Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КНИЖКА Землеробство.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
627.54 Кб
Скачать

9.2.10. Документація.

Складання проекту, впровадження, освоєння і до тримання сівозмін оформляють рядом документів. До них належть агроекономічне та екологічне обгрунтування проекту, ілюміновані креслення виробничих і арендованих ділянок (при необхідності), ілюміноване оглядове креслення, протоколи про розгляд і затвердження проекту, акт про перенесення проекту в натуру.

Агроекономічне та екологічне обгрунтування містить всі розраху­нки, покладені в основу проекту. У складанні цього документа, крім співробітників проектної організації, беруть участь усі спеціалісти господарства. До проекту внутрішньогосподарського землевпорядку­вання прикладають пояснювальну записку.

Впроваджені сівозміни заносять у книгу реєстрації сівозмін. До неї включають основні відомості із агроекономічного та екологічного обгрун­тування: кількість і площу сівозмін за типами, чергування сільськогоспо­дарських культур у кожній з них, посівні площі кожної культури на рік освоєння сівозмін, плани організації або розширення садів, виноградників, культурних пасовищ і сіножатей, меліоративні та ґрунтозахисні заходи.

Відповідальність за своєчасне і правильне ведення книги покла­дена на головного агронома районного управління сільського госпо­дарства. Він, а також головний інженер - землевпорядник зобов'язані періодично перевіряти стан сівозмін у господарствах району.

Освоєння сівозмін документується актами і журналами перевірки в книзі історії полів. Із акта результати перевірки переносять у спеці­альні журнали для звіту освоєння сівозмін.

Книга "Історія полів" - основний документ, який висвітлює всі заходи щодо підвищення родючості ґрунту та урожайності сільсько­господарських культур як у період освоєння сівозміни, так і в наступ­ні роки. Її ведуть у кожному підрозділі господарства, яке має окрему сівозміну. При невеликих розмірах землекористування обмежуються однією книгою на всі підрозділи господарства.

У книзі "Історія полів" має бути дві частини: загальна для всієї сівозміни та окремо по кожному полю.

У загальній (першій) частині записують схему прийнятої сівозміни і перехідну таблицю, запроектовану систему обробітку ґрунту й удобрення н сівозміні, систему меліоративних заходів. Слід також мати карту ґрунтів і карту забур'яненості полів (останню на підставі щорічних обстежень потрібно систематично поновлювати), дані обліку поширення шкідників та збудників хвороб (також поновлюються щороку). На карті ґрунтів, на підставі ґрунтових і агрохімічних досліджень, слід мати відомості про глиби­ну орного шару, гранулометричний склад, кислотність, уміст поживних речовин у доступних формах. Агрохімічні дослідження ґрунтів треба по­ширювати через кожні п'ять років.

У другій частині книги "Історія полів" на сторінках, відведених для кожного поля, щороку записують відомості про культури, які були висіяні у кожному полі, їх урожайність та в хронологічному по­рядку відомості про всі проведені технологічні заходи із зазначенням якості й часу проведення кожного з них, поливи (у зрошуваному гос­подарстві), наявність шкідників і збудників хвороб, види, норми і строки внесення добрив, хімічних засобів захисту рослин.

Важливість книги "Історія полів" зумовлюється наступним: по - перше, вона вкрай необхідна для поточного і перспективного плануван­ня ведення сільськогосподарського виробництва - розміщення культур після попередників, правильного планування агрозаходів у кожному з полів сівозміни і складання технологічних карт, оскільки при цьому треба враховувати фактичне розміщення культур, виконання агрозаходів, внесення добрив і пестицидів у попередні роки (без точних записів контроль, особливо у великому господарстві, неможливий); по - друге, у книзі буде зібраний величезний виробничий досвід щодо ефективності окремих агрозаходів, які застосовуватимуться при уточненні системи агротехніки в господарстві. Матеріал з книги "Історія полів" може бути використаний для агротехнічного навчання працівників господарства. Окремий журнал треба мати для обліку виробничого досвіду.

Книга "Історія полів" та інші матеріали з обліку земель і системи проведення агротехнічних заходів у господарстві допоможуть вста­новити порядок, без якого в сучасних умовах не можна вести високо­культурне інтенсивне землеробство.

Об'єктивні й своєчасні записи дають можливість аналізувати запроваджену технологію, оцінювати досягнутий прогрес у культурі землеробства, виявляти й усувати недоліки, повніше використовувані наявні резерви підвищення родючості ґрунту та продуктивності кож­ного поля. За ведення книги "Історія полів" відповідає головний (старший) агроном господарства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]