- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
10.8. Значення глибокої оранки
Як показала практика світового землеробства, наявність потужного кореневмісного шару, утвореного шляхом поступового й інтенсивного окультурення ґрунту, дозволяє одержувати високі і стійкі врожаї сільськогосподарських культур, більш повно використовувати ресурси вологи і живильних речовин ґрунту, ефективніше використовувати високі дози добрив.
Створення могутнього орного шару визначає умови для ведення стійкого інтенсивного високопродуктивного рослинництва.
Установлено, що чим потужніший орний шар, вище його родючість і окультуреність, тим вища і врожайність сільськогосподарських культур. Наприклад, врожайність озимої пшениці на дерново-підзолистому ґрунті з глибиною орного шару 38 см була в 3 рази вище, ніж при глибині 17 см . При невеликому кореневмісному шарі вносити високі дози добрив малоефективне, тому що частина поживних речовин може виявитися за його межами і стане недоступною для коренів рослин. Крім того, можуть відбуватися великі втрати поживних речовин від вимивання.
У той же час збільшити кореневмісний шар порівняно швидко, легко і недорого можна лише на потужних, добре окультурених ґрунтах. У більшості ж ґрунтів гумусовий горизонт невеликий, а підорні шари мають несприятливі властивості. Поглиблення орного шару на цих ґрунтах вимагає здійснення цілого комплексу заходів. Рослини одержують життєво важливі речовини не тільки з орного, але і з підорних шарів.
На окультурених ґрунтах зі сприятливими фізичними й агрохімічними властивостями підорних шарів зернові культури можуть споживати більш 50 % вологи, 20 - 40 % живильних речовин з підорних горизонтів. У цих умовах виявляється висока продуктивність сортів при інтенсивних технологіях їхньої обробки. Важливість і можливість швидкого окультурення не тільки орного, але і підорного шарів встановлена багатьма вченими.
10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
Глибина осінньої основної обробки визначається потужністю орного шару, властивостями не тільки орного, але і підорного шарів і вимогами до умов життя різних культур. Визначаючи глибину обробки, потрібно враховувати засміченість ґрунту. На полях, засмічених малолітніми бур'янами, глибина обробки менша, ніж на полях, засмічених багаторічними бур'янистими рослинами. Для підвищення родючості, окультурення ґрунту і продуктивності оброблюваних культур не можна допускати постійної глибини основної обробки в сівозміні, тому що це створює так звану плужну підошву. Різноглибинна обробка ґрунту в сівозміні необхідна для вирівнювання частин орного шару по родючості шляхом їхнього перемішування і для руйнування плужної підошви, з урахуванням реакції різних культур на глибину обробки.
Від глибини і способу обробки залежить захист ґрунту від водної і вітрової ерозії, очищення орного шару від насіння і кореневої системи багаторічних бур'янів.
У сівозмінах з короткою ротацією глибоку обробку проводять один раз, а в 8 - 10-пільній - 2 рази за ротацію. На більш зв'язних ґрунтах проводять глибоку обробку, а на легких ефективна мілка.
На добре окультурених і слабко засмічених ґрунтах легкого і середнього гранулометричного складу рекомендується мілка (12 - 15 см) зяблева обробка під ярові зернові культури, розташовувані після просапних і зернових бобових культур. У цих цілях використовують відвальні лущильники і важкі дискові борони. При цьому під попередники ярових зернових культур, як правило, потрібно застосовувати оранку або глибокий чизельний обробіток, а при догляді за посівами - механічну обробку і гербіциди.
При обробленні картоплі, коренеплодів і деяких овочевих культур на полях, чистих від багаторічних бур'янів і при весняному внесенні органічних добрив, а також на надлишково зволожених ґрунтах зяблева оранка виключається і заміняється лущенням. На сірих лісових і дерново-підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу замість зяблевої оранки під картоплю ефективна весняна глибока основна обробка плугом без відвалів, але з передплужниками для закладення органічних добрив. На темно-сірих лісових важкосуглинкових ґрунтах доцільна весняна глибока оранка плугом з вирізними відвалами.
При повторному обробленні кукурудзи на силос на ґрунтах зі сприятливими для рослин фізичними властивостями і при високих дозах добрив доцільно на 2-й і 3-й рік замінити оранку дискуванням на глибину 10 - 12 см. Органічні, фосфорні і калійні добрива вносять під оранку в перший рік оброблення кукурудзи.