11.2.3. Норма висіву.

Норма висіву - це кількість чи ма­са висіяних на 1 га насінин з ураху­ванням їхньої господарської придат­ності. Прийнята норма висіву насіння повинна забезпечити таку густоту рос­лин, при якій з 1 га посіву буде зі­брано найвищий врожай. Норма висі­ву залежить від біологічних власти­востей рослин, сортів і гібридів, якості посівного матеріалу, способів та стро­ків сівби, родючості ґрунту, умов зво­ложення, призначення культури та ін­ших факторів.

Сорти зернових культур, які добре кущаться, висівають рідше, ніж ті, що менше кущаться. Скороспілі сорти і гібриди кукурудзи, як більш низько­рослі, сіють густіше, ніж пізньоспілі. На широкорядних посівах норму висі­ву зменшують, а на вузькорядних і перехресних — збільшують порівняно із звичайним рядковим способом. Для посушливих районів встановлюють меншу, а для зони достатнього зволо­ження і на зрошуваних землях більш високу норму висіву. На забур'янених полях і при запізненні з сівбою норму висіву дещо збільшують. Так само збільшують норму висіву і при вирощуванні тонковолокнистих сортів льону - довгунця, культур на зелений корм. При розмноженні дефіцитних сортів культур, висіванні насінників багато­річних трав норму висіву зменшують.

На більш родючих землях густоту посіву просапних культур дещо збільшують, а зернових, схильних до виля­гання, зменшують. Це пов'язано з тим, що на родючих ґрунтах зернові краще кущаться і тут більш можливе їх ви­лягання, особливо при надмірному азотному живленні.

При знижених якостях насіння нор­му висіву збільшують, хоч повністю компенсувати низьку якість насіння зміною норми висіву неможливо.

Як правило, спочатку дослідним шляхом встановлюють норму висіву за кількістю схожих зерен на 1 га. Для визначення вагової норми насамперед необхідно визначити господарську при­датність, тобто процент схожих насі­нин у посівному матеріалі, за формулою:

Г = ( Ч*С)/100 ,

де Г - господарська (посівна) при­датність, %; Ч - чистота насіння, ,%; С - схожість насіння, %.

Вагову норму висіву розраховують за формулою:

Н = ( М*А*100)/Г ,

де Н - норма висіву, кг/га; М - нор­ма висіву, млн/га; А — маса 1000 зе­рен, г; Г - господарська придатність,%.

11.2.4. Глибина загортання насіння.

Насіння висівають на глибину, яка забезпечує надходження тепла, води і повітря до нього. Так, при мілкому загортанні погіршуються умови пере­зимівлі, оскільки вузол кущіння закладається ближче до поверхні ґрунту. При надмірно глибокій сівбі погіршується надходження повітря до насіння, ґрунт на глибині менше прогрівається, збільшується витрата по­живних речовин для виходу проростків на поверхню ґрунту.

Глибина загортання насіння визна­чається біологічними особливостями рослин, розмірами насіння, строками сівби, грунтово - кліматичними умовами. Велике насіння загортають глиб­ше, а насіння культур, сім'ядолі яких виносяться на поверхню, - мілкіше. Наприклад, насіння люпину (сім'ядолі виносяться на поверхню) загорта­ють на 3 -4 см, а гороху, яке за роз­мірами майже таке саме, як і люпи­ну, - на 6 - 7 см (сім'ядолі гороху залишаються в ґрунті).

При запізненні з сівбою ярих куль­тур насіння загортають глибше, оскільки верхні шари ґрунту можуть бути пересушеними, а озимих - мілкі­ше, у більш прогрітий шар.

Глибше загортають насіння в по­сушливих умовах і на легких ґрунтах.

Слід зазначити, що велике значення має рівномірність глибини загортання насіння на всьому полі, бо від цього залежить дружність появи сходів та рівномірність розвитку рослин.