- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
Обробітком ґрунту після сівби сільськогосподарських культур необхідно створити умови для з’явлення дружних сходів, зменшити непродуктивні втрати вологи з ґрунту, сформувати густоту насадження, підтримувати сприятливі водно – фізичні властивості ґрунту і утримувати поле чистим від бур’янів.
У системі післяпосівного обробітку ґрунту розрізняють три цикли: обробіток відразу після сівби, від сівби до з’явлення сходів і обробіток під час догляду за посівами.
Відразу після сівби треба створити сприятливі умови для з’явлення сходів: вирівняти поле і сприяти контакту насіння з ґрунтом. Обробіток ґрунту відразу після сівби складається з боронування, шлейфування і коткування.
Боронування проводять услід за сівбою більшості культур з метою вирівнювання поверхні ґрунту, зменшення площі випаровування вологи, поліпшення контакту насіння з ґрунтовими частинками. Боронують здебільшого в агрегаті з посівними машинами, для чого використовують легкі борони. На добре підготовленому ґрунті замість борін використовують шлейфи чи ланцюжки, які закріплюють за кожним сошником.
Після посівне коткування посилює контакт насіння з ґрунтом, відновлює зруйновані під час передпосівної підготовки капіляри, по яких надходить волога в зону загортання насіння, руйнує великі грудки, вирівнює поверхню поля, що забезпечує високу якість наступних обробітків, прискорює проростання висіяних культур і насіння бур’янів. Найбільш придатні для післяпосівного коткування кільчасто – шпорові котки, після проходу яких верхній шар ґрунту залишається пухким і немає необхідності в додатковому його розпушуванні.
Іноді замість суцільного коткування застосовують рядкове, для чого сівалки обладнують спеціальними коточками, які рухаються за кожним сошником. Проте в посушливу погоду таке коткування неефективне і тому доводиться робити і суцільне коткування. Маса котка залежить від гранулометричного складу і вологості ґрунту.
Коткування ефективне лише тоді, коли його проводять одночасно з сівбою чи вслід за нею, поки верхній шар ґрунту не пересох (відновлення ґрунтових капілярів у розпушеному шарі можливе лише при певній вологості). В сухому ґрунті капіляри не відновлюються і коткування посівів втрачає агротехнічне значення.
Найбільш ефективне коткування в посушливих умовах. Якщо вологість ґрунту достатня, відразу після сівби пройшли дощі, необхідності у коткуванні немає. Коткування перезволоженого ґрунту може спричинити утворення ґрунтової кірки.
11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
Якщо в незрошуваному землеробстві основним завданням обробітку ґрунту є нагромадження і зберігання вологи, то в зрошуваному - створення оптимальних умов для аерації ґрунту, мобілізація поживних речовин і боротьба з бур'янами.
Поливна вода, діючи на ґрунт, змінює його фізичні властивості, інтенсивність і напрям хімічних та мікробіологічних процесів, умови розкладання і нагромадження органічної речовини. При тривалому зрошенні ґрунти набувають ознак лужності, що виявляється у збільшенні глибини гумусового горизонту, горіхуватості та призмовидності, змінах гранулометричного складу, зниженні лінії скипання карбонатів. За 18 років зрошення темно - каштанового середньосуглинкового ґрунту у дослідному господарстві УНДІЗЗ (зона Інгулецького зрошуваного масиву) об'ємна маса ґрунту в шарі 0 - 70 см збільшилася з 1,34 до 1,41 г/см3, у шарі 0 - 100 см - з 1,39 до 1,49 г/см3.
При поливах, особливо інтенсивних (у тому числі дощувальними установками), руйнується структура ґрунту, він розпилюється, внаслідок чого після кожного циклу перезволоження - просихання на поверхні ґрунту з'являється щільна злита кірка.
Істотною особливістю зрошуваного ґрунту порівняно з незрошуваним є чітка пластична деформація і розвиток процесів утворення глиб. В орному і підорному шарах цих ґрунтів формується щільний водонепроникний прошарок, який не руйнується під час звичайного обробітку і в кілька разів зменшує їх водопроникність.
При зрошенні створюються сприятливі умови для росту і розвитку не лише культурних рослин, а й бур'янів. Саме тому зрошувані ґрунти ущільнюються швидше і більше, ніж незрошувані, заростають бур'янами і їх необхідно обробляти частіше і глибше. Слід зазначити, що система обробітку ґрунту на зрошуваних землях має свої особливості.