- •В. М. Фурман Загальне землеробство
- •Передмова
- •1. Вступ в землеробство
- •1.1 Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука
- •1.2 Історія розвитку землеробства
- •1.3. Сучасний етап розвитку землеробства та задачі по його удосконаленню
- •1.4. Сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •2. Фактори життя рослин та закони землеробства
- •2.1. Земні та космічні фактори життя рослин
- •2.2. Основні закони землеробства
- •2.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •2.4. Поняття про родючість ґрунту
- •2.4.1. Показники родючості та окультуреності ґрунту
- •2.5. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.6. Моделі родючості ґрунту
- •2.6.1. Інформаційні моделі
- •2.6.2. Моделі управління родючістю
- •2.6.3 Агроекологічні моделі родючості ґрунтів.
- •Контрольні запитання
- •3. Грунтові режими та їх регулювання
- •3.1. Водний режим ґрунту та його регулювання
- •3.1.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів.
- •3.1.2. Водний режим ґрунту в різних районах України.
- •3.1.3. Регулювання водного режиму ґрунту.
- •3.2. Повітряний режим ґрунту
- •3.2.1. Склад і значення ґрунтового повітря.
- •3.2.2. Регулювання повітряного режиму ґрунту.
- •3.3. Тепловий режим ґрунту
- •3.3.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів.
- •3.3.2. Регулювання теплового режиму ґрунту.
- •3.4. Поживний режим ґрунту
- •3.4.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у ґрунті.
- •3.4.2. Агротехнічні заходи регулювання поживного режиму.
- •Контрольні запитання
- •4. Бур’яни та їх класифікація
- •4.1. Поняття про бур’яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •4.2. Біологічні особливості бур’янів
- •4.3. Морфологічні ознаки бур’янів
- •4.4. Шкода від бур’янів
- •4.5. Класифікація бур’янів
- •Контрольні запитання
- •5. Заходи боротьби з бур’янами
- •5.1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами
- •5.2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •5.3. Хімічні методи боротьби з бур’янами
- •5.4. Біологічні методи боротьби з бур’янами
- •5.5. Комплексні заходи з бур’янами
- •5.5.1. Поєднання механічних і біологічних методів.
- •5.5.2. Поєднання хімічних і механічних методів.
- •5.6. Нові заходи боротьби з бурьянами
- •Контрольні запитання
- •6. Наукові основи сівозмін
- •6.1. Поняття про плодозміну
- •6.2. Реакція культур на повторне вирощування
- •6.2.1. Хімічні причини
- •6.2.2. Фізичні причини
- •6.2.3. Біологічні причини
- •6.3. Економічне і організаційно – господарське значення сівозмін
- •Контрольні запитання
- •7. Розміщення парів і польових культур і сівозмінні
- •7.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •7.2. Попередники основних польових культур
- •7.2.1. Розміщення озимих культур.
- •7.2.2. Розміщення ярих зернових і круп’яних культур.
- •7.2.3. Розміщення зернобобових культур.
- •7.2.4. Розміщення багаторічних трав.
- •7.3. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •8. Класифікація сівозмін
- •8.1. Польові, кормові та спеціальні сівозміни
- •8.2. Сучасні принципи побудови сівозмін
- •8.3. Організаційні принципи побудови сівозмін
- •8.4. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених та еродованих землях
- •8.4.1. Сівозміни на зрошувальних землях.
- •8.4.2. Сівозміни на осушених землях.
- •8.4.3. Ґрунтозахисні сівозміни.
- •8.5. Запровадження сівозмін
- •8.6. Економічна та екологічна оцінка сівозмін
- •8.7. Значення сівозмін в інтенсифікації і біологізації землеробства
- •8.8. Сівозміна інтенсивно - екологічного землеробства
- •Контрольні запитання
- •9. Сівозміни у фермерському господарстві
- •9.1. Сівозміни у фермерських господарствах
- •9.2. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •9.2.1. Проектування і впровадження сівозмін.
- •9.2.2. Складання проекту.
- •9.2.3. Особливості організації угідь і сівозмін в умовах розвитку ерозії ґрунтів.
- •9.2.4. Особливості організації угідь і сівозмін на зрошуваних та осушених землях.
