11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури

Завдання обробітку ґрунту. Обробіток ґрунту під озимі культу­ри значно відрізняється від обробітку під ярі культури. Складність його по­лягає в тому, що озимі висівають восе­ни, їх сівбі здебільшого передує три­валий жаркий посушливий період, що утруднює розробку ґрунту і з'явлення сходів. Тому основними завданнями обробітку ґрунту є такі:

1) ґрунт слід розробити до дрібногрудочкуватого стану, щоб насіння потрапило на вирівняне, ущільнене, вологе ложе і за­горнулося дрібногрудочкуватим ша­ром, який забезпечує добрий доступ повітря до насіння і появу сходів;

2) на час сівби треба нагромадити в ґрунті достатню кількість вологи, особливо у посівному шарі (для своє­часного з'явлення сходів і розвитку їх восени). Доведено, що мінімальна во­логість посівного шару, яка забезпечує появу сходів озимої пшениці, на чор­ноземних ґрунтах становить 16 - 17, на світло-каштанових - 13 % їх маси. Достатній вміст доступної вологи в орному шарі (0 - 20 см) на період від сівби до появи сходів становить 21 – 30 мм. Сходи при цьому з'являються своєчасно, і стан посівів мало зале­жить від випадання осінніх опадів. При запасах вологи 11 - 20 мм більшість насіння проростає, але сходи бувають нерівномірними. Якщо дощі не випадають протягом декади і дов­ше, стан посівів погіршується;

3) при підготовці ґрунту до сівби необхідно максимально очистити поле від бур'янів, хвороб і шкідників, на­громадити в ґрунті достатню кількість поживних речовин у доступних для рослин формах.

Озимі вирощуються на великих те­риторіях, неоднорідних за грунтово - кліматичними і погодними умовами, і після різних попередників. Це зумовлює застосування диференційованого підходу до способів обробітку не лише в різних грунтово кліматичних умовах, а часом і на окремих полях одного господарства.

Розрізняють загальні правила підго­товки ґрунту під озимі культури, основ­ними з яких є такі:

1. не слід запізнюватися із збиран­ням попередньої культури і якомога скоріше звільняти поле (вивозити сі­но, солому тощо);

2. відразу після звільнення поля не­обхідно провести неглибокий обробіток ґрунту, внести добрива і обробити його на належну глибину;

3. глибина основного обробітку за­лежить від погодних умов, вологості та щільності ґрунту, засміченості поля і тривалості періоду від збирання попередньої культури до сівби озимих: мілкіше слід обробляти ґрунти в посушливих умовах, на чистих від бур'я­нів полях і тоді, коли попередні культури збирають пізно;

4. у системі підготовки ґрунту після парозаймальних культур і непарових попередників часто виникає необхідність провести коткування, ефективність якого підвищується при запізнен­ні з обробітком і в умовах посушливої погоди;

5. у безперервному технологічному комплексі треба скоріше надати ґрунту дрібногрудочкуватого стану, при­датного для сівби;

6. після основного обробітку ґрунту і до сівби озимих ґрунт слід утримува­ти в чистому від бур'янів стані і за­побігати утворенню ґрунтової кірки (проводять боронування і культивації плоскорізальними лапами).