістають за допомогою корчувальних машин і знарядь: роторних корчувачів РКШ-4 і РК-1, машини КУП-2, корчувальних борін тощо. Очищають шар ґрунту до глибини 40 см. Дрібне ка­міння розміром до 12 см видаляють машиною МКП-1,5 або переобладнаним картоплекомбайном, від 12 до 60 см - УКП-0,6, а розміром 60 - 100 см - ПСК-1. Для видалення напівпохованих і похованих великих та середніх за розмірами каменів засто­совують машини КУМС-100 і МИК-1,4. Каміння діаметром 30 см з глибини 50 см видаляють корчувачем - навантажувачем РУБ-150.

Спосіб знищення купин залежить від їх виду та розмірів. Купини висотою до 15 см не утруднюють первинний обробіток ґрунту. Для знищення біль­ших купин проводять спеціальні робо­ти. Дрібні земляні купи розрівнюють боронуванням або шлейфуванням, рейковими волокушами, більші подріб­нюють важкими дисковими боронами або болотними фрезами з наступним вирівнюванням рейкою - волокушою і коткуванням.

Невеликі осокові купини попередньо подрібнюють важкими дисковими бо­ронами і заорюють, середнього розмі­ру і високі краще знищувати фрезеруванням за допомогою МТП-42А у зимовий період, коли вони крихкі і лег­ше подрібнюються.

Обов'язковий захід при первинному освоєнні земель - вирівнювання поверхні ґрунту. Навіть невеликі зни­ження або западини спричинюють вимокання посівів. Підкореневі ями, при­родні пониження, борозни і пагорби зарівнюють бульдозерами, скреперами та грейдерами.

У перші роки обробіток ґрунту ви­значається ступенем осушення площі, товщиною торфового шару або гуму­сового горизонту, розкладанням торфу, товщиною і щільністю дернини, наяв­ністю торф'яного покриву, часом проведення обробітку і культурами, під які готується ґрунт. Для створення глибокого орного шару застосовують здебільшого оранку чагарниково-болотними плугами. На нормально осу­шених глибоких торфовищах оранку проводять пізно восени на глибину 30 - 35 см, на слабоосушених ділян­ках - влітку або на початку осені. Рання оранка необхідна і на площах з низьким ступенем розкладання тор­фу. Якщо з оранкою запізнюються (проводять у жовтні), глибина обро­бітку не повинна перевищувати 20 - 25 см.

На площах з товстою щільною дер­ниною, де є гіпнові мохи, а ступінь розкладання торфу з глибиною збіль­шується, первинну оранку слід проводити на глибину 40 - 45 см.

За 10 - 15 днів до первинної оранки площу обов'язково дискують, а на площах з товстою і щільною дерни­ною - фрезерують.

На слабоосушених масивах під всі культури слід проводити ранню глибоку оранку.

При підготовці осушених торфових ґрунтів до сівби обов'язковим заходом є коткування, за допомогою якого від­новлюється капілярне підняття воло­ги в орний шар, порушене під час за­орювання рослинних решток.

Осушені мінеральні ґрунти, особли­во дерново-підзолисті, орють глибше гумусового горизонту. На площах, де цей шар зовсім незначний (15 - 17 см), доцільніше застосовувати дискування з глибоким розпушуванням. Збільшувати глибину орного шару слід посту­пово, щороку приорюючи 2 - 3 см підзолистого горизонту, з внесенням ор­ганічних добрив.

На піщаних і супіщаних ґрунтах із слабкою дерниною замість оранки про­водять дискування на глибину 8 - 10 см.

Після оранки і розробки скиби дис­ковими боронами площу вирівнюють спеціальними знаряддями або рейко­вими волокушами. Для цього можна використовувати планувальники П-4, П-2,8А, ПА-3.