- •9.2.5. Заходи з охорони земель і навколишнього середовища.
- •9.2.6. План реалізації проекту.
- •9.2.7. Розгляд і затвердження проекту.
- •9.2.8. Перенесення проекту в натуру (впровадження сівозміни).
- •9.2.9. Освоєння сівозмін.
- •9.2.10. Документація.
- •Контрольні запитання
- •10. Наукові основи обробітку грунту
- •10.1. Завдання обробітку ґрунту
- •10.2. Технологічні операції по обробітку
- •10.3. Технологічні властивості ґрунту
- •10.4. Заходи основного обробітку ґрунту
- •10.5. Заходи поверхневого обробітку ґрунту
- •10.6. Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •10.7. Заходи створення глибокого орного шару в різних грунтово – кліматичних умовах
- •10.7.1. Створення глибокого орного шару на дерново-підзолистих ґрунтах.
- •10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
- •10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
- •10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
- •10.8. Значення глибокої оранки
- •10.9. Різноглибокий обробіток ґрунту в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •11. Системи обробітку грунту
- •11.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •11.1.1. Обробіток ґрунту після культур суцільного способу сівби.
- •11.1.2. Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •11.1.3. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •11.2. Сівба сільськогосподарських культур
- •11.2.1. Строки сівби.
- •11.2.2. Способи сівби і садіння.
- •11.2.3. Норма висіву.
- •11.2.4. Глибина загортання насіння.
- •11.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту
- •11.4. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення
- •11.5. Освоєння заболочених і торфових земель
- •11.5.1. Підготовка осушених земель для сільськогосподарського використання.
- •11.5.2. Обробіток осушених земель.
- •11.6. Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контрольні запитання
- •12. Системи обробітку грунту в різних грунтово - кліматичних зонах
- •12.1. Система обробітку ґрунту на Поліссі
- •12.1.1. Обробіток грунту під ярі культури
- •12.1.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2. Система обробітку ґрунту в Лісостепу
- •12.2.1. Обробіток ґрунту під ярі культури
- •12.2.2. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •12.2.3. Протиерозійний обробіток в зоні Лісостепу
- •12.2.4. Орієнтовна система обробітку грунту в Лісостепу
- •12.3. Система обробітку ґрунту в Степу
- •12.3.1. Протиерозійний обробіток ґрунту в зоні Степу
- •12.3.2. Орієнтовна система обобітку грунту в Степу
- •Контрольні запитання
- •13. Поняття про системи землеробства
- •13.1. Наукові основи систем землеробства
- •13.2. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •14. Спеціальні системи землеробства
- •14.1 Землекористування на забруднених територіях
- •14.2. Системи землеробства на територіях, забруднених радіонуклідами
- •14.2.1. Загальні принципи організації агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення території.
- •14.2.2. Агрохімічні заходи передбачають:
- •12.2.3. Вапнування та застосування цеолітів.
- •14.2.4. Застосування мінеральних і органічних добрив.
- •14.2.5. Розміщення культур
- •14.2.6. Обробіток ґрунту
- •14.3. Біологічні системи землеробства
- •14.3.1. Теоретичні основи біологічних систем землеробства.
- •Біологічне землеробство
- •14.3.2. Біологізація – основна перспектива сучасних систем землеробства.
- •14.4. Адаптивні ландшафтно – екологічні системи землеробства
- •15. Розвиток сучасних систем землеробства та системи землеробства майбутнього
- •15.1. Форми ведення землеробства в сучасних умовавх
- •15.2. Системи землеробства майбутнього з використанням елементів точного землеробства
- •Контрольні запитання
10.7.2. Створення глибокого орного шару на сірих лісових ґрунтах.
Орний шар доцільно поглиблювати в системі основної обробки під чорний і зайнятий пар, під просапні культури, тому що на ці поля вносять високі дози органічних і мінеральних добрив, вапно, тут також більш інтенсивно проводять наступну обробку. У результаті заново створений орний шар швидше окультурюється.
На полях, де вже проводили глибоку обробку, але ґрунт слабко окультурений, основна увага повинна бути зосереджена на підвищенні родючості орного шару.
За даними Рязанського сільськогосподарського інституту, поглиблення орного шару сірих лісових ґрунтів методом одноразового приорювання звичайним плугом і безвідвального розпушування на схилових землях на глибину до 28 - 30 см забезпечує стійке підвищення родючості і врожайності сільськогосподарських культур на 12 - 40 %. Головна умова поглиблення — прискорене комплексне окультурення новоствореного орного шару шляхом внесення органічних і мінеральних добрив, вапна, посіву багаторічних бобових трав, правильного чергування культур. Одноразове поглиблення орного шару в сівозмінах коротких ротацій і дворазове в сівозмінах довгих ротацій розширює можливості мінімалізації обробки цих ґрунтів.
10.7.3. Створення глибокого орного шару на чорноземах.
Поглиблення й окультурення орного шару в більшому ступені потребують опідзолені і вилугувані чорноземи й у меншому - типові. На малопотужних і змитих чорноземах більш ефективне поглиблення шляхом оранки з ґрунтопоглиблювачами на глибину 20 - см або 23 - 25 см з розпушуванням підорного шару від 5 до 15 см і безвідвальним розпушуванням на 25 - 40 см з незначним перемішуванням оброблюваного шару.
На потужних і тучних чорноземах більш ефективне поглиблення шляхом глибокої оранки плугом з передплужниками, при цьому відбувається перемішування верхнього і підорного шарів.
На типових чорноземах для поглиблення орного шару доцільно застосовувати дво- та триярусну оранку, що забезпечує часткове переміщення і перемішування ґрунту.
На опідзолених і вилугуваних чорноземах ефективне періодичне глибоке розпушування плоскорізами - глибокорозрихлювачами. Після нього на поверхні ґрунту залишається стерня, що сприяє захисту ґрунту від ерозії, нагромадженню і збереженню ґрунтової вологи, а одночасне внесення добрив у шари, що розпушуються, позитивно змінює їх агрофізичні й агрохімічні властивості.
Варто підкреслити важливе значення високих доз органічних добрив у сполученні з мінеральними в окультуренні чорноземів, особливо опідзолених і вилугуваних.
При поглибленні потрібно обов'язково вносити органічні і мінеральні добрива: при глибокій оранці - у верхній вивернутий підорний шар з обов'язковим перемішуванням добрив з цим шаром, а при безвідвальному розпушуванні - на поверхню ґрунту з закладенням їх у верхній шар, що розпушується дисковими знаряддями.
10.7.4. Створення глибокого орного шару на каштанових ґрунтах.
При поглибленні орного шару цих ґрунтів використовують ті ж способи, що і на чорноземах. Однак у зв'язку з тим що каштанові ґрунти знаходяться в зоні недостатнього зволоження, при глибокому заляганні ґрунтових вод більш ефективна оранка плугами з ґрунтопоглиблювачами з внесенням органічних і мінеральних добрив у паровому полі і під просапні культури. На світло-каштанових і каштанових ґрунтах більш ефективна оранка на 25 - 28 см і розпушування підорних шарів на глибину 10 см, а на темно-каштанових - оранка на 30 - 35 см з підорним розпушуванням на 5 см. На солонцюватих каштанових ґрунтах для усунення негативного впливу натрію застосовують гіпсування й оранку, щоб виораний на поверхню шар поліпшувався під дією опадів, температури, оброблюваних рослин і наступної обробки ґрунту.
На лугових каштанових ґрунтах, що мають солонці нейтрального засолення, застосовують оранку на глибину надсолонцевого горизонту і глибоке безвідвальне розпушування на 30 - 35 см один раз у 3 - 4 роки з одночасним внесенням органічних і мінеральних добрив і проведенням заходів щодо вологонасичення (снігозатримання, боронування).
На лучно-степових каштанових солонцях нейтрального засолення проводять плантажну або триярусну оранку в сполученні з внесенням добрив і гіпсу. Висока ефективність агротехнічної і хімічної меліорації каштанових солонцюватих ґрунтів отримана в Нижньому Поволжі, Заураллі і Західному Сибіру.
У районах зрошуваного землеробства під впливом води каштанові ґрунти сильно ущільнюються, знижується їхня поруватість. У зв'язку з цим орний шар поглиблюють частіше (через один рік) для поліпшення водопроникності і сольового режиму